Фонсека отримав шанс для перебудови Шахтаря

Здобули. Після двох сезонів панування Динамо, Шахтар повернувся на трон українського футболу. Повернувся впевнено і якось навіть безальтернативно – конкуренції у Гірників по ходу всього сезону не було, а сумніви щодо їхнього першого місця розвіялися ще восени.

У клубі, втім, будуть запевняти – і уже це роблять, – що десяте чемпіонство дісталося Шахтарю ціною неймовірних зусиль у напрочуд складний час. І хоча сперечатися з цим важко (або скоріш просто непотрібно), та ювілейна перемога в чемпіонаті насправді стала однією з найлегших в історії Гірників.

Але не для всіх. Паулу Фонсека, який привів Шахтар до цього трофею, точно не назве дебютний сезон в українському футболі простим, а вигране чемпіонство – легким. Для того, аби його команда у фірмовому стилі здобувала перемогу за перемогою, португальський наставник вимушений був відмовитися від своєї філософії, та підлаштуватися під манеру команди.

«Я надаю перевагу схемі 4-4-2, але не варто розкривати секрети, як вона працює. Ви все побачите на полі», – усміхаючись, стверджував португалець у момент власного призначення. Подібна заява шокувала багатьох консервативних прихильників Шахтаря, які звикли до 4-2-3-1 Мірчі Луческу. Настільки різка зміна ігрової філософії вимагала від тренера кадрових перетасовок, і Фонсека не побоявся їх зробити, посадивши на лавку на початку сезону декількох ключових гравців Шахтаря Луческу.

Подібні кроки, разом зі словами Паулу про небажання чути порівняння з колишнім тренером, формували цілком категоричну думку: Шахтар більше не буде, таким як раніше.

Мабуть, вірив у свій задум й сам Фонсека, однак все змінилося в п’ятому офіційному матчі нового Шахтаря. Виліт від Янг Бойз у кваліфікації Ліги чемпіонів в Україні сприйняли, м’яко кажучи, негативно. Подібна розв’язка шокувала всіх, а основний удар довелося витримувати португальцю. Критичні стріли посипались з усіх сторін, головною ж проблемою назвали нову схему Шахтаря з двома форвардами. Вірніше, не так навіть саму схему, як захисну передубову Фонсеки, який посадив на лавку Олександра Кучера та Ярослава Ракицького, зробивши основними натомість Івана Ордеця та Сергія Кривцова.

Після поразки у Швейцарії пара Кривцов – Ордець відіграла разом тільки три поєдинки. Таку ж кількість матчів вони провели у статусі основних на старті сезону.

Пожертва центрбеками стала не єдиним кроком назад у виконанні Фонсеки. Інколи складається враження, що під час польоту з Берна до Києва йому в літаку хтось вручив ігровий конспект Луческу. А португалець, прагнучи зняти невдоволення керівництва та фанатів, відкинув власні ідеї та почав реалізацію давно перевірених планів досвідченого Мірчі.

І якщо у достовірності отримання Фонсекою якогось «конспекту» не можна бути впевненим, то зміни у грі команди відбулися моментально – уже за чотири дні після вильоту з Ліги чемпіонів Шахтар відіграв домашній матч проти Олександрії у формації 4-2-3-1. З того моменту команда Фонсеки провела 37 матчів (без врахування технічної перемоги над Полтавою) і лише двічі Гірники поверталися до схеми 4-4-2.

У цьому банально не було потреби – «схема Луческу» давала результат, а Паулу трішки видозмінив її, аби повністю не копіювати модель гри колишнього Шахтаря. Негативні оцінки поступово зникли, а команда впевнено рухалася у трьох турнірах (чемпіонат, Кубок і Ліга Європи). Навіть якщо припустити, що Фонсека не здався з бажанням змінити Шахтар, то міняти працюючу формацію на щось інше він не ризикнув.

Зрештою, востаннє португалець згадав про типову для схему тактичну схему ще у вересні, коли казав, що його Шахтар може у будь-який момент повернутися до 4-4-2. Як виявилося, «будь-який момент» настав лише у останньому матчі групового етапу Ліги Європи, коли Гірники уже не мали жодної турнірної мотивації, та й в 1/8 фіналу Кубка України – в інших випадках Фонсека обирав синицю в руках, а не журавля в небі.

Матчі, в яких Шахтар Фонсеки грав за схемою 4-4-2

А уже наприкінці 2016 року Паулу остаточно визнав, що його план зі зміни Шахтаря не вдався: «Признаюся, спочатку мені було складно. Я намагався застосувати свої ідеї, але вони не прижилися». Подібні судження напрочуд сильно контрастують з його ж словами після дебютного офіційного матчу (поразка від Динамо у матчі за Суперкубок): «Ми показали багато речей, які є моїми ідеями. Впевнений, що команда ще додасть, адже гравці готові слухати і розуміти наші ідеї».

Команда таки додала, але уже не від новаторських ідей Фонсеки. Португальський спеціаліст, по суті, підняв білий прапор у той епохальний вечір в Берні. Паулу вибрав спокій та трофеї, а не революцію та зміни. Ніхто не може знати, як би пройшов сезон Шахтаря, якби тренер наполіг на власній ігровій філософії. Та усі прекрасно бачать, як закінчується сезон типових 4-2-3-1 – 84% перемог (37 перемог, 4 нічиї, 3 поразки), довгоочікуване чемпіонство та (як мінімум) вихід у фінал Кубка України.

З іншого боку, ніхто не може гарантувати, що Фонсека допрацював би навіть цей сезон, якби й далі продовжив гнути свою лінію. У перший ж місяць під його керівництвом Шахтар вперше за сім останніх років не дійшов до групового етапу Ліги чемпіонів, тому важливість чемпіонського титулу зросла в рази. Паулу вчасно зрозумів, що провал у національній першості може коштувати йому посади, а далі справа залишалася за малим – Гірники вдало використали слабкі місця усіх суперників, достроково здобувши титул.

Після перемоги над Зорею і остаточного виграшу чемпіонату португалець нарешті може видихнути: у наступному сезоні Шахтар точно гратиме в груповому етапі Ліги чемпіонів, Динамо більше не чемпіон, а значить, цьогорічний провал на євроарені йому пробачать.

Але тепер виникає інше питання: чи здався Фонсека остаточно? Його ставка на спокій та трофеї, а не революцію та зміни – це лише тимчасове явище для виграшу хоч чогось в перший сезон роботи в Шахтарі? Чи все ж перманентний стиль?

Можна не сумніватися, Паулу чудово розуміє – він отримав у своє розпорядження практично чотири місяці для креативу. Наступний важливий матч (окрім фіналу Кубка з Динамо) Шахтар зіграє аж на початку осені, коли стартуватиме в Лізі чемпіонів, а до цього ніхто від нього нічого особливо не вимагатиме. Бери – і змінюй.

Фонсека часто любить повторювати, що він «не шукає відмазок», особливо якщо щось йде не так. У Шахтарі для нього самого усе пішло не так ледь не з самого початку, але тепер з’явилася можливість спробувати знову. Можливість повернутися до улюбленого ігрового формату. Не різко і радикально, але впевнено та наполегливо.

Усі карти тепер в руках (Містера) Паулу Фонсеки. І усе залежить виключно від нього.