Карпати переграли Волинь і зберегли місце в УПЛ

Ярослав Смілянський, Sport Arena.

• До гри

Перший матч у Львові зібрав більше 10 тисяч глядачів – і, попри нульову нічию в підсумку, він виявився не нудним, а обидві команди створили кілька нагод забити. З огляду на це, на другий матч тренери мали вносити якісь корективи. Карпати (без Гуйє та Шведа – це було відомо завчасно) до надважливого виїзду в Луцьк зуміли поставити на ноги Мірошниченка, який у першій грі не задіявся через хворобу – в запас відправився Бусько.

Натомість, Волинь провела одну вимушену заміну – травмованого Западню на місці лівого вінгера змінив юний Климець (#3 в рейтингу найперспективніших молодих гравців ПФЛ від Sport Arena). Як і в першому матчі, за умовами домовленості між двома клубами, не зіграв і форвард Карпенко – головна надія Тлумака в атаці. Причому, попри наявність досвідченого нападника Козьбана, тренер «хрестоносців» знову використав на вістрі атаки номінального вінгера Волошиновича. Все ще не було Горопевшека – словенець, стрижневий гравець оборони лучан, поза грою через травму.

• Перший тайм

Волинь пішла вперед великими силами з перших хвилин. І перший же кутовий, за суттю своєю, був дуже небезпечним, коли подачу одного екс-карпатівця (Кожанова) намагався замкнути головою інший (Бартулович). Бив хорват із досить гострої позиції, але лише чиркнув м’яча виском, тож гості перевели дух із полегшенням.

Карпати відповіли дальнім ударом Понде, і досвідчений Неділько не з першої спроби приборкав м’яч. Ще через дві хвилини Кльоц пробив із ще більш віддаленої позиції – і було настільки близько, що м’яч буквально обпік каркас воріт, шугнувши поруч із ним. Кутовий, який пішов слідом, призвів до того, що відразу кілька карпатівців пройшли повз цілі.

А між тим, лучани проводили досить непогані атаки, розганяючи їх хвилі через фланги. То Кожанов ледве не вивів Волошиновича на воротаря (в останню мить «стоп-кран» виконав Федецький), то удар Бартуловича вимушений був накривати воротар «левів». А який момент був у господарів на 24-й хвилині, коли Кожанов та Климець з різних кутів воротарського намагалися бити-прострілювати, а коли Волошинович із метру намагався закотити в сітку, м’яч зрадницьки прокотився поруч зі стійкою за межі поля…

Про цей момент потім довелося пригадувати, адже «біло-зелені» кілька разів загрожували воротам Неділька й досягли свого. Якщо штрафний від М’якушка та дальній удар Мегремича не прийшлися в площину воріт, то ще один стандарт став результативним. Понде завалився на газон після контакту з Непляхом, а Дмитро Кльоц прямим обвідним ударом метрів із 20-ти влучив зі штрафного практично в саму дев’ятку – 0:1. Голкіпер волинян тільки й провів м’яч сумним поглядом.

Але Волинь не хотіла програвати, а Тлумак (з його-то вольовою справжньою карпатівською школою) напевно заспокоював підопічних, що навіть після пропущеного голу від гостей завдання-то лучан не змінилося – вигравати. І перед самою перервою господарі відігралися, а було це так. Неплях підключив до атаки Цюпу, який вирізав просту подачу з лівого краю в карний майданчик. Денис Кожанов – найрезультативніший гравець Волині, колишній збірник, колишній учасник єврокубків, врешті-решт, екс-гравець Карпат. У самих львів’ян – троє центрбеків. Але ніхто з них не встежив за найнебезпечнішим лучанином, і Кожанов просто послав головою м’яча в ціль – 1:1. Височезний легіонер Мегремич і подачу не перервав, і до Дениса добіг, аж коли той уже відправив «снаряд» за призначенням.

• Другий тайм

«Гостьовий гол» дамокловим мечем висів над Волинню. Саме тому після перерви вона почала активно – простріли Климця, Сімініна та Кожанова пролітали в сантиметрах від завершення, вони ж намагалися бити з різних позицій, а на 59 хвилині, після пасу з правого краю, Хагназарі міг вирішувати – але пробив із непоганої позиції «в молоко». Двічі пробивав Бартулович, і в другому випадку удар хорвата струсонув поперечиною.

