Чи стала Зірка сильнішою з моменту виходу з Першої ліги?

Перший рік Зірки після перемоги у Першій лізі та виходу до найвищого дивізіону був багатим на події. Емоційний президент клубу Максим Берьозкін устиг кілька разів змінити своє бачення методів, за якими клуб має рухатись у світле майбутнє.

Дуже скоро стало зрозуміло, що Сергій Лавриненко, з яким Зірка власне вийшла до вищого дивізіону, нібито не витягує роль головного тренера у команди Прем’єр-ліги. Звинувативши тренера та менеджмент клубу у поганих трансферах, Берьозкін зробив ставку на іспанський вектор під керівництвом Олега Смалійчука. Потім деякий час головним був Віктор Догадайло.

Зрештою, ще наприкінці осені тренером команди було призначено Романа Монарьова. Він не просто зберіг своє місце взимку, не отримав відкоша по ходу другої частини сезону та врешті-решт готує команду до нового чемпіонату. Забагато довіри, якщо брати до уваги першу частину минулого сезону.

Через ці постійні зміни склад Зірки протягом сезону також змінювався. Зі списку тих, хто виводив Зірку в Прем’єр-лігу в команді залишились одиниці. А кадри мінялись постійно. Поглянувши на теперішній склад команди, мимовільно виникає запитання: а чи стала Зірка сильнішою за цей рік?

Основний склад Зірки наприкінці сезону 2015/2016: Паст — Допілка, Кучеренко, Ковальов, Бацула — Лупашко, Б.Баранець, Г.Баранець — Чичиков, Щедрий — Локтіонов

Наразі зі списку цих гравців в клубі залишилось тільки троє: Євген Паст, Максим Ковальов та Олексій Чичиков. Усі решта протягом року залишили команду. Цікаво, що у Першій лізі якраз цей переможний склад Зірка довго збирала та награвала. Багато гравців не один сезон відіграли за команду, приходили з різних команд та кожен мав свою історію.

Варто трохи згадати й гру команди при Сергієві Лавриненку. Зірка любила багато грати з м’ячем, будувала атаки через контроль та короткі передачі в середині поля. Через відсутність сильних бомбардирів в лінії атаки голи забивали практично всі гравці основи від форварда Романа Локтіонова до центрального захисника, пенальтиста Олександра Кучеренка.

Якщо дивитись склад Зірки у контрольних матчах напередодні старту цього сезону, то він має такий вигляд: Паст — Фатеєв, Качараба, Ковальов — Полегенько, Драченко, Гедж, Загальський, Оганесян — Фаворов, Есеола.

Найперше враження стосується навіть не зміни схеми гри чи появи легіонерів. Кожен тренер має своє бачення гри, а в найвищому дивізіоні навіть тепер кожен намагається знайти щастя у іноземцях. Дмитро Фатєєв та Ігор Загальський, які в Першій лізі були гравцями ротації, тепер мають постійне місце в основі. Навесні вони багато грали та були провідниками ідей тренера в захисті та центрі поля.

І в цьому якраз найперше питання, а чи насправді вони завдяки своєму прогресу добились місця у складі команди Прем’єр-ліги, хоча не мали такого статусу в Першій лізі?

Загальський в переможному сезоні Зірки дуже непогано виконував роль джокера та головного на заміні, коли потрібно було відпочити комусь з братів Баранців. От і варто шукати парадокс у тому, що після того, як Григорій та Борис перейшли у команду Другої ліги їх у Прем’єр-лізі замінив гравець, який не міг виграти конкуренцію у Першій лізі.

Рік тому не виникало навіть суперечок що з відходом братів Баранців Зірка стане слабшою. Якраз через них будувалась вся атакувальна гра команди Лавриненка. Й не дивно, що з їх втратою й так новачку Зірці було важко в перших іграх. Ні досвідчені новачки, ні молодь, ні легіонери не дозволяли забути той факт, що напередодні дебюту в Прем’єр-лізі Зірка втратила двох найкращих гравців.

Цього літа пішов і Владислав Лупашко. У нього протягом минулого сезону були різні періоди від капітана команди до відправлення в дубль. Проте разом з Баранцями він створював сильний трикутник.

Сьогодні окрім Загальського в центрі поля будуть грати Максим Драченко та молодий дебютант Арно Гедж. Перевага явно за Зіркою з минулого.

Не стала сильнішою Зірка і в захисті. Аргентинець Федеріко Перейра відіграв рік у складі команди, у більшості матчів він був важливим та корисним гравцем, але все програвав порівняння зіграній парі Кучеренка та Ковальова. Вони обидва пережили травми протягом минулого сезону та по-різному грали у матчах, коли могли вийти на поле.

Тепер немає ні Кучеренка, ні Перейри, а Ковальов тільки нещодавно повністю відновився після травми. Новим стовпом оборони команди з Кропивницького має бути Тарас Качараба, який прийшов на правах оренди з Шахтаря. Як і гравець правого флангу Павло Полегенько, він має досвід виступів в молодіжних збірних України, також грав за Говерлу у тому сезоні, коли ужгородці зі свистом вилітали. Але чи це можна називати досвідом, який робить їх обидвох сильнішими.

Зліва багато років відіграв Андрій Бацула. Якщо Арман Оганесян виявиться більш сильним за Бацулу, то селекція Зірки провела просто неймовірну роботу. Бо насправді за ці роки лівий фланг команди перетворився на королівство Бацули.

Відсутність забивних форвардів навіть у Першій лізі змусили Зірку серйозно займатись пошуками нападників. Якщо Олексій Чичиков, Роман Локтіонов та Олександр Акименко рідко радували забитими м’ячами, то від пари Артем Фаворов — Адерінсола Есеола можна чекати голів. Принаймні, обидва переходили до Зірки з клубів Першої ліги, у складі яких забивали вдосталь. Фаворов відзначився 17 разів за сезон у 28 матчах за Оболонь-Бровар, а Есеола у складі Арсенал-Київ мав 9 голів в 16-ти іграх. Мабуть, найкращого підсилення атаки з Першої ліги важко було б і шукати.

А саме це важливий показник у цьому порівнянні.

Якщо підходити до висновків, то, звичайно, важко говорити однозначно. Та Зірка була точно більш зіграною командою, досвідченою та організованою. Про теперішню команду поки взагалі мало що можна говорити до початку офіційних ігор. Проте її лінія атаки точно виглядає більш перспективно. І якби додати до того складу цих форвардів, то могла бути б насправді сильна команда.

Але якщо вже давати однозначну відповідь на запитання, то ні, після втрати братів Баранців, Бацули, Лупашка, Кучеренка Зірка не стала сильнішою у порівнянні з собою зразка весни 2016-го.