Якісна підготовка – це половина успіху. Таку тезу можна застосувати до будь-якої життєвої сфери: хочеш без проблем скласти сесію – працюй протягом семестру; хочеш поїхати відпочити за адекватну ціну – заздалегідь потурбуйся про квитки та житло; хочеш перемогти сильнішого суперника – вивчи його слабкі сторони і намагайся використати їх. Здавалося б, проблема з порожніми трибунами вирішується таким ж способом: потрібно створити певний інформаційний привід, розвішати містом безліч білбордів про найближчу гру, запропонувати адекватні ціни та який-не-який сервіс.
Складно? Начебто ні.
***
Протистояння львівських Карпат та київського Динамо з давніх-давен вважається одним з найбільш «продаваних» в українському футболі – ультраси двох клубів практично завжди створюють шоу та атмосферу на трибунах, а прості прихильники команд тепло відгукуються один про одного, заповнюючи стадіони. Врешті-решт, у Львові люблять Київ, але ніколи не відмовляться від можливості поставити себе вище за столицю, а кияни дуже полюбляють відвідувати місто Лева. Тож напередодні цього поєдинку не було потреби у штучному створенні якогось інформаційного приводу – дружній двобій грізних Левів проти діючих чемпіонів України, усе уже було готовим, просто візьми і грамотно використай.
«Станом на десяту ранку продано трохи більше десяти тисяч квитків»,- відповідь, яку надала співробітниця клубного магазину Карпат, що відповідала за продаж квитків, трішки шокувала. Матч, який викликав куди більший ажіотаж у Львові, ніж поєдинок Шахтаря проти Андерлехта, відвідає вдвічі менше людей? На матч-повернення Карпат на Арену Львів прийде менше половини стадіону?
Втім, переваривши отриману інформацію, така цифра насправді не шокувала – десять тисяч вболівальників доволі пристойний показник для сучасних українських реалій. З іншого боку, така кількість любителів футболу дозволила б радісно потирати руки Шахтарю, який мав би повне право сказати, що на нього у Львові ходять більше глядачів, а значить грати (читати – користуватися Ареною Львів) потрібно за його правилами. Та і львівські Карпати навряд розраховували на таку слабку відвідуваність: клуб чи не вперше провів доволі серйозну рекламну кампанію, не тільки знявши промо-ролик до гри, але й повісивши в місті декілька білбордів. Ба більше, у зв’язку з переїздом на сучасніший стадіон, Карпати навіть розпочали продаж квитків через інтернет – чогось подібного у Львові раніше точно не було.
Однак завітавши у клубний магазин львівського клубу (де також реалізовувався продаж квитків), уже ближче до завершення робочого дня, можна було стати свідком не надто радісної картини: магазин пустує, жодного покупця немає. Відповідаючи на запитання, а чи багато взагалі людей придбали квитки на футбол в день матчу, працівник магазину відповіла, що якогось особливого аншлагу не було, а усі, хто хотів, попіклувався про пропуск на стадіон заздалегідь.
Особливого ажіотажу не було також й у центрі міста, де набагато легше можна було відшукати людей з синіми динамівськими розами, аніж з зеленими карпатівськими. Втім, як тільки у Львові почало сутеніти, значна частина місцевих вболівальників почала тягнутися в сторону стадіону. Серед людей з зелено-білою атрибутикою можна було побачити як типових офісних працівників, які в охайних костюмах поспішали на початок матчу зразу після завершення робочого дня, так і спортивних молодиків, які тримали курс на ультрас-трибуну після декількох чарок алкогольних напоїв. Також на підходах до стадіону в очі кидалась чимала кількість молодих пар, для яких похід на футбол був своєрідною можливістю гарно провести вечір п’ятниці.
З наближенням стартового свистка Арена Львів потихеньку заповнювалася, але в той ж момент стало остаточно зрозуміло, що у цього матчу нема жодних шансів повторити відвідуваність поєдинку Шахтаря проти Андерлехту – верхній ярус трибун був вщент пустим. З іншого боку, була у цієї гри й своя перевага: виїзний сектор виглядав, як мінімум, вп’ятеро масштабнішим за той, що приїхав з Бельгії за день до того.
Втім, якщо порівнянь з недавнім матчем Шахтаря не уникнути через часовий фактор, то з точки зору атмосфери і навколофутбольної обстановки, цю гру Карпат проти Динамо варто співставити з поєдинком чотирьохрічної давності, коли в грудні 2011 року кияни стали першими суперниками Левів на Арені Львів. Парадоксально, але за чотири сезону з моменту тієї гри, Динамо знову повинно було стати першим суперником Карпат на Арені Львів. І якщо тоді сучасний стадіон був вщент заповненим, то цього разу людей було вполовину менше – згідно з офіційними даними матч 20-го туру сезону 2011/12 зібрав 32 600 вболівальників, тоді як поєдинок 18-го туру цьогорічної першості – всього 14 656 глядачів.
Сказати, проте, що ця гра ще в чомусь відрізнялась від того поєдинку, не можна: ультраси обох клубів знову ледь не перервали гру палінням піротехніки, Карпати знову дали бій Динамо, кінець-кінцем кияни знову перемогли завдяки Денису Гармашу (півзахисник столичного клубу виступив асистентом в усіх трьох голах Динамо на Арені Львів), а Леви знову почали свій шлях на Арені з мінімальної поразки від Ярмоленка і компанії.
Втім знаючи якийсь фатальний страх керівництва львів’ян перед словом «фарт», можна не сумніватися, що ця поразка від Динамо стане першим кроком у сторону повернення на «фартову» Україну – на Арені Львів, як не крути, Карпати змогли звести внічию лиш один матч з чотирьох. Зрештою, десь розуміє про можливість такого сценарію й старший тренер львівської команди Володимир Беззуб’як, який на післяматчевій прес-конференції, поспішив запевнити, що проблема аж ніяк не в стадіоні, а лише в самих Карпатах.
Хвилювати, однак, керівників львівського клубу повинна не «фартовість» чи «нефартовість» місцевих стадіонів, а середня відвідуваність матчів Левів – якщо вже поєдинок проти Динамо не може зібрати навіть 15 тисяч глядачів на трибунах, то чого чекати від гри проти Олександрії чи Олімпіка?
На думку старшого тренера львівського клубу ця проблема захована у поганих виступах команди: «Вважаю, що гра Карпат повинна бути більш якісною, щоб повернути вболівальника на трибуни», але не менше запитань потрібно адресувати й відділу роботи з вболівальниками. Продаж квитків через інтернет, промо-ролики, декілька білбордів, якісь символічні акції, та навіть (примарні) шатл-баси до стадіону – усе це добре, але цього явно не достатньо. У Львові вважають, що вболівальник має сам прийти на стадіон, бо це ж Карпати, тоді як у наших реаліях за кожного фанати потрібно боротися. А боротися зелено-білі, очевидно, не хочуть… Та й нащо воно їм?
А Шахтар, тим часом, продовжує свою львівську експансію – і на даний момент збирає 3 тисячі глядачів на Ворсклу, тоді як на матч Карпат проти полтавчан прийшла всього тисяча людей…
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться