vorskla.com.ua
Зима виявилася тривожною для Ворскли. Команда з першої української шістки й учасник єврокубків, мабуть, найостаннішим із клубів Прем’єр-ліги пережив те, що називають у Полтаві «перезавантаженням». Борги, урізання зарплат, відтік провідних гравців — усе це підігрівало цікавість до першого офіційного заходу клубу — презентації новачків.
На столі й кріслах у конференц-залі стадіону — короткі біографії чотирьох нових футболістів та глянцеві настінні календарі на 2017 рік. Їх робили наприкінці минулого року, однак значної частини обличь уже в Полтаві немає.

Поки журналісти налаштовують камери й готують записники — біля роздягалень господарів перемовляються четверо героїв вечора. Усі спокійні: усміхнений воротар Богдан Сарнавський — «на позитиві», досвідчений В’ячеслав Шарпар до публічності звик і хвилювання не видає, Роману Кунєву усе тут знайоме, бо він уже грав у Полтаві, а Сергій Мякушко уважно роздивляється фотографії, що висять у рамках на стінах. Усі вбрані в білі спортивні костюми й чекають головного тренера Василя Сачка та генерального директора Олега Лисака. А в конференц-залі на футболістів чекають ігрові футболки.
Усе урочисто — ніби на першому дзвонику в школі. Хіба без квітів.

Врешті, керівники з’являються — і всі вшістьох лаштуються за довгим столом. Василь Сачко — у білій сорочці та чорному джемпері, усміхнений і підтягнутий, ніби й не було важких зимових переговорів, несподіваних втрат і прощань та цілої купи переглянутих футболістів.
«Ми провели хороші збори, результатом я задоволений», — напевно, пояснює свій настрій Сачко.
І пропонує: спершу вручити футболки, а потім відпустити футболістів. Говорить, що на тренування. На годиннику — початок одинадцятої ранку, якраз час.

Квартет новобранців небагатослівно ділиться враженнями: Сарнавський говорить про бажання досягти результату вже в першому матчі з Шахтарем, Шарпар відзначає хороший колектив і багатьох перспективних гравців, Кунєв наголошує, що ніби повернувся до давно знайомих місць, Мякушко твердить, що прагне розкрити свої найкращі якості саме тут. Після «паркетних» фраз четвірка залишає конференц-залу, Сачко і Лисак залишаються самі, готуючись, напевно, відповідати на незручні питання.

— У нас відбулися серйозні зміни після важкого 2016 року — 10 чоловік пішли з різних причин — бере слово тренер. — За когось ми боролися до останнього, хтось не захотів залишатися, когось ми не схотіли бачити тут самі. Але це вже історія, і на ній ми ставимо крапку. Зараз середній вік нашої команди — 23,7 року, тоді як минулого сезону було 27 років. У нас багато новачків, хлопців із дубля. Дев’ятеро людей грали в Прем’єр-лізі менше десяти разів, дехто взагалі не має такого досвіду», — пояснює Сачко.
Судячи з його слів, він сприймає можливість попрацювати з омолодженою командою як новий виклик: говорить, що з молоддю працювати приємно, мовляв, їхній запал та самовіддача перекривають нестачу досвіду.

Однак про конкретні завдання у тренера не питають — та й він не відповідає прямо, говорячи про бажання «вигравати в кожному матчі». І це не порожні слова, бо до завершення першої частини чемпіонату — чотири не найлегші гри: з Шахтарем, Зорею, Олімпіком і Зіркою, і лише остання зараз нижче полтавців у таблиці. Так що потрапляння до шістки для Ворскли вже буде успіхом на тлі описаного вище «перезавантаження». Невихід до плей-офф за єврокубки трагедією точно не стане, тому що до літа полтавцям потрібно, радше, думати про фінансово-побутові аспектах, а не про турнірні досягнення.
Нині завдання — розібратися із ситуацією минулого року, — ніби підтверджує наші слова генеральний директор Ворскли Олег Лисак. Він — у сірому костюмі з краваткою, говорить відкрито, але добираючи слова — відчувається банківська закалка, адже попереднім місцем роботи Лисака був банк «Фінанси та Кредит». — Варіанти розв’язання проблем є. Є підтримка акціонера. Досвіду, ресурсів і можливостей у нас достатньо, щоб вирішити проблеми. Можна це зробити з більшим «шоу», як це було раніше, можна з меншим — але питання будемо закривати максимально швидко, — стверджує Олег Лисак.

Журналісти пожвавлюються: керівник колись одного із найбільш закритих футбольних клубів сам пропонує незручні теми і готовий відповідати на питання.
— Чи немає зараз проблем із оплатою за підготовку стадіона до гри із Зорею? — лунає з залу.
— У нас достатньо сил, засобів і досвіду, щоб поле до гри із Зорею було в ідеальному стані, враховуючи, що це лише початок березня. Проблем із тарифами, оплатою — немає. Ми точно не виглядатимемо гірше, аніж було поле в Харкові на матчі Ліги Європи. Більше того, думаємо про те, аби уболівальникам комфортно було йти на стадіон, не стрибаючи через калюжі — і це мене зараз хвилює навіть трохи більше, аніж газон, — відповідає генеральний директор.

— Скільки взагалі коштує проведення одного матчу?
— Ми проводили порівняння із грою молодіжної збірної України в Полтаві минулого року. Підігрів, організація, стюарти, персонал — усе вилилилося приблизно в 250 тисяч гривень. Звісно, можна десь зекономити, але відсотків 20, не більше.
Керівник воліє говорити також про майбутнє — електронний продаж квитків, роботу з вболівальниками, турнікети. Підключається і Сачко — говорить про, фактично, відсутність легіонерів, бо, мовляв, така позиція клубу, про перемовини з ФК Полтава, про окремих виконавців. Запевняє, що проблеми зими в клубі вирішуються.
Прес-конференція завершилася, футболісти й тренери роз’їхалися, а в холі залунали дитячі голоси — одна з юнацьких команд Ворскли збирається на тренування. Ніби як символ змін у полтавському клубі. Цікава деталь — уперше за багато років клуб вирішив організувати поїздку до Харкова для журналістів. Перша гра оновленої команди — уже в неділю. Уся весна до літа для Ворскли стане екзаменом — і готуються до нього полтавці, судячи з почутого на презентації — ретельно.
Источник: Sportarena.ua