І треба ж такого – якраз після цього гольового моменту Волинь лишилася в меншості. Безглуздо – абсолютно. Коли м’яч від каркасу відскочив у поле, М’якушко здійснив підбирання біля власного карного майданчика й у моменті, коли він стартував у контру зі своєї половини поля, в нього врізався в підкаті з піднятою ногою Сімінін. Досвідчений захисник за «косилку» був вилучений з поля. А господарі лишилися в меншості на 20+ хвилин, а Тлумаку довелося проводити вимушену заміну.

Навіть у меншості лучани намагалися забити, був рейд із ударом вище воріт від Хагназарі. Але Карпати додавали, міг забивати в високому стрибку після кутового Гуцуляк (мимо), трішки пізніше він уже пасував на Онглу, але того перед самим ударом із вбивчої позиції обеззброїв Неплях. А потім знову взявся за справу Кльоц – один із помітних діячів першого тайму. Він сміливо стартував з правого краю, залишивши позаду трьох гравців, а коли ввійшов у карний майданчик і відкинув м’яча від Болденкова – зачепився за його ногу й заробив пенальті. Апеляції не допомогли. Неділько метнувся у той же правий від себе кут, куди бив Понде, але удар був досить точним – 1:2.

Тепер гостям лишалося відігравати два голи, але як це було зробити, коли Карпенка не можна було задіювати, а Козьбана тренерський штаб навесні практично «не виймав» із запасу? Кинули в гру найвлучнішого гравця юнацького складу – Богомаза, який у першій клубній команді за плей-офф зіграв більше, ніж за весь цей і минулий сезони разом узяті. Під кінець гри, вже в компенсований час, випустили й найдосвідченішого з наявних форварда… Але – зась. Навпаки, в кінцівці М’якушко прорвав лівий фланг оборони господарів і викладав пас під удар Дебелку, але того разом із м’ячем скосив Болденков. На відскок з лівого краю йшов Мірошниченко й із правої ноги пробив під поперечину, попри те, що воротар метнувся йому прямо в ноги – 1:3.

Сумний чорний дим перервав на кілька хвилин і цей матч, в кінцівці була бійка з вибіганням фанів на поле й побиттям гравців пластиковими стільцями, а часу, сил та ресурсів, щоб забивати двічі, а потім – тричі, у «хрестоносців» просто не залишалося… Після близько 15-хвилинної паузи, сутички та метання пластикових стільців гра не продовжилася, щоб не завершитися.

Карпати зберегли прописку в УПЛ, а, за наявною інформацією, з атестатом у них також хеппі-енд. Зважаючи на провальний сезон із низкою тренерських та гравецьких драматичних історій, це героїчне порятування від майже закономірного вильоту, за що спасибі Чижевському. Волинь жаль – вони старалися, героїчно відіграли –6 після зняття очок і завоювали бронзові медалі. Але не все ще завершено, як вчить нас практичний досвід. Ще треба дочекатися новин щодо атестатів у самій Прем’єр-Лізі, тож лише після затвердження списку учасників сезону в усіх лігах поставимо крапку й спокійно ввійдемо в новий сезон.

Замість тисячі слів – відкрив рахунок вишуканим ударом зі штрафного й заробив пенальті, який і вирішив по суті долю зустрічі.

Волинь (Луцьк) – Карпати (Львів) – 1:3. Матч було перервано на 90+6′

Голи: Кожанов, 43 – Кльоц, 37, Понде, 82 (пен.), Мірошниченко, 90+5

Волинь: Неділько, Сімінін, Болденков, Неплях (Козьбан, 90+1), Цюпа, Курко, Бартулович (Петько, 71), Хагназарі, Кожанов, Климець, Волошинович (Богомаз, 85). Запасні: Когут, Ульянов, Маткобожик, Рябов. Головний тренер: Андрій Тлумак.

Карпати: Кучинський, Федецький, Ковтун, Мегремич, М’якушко, Кльоц, Онгла, Ді Франко (Бусько, 75), Мірошниченко, Гуцуляк, Понде (Дебелко, 85). Запасні: Пеньков, Авраменко, Толочко, Лях, Слива. В.о. головного тренера: Олександр Чижевський.

Вилучення: Сімінін, 70 (серйозне ігрове порушення)

Арбітр: Максим Козиряцький (Запоріжжя)

19:00. м.Луцьк. Стадіон «Авангард».