Постривай, де там ця Сталь?! Найперше, що зробив кожен після звістки про майбутнє призначення Леоніда Кучука головним тренером Сталі – подивився до турнірної таблиці.
Сталь йде на дев’ятому місці, відстаючи на дев’ять очок від шостої Ворскли. У 18-ти турах команда з Кам’янського виграла тільки тричі та забила 12 м’ячів. Зважаючи на те, що це недавній новачок вищого дивізіону, який не грає у своєму місті та їздить між Києвом, де тренується, та Дніпром, де грає, інтерес до Сталі мінімальний.
Багатьом рік тому Сталь перестала бути цікавою, коли владу у клубі фактично захопив колишній керівник Металурга з Донецька Вардан Ісраелян. Ніхто інший не вміє вбивати інтерес до своєї команди, як Ісраелян. Металург навіть з великими іменами у складі та майбутніми зірками світового футболу був малоцікавою командою.
Але у чому не можна відмовити Ісраеляну – він вміє дивувати запрошенням іменитих людей. Першими його тренерам Сталі були голландці Ерік ван дер Меєр та Якоб Галл, які нічим суттєвим запам’ятатись не зуміли. Та й взагалі навіть у сучасній Прем’єр-лізі з її сірістю Сталь займала найперше місце по відсутності інтересу до неї.
Місце Сталі в турнірній таблиці з мінімальними перспективами поборотись за першу шістку та інші фактори призводять до одного цілком логічного питання: як клубові вдалось отримати такого тренера?
До фєеричної перемоги Динамо над Бешикташем у Лізі чемпіонів Сергій Ребров швидше міг залишити команду, ніж залишитись. Білорус Леонід Кучук вважався одним з найперших кандидатів на заміну. Зважаючи на теперішній стан українського футболу та Динамо зокрема, були розмови, що сам Кучук просто не захоче йти працювати сюди. Але в Динамо вирішили, що Ребров зможе виправити невдачі першої частини сезону.
А тепер Кучук буде тренером Сталі. Ця новина може бути головною для українського футболу цієї зими. Більшого підсилення вже ніхто не отримає.
Зрозуміло, навіщо Сталі Кучук. Важко зрозуміти, як клубу вдалось умовити його – це знають лише учасники процесу. Головне ж питання залишається незмінним: навіщо Кучуку Сталь?
Кілька років тому він без всілякого перебільшення відмінно працював з Арсеналом. Звичайний середняк чемпіонату України зумів вперше в історії зіграти в єврокубках, де швидко закінчив свій шлях після відомого скандалу з дискваліфікацією Еріка Матуку. Але потім почались фінансові проблеми та втрата будь-яких перспектив, що призвело до від’їзду Кучука.
Ще більшого він досяг у Росії, до кінця вів боротьбу за чемпіонство з Локомотивом та вийшов до фіналу Кубка з Кубанню.
Проте з Кубані він пішов ще навесні 2015 року, після чого півтора роки залишався безробітним. За попередні роки роботи Кучук отримав репутацію вмілого тренера, але не наділеного тими якостями, що хочуть бачити звичайні люди. Перший раз з Кубані він пішов, нібито попередньо домовившись про новий контракт. Були в нього проблеми з гравцями в Локомотиві, особливо на початку другого сезону, коли команда замість прогресу зіткнулась з проблемами. Тренер почав звинувачувати гравців, а ті не стерпіли образи.
Після скандального звільнення з Локомотива він довгий час судився з клубом та зрештою виграв суд. Навіщо комусь у Росії такий тренер?
Проте Кучук міг отримати роботу деінде: Казахстан, Азербайджан, звісно ж, Білорусь. Проте він вибрав чемпіонат України. Він вибрав Сталь.
Поряд з тінню скандалів основна репутація Кучука – тренер, що хоче працювати. Сталь вміло скористалась тим, що після півторарічної паузи в кар’єрі йому кортіло нарешті приступити до роботи. Кучук завжди розповідає про свої стажування, про безліч переглянутих та проаналізованих матчів. Він постійно хоче отримувати знання, але за останні півтора роки не мав можливості використати їх на практиці.
Уся чудасія ситуації у тому, що Сталь більше підходить Кучуку, ніж Динамо для використання тієї інформації, що він отримує.
«Мені подобається спостерігати за роботою невеликих клубів, як вони ростуть та прогресують, – говорив у своєму інтерв’ю Кучук. – Реал не викликає такої цікавості, зважаючи на те, що у команди зовсім інший рівень гравців, який неможливий у інших команд».
Методи роботи Кучука також більше підходять середняку, ніж аутсайдеру. Кучук-тренер – це перш за все військова дисципліна та вимога виконувати все, що говорить тренер. У тому ж Локомотиві відбувся парадокс. Коли білорус очолив команду, вона була середняком чемпіонату, тому навіть найбільш зіркові гравці готові були виконувати все, щоб змінити ситуацію. Коли ж Локомотив добився успіху, вимогливий Кучук перетворився на деспота.
У Сталі він може отримати не стільки розуміння своїх вимог, скільки їх виконання. Щоб використати свої знання на практиці, Кучуку треба повне розуміння та безумовне виконання гравцями його вимог. А зірки можуть виступити проти.
Кучук називає себе великим шанувальником роботи Джан П’єро Гасперіні. Він слідкував за ним ще у Дженоа, а тепер захоплюється успіхами Аталанти, яка зі скромними можливостями займає високе місце та показує цікаву гру. «Тільки у цьому сезоні Аталанта починала матчі з шістьма різними схемами», – навіть з заздрістю говорить Кучук. Ще у Арсеналі він запам’ятався своєю постійною ротацією складу та необхідністю підібрати під кожного суперника свою модель гри.
Хіба можливе таке з Динамо в чемпіонаті України? Хіба потрібно таке Динамо в цьому чемпіонаті України?
Сталь більше підходить для реалізації тренерських ідей Леоніда Кучука. Як би дивно це не звучало.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться