Україна U-19 пройшла на чемпіонат Європи. Що це за команда

Про слабкі команди часто кажуть, що вже саме потрапляння у фінальну частину є успіхом та перемогою. У випадку цієї збірної України – вихід на чемпіонат Європи насправді є великою подією. Особливим його робить спосіб, яким Україна пройшла на турнір.

Групу першого кваліфікаційного раунду українці виграли досить легко, здобувши три перемоги над Албанією (1:0), Норвегією (2:1) та Чорногорією (4:0). Проте перший етап є лише простою частиною кваліфікації, тоді як все вирішується в елітному раунді відбору.

Ось тут українська молодь показала себе якнайкраще, особливо варто відзначати характер команди. Після нічиєї зі Швецією в першому турі (0:0) Україна здобула дві перемоги над Сербією та Румунією з однаковим рахунком 2:1. Спільним також було те, що в обох матчах Україна програвала по ходу зустрічі, й не просто так програвала, а забивала усі чотири голи в заключні хвилини зустрічі.

На дикому фарті Україна Ю19 вийшла на Євро.
Програвали 0:1 Сербії — забили на 79 і 90+1 хвилинах.
Програвали 0:1 Румунії — забили на 84 і 90+2 хвилинах.

Але радість в очах хлопців після фінального свистка у вирішальній грі — безцінна. Вони запам'ятають цей день назавжди.

— Alex Mandziy (@OleksiyTheFirst) March 27, 2018

Це була насправді епічна демонстрація волі до перемоги та бажання пробитись у фінальну частину.

Для усіх юнацьких команд важливе значення має тренер, можливо, навіть більш важливе, ніж гравці. Старшим тренером команди цього віку є Олександр Петраков, один з найбільш відомих та успішних тренерів системи ФФУ.

Саме він тренував збірну 1995 року народження, яка виходила на чемпіонат Європи серед 19-річних, а потім їздила на чемпіонат світу U20 у 2015 році. В основі тієї команди були Віктор Коваленко, Артем Бєсєдін, Валерій Лучкевич, Едуард Соболь, Микита Бурда, В’ячеслав Танковський, Роман Яремчук, Ігор Харатін, Павло Полегенько, Тарас Качараба, Роман Підківка, Богдан Сарнавський, Микита Татарков, Владислав Кабаєв, Юрій Ткачук – тобто багато теперішніх гравців національної збірної України, або просто тих, хто вже має непоганий статус в українському футболі.

Петраков взагалі має значні успіхи як у досягненні результату, так і у формуванні молодих футболістів. Цей успіх слугує черговим підтвердженням кваліфікації Петракова, нехай характер самих гравців зіграв при цьому найголовнішу роль.

У кістяку цієї збірної є вже й досить відомі гравці з виступами на рівні Прем’єр-ліги, проте все же далеко не про всіх встигли говорити широким загалом.

Петраков ніколи не переоцінює можливості власних гравців, а тому його команди завжди намагаються грати у простий швидкий футбол, в якому багато боротьби, а небезпека створюється через контратаки. Згадати хоча б ту команду 1995 року народження, де Віктор Коваленко, який вибігає за спини захисникам, був рушійною силою команди.

Ця команда також орієнтована на оборону та швидкий перехід до атаки. Команда діє за схемою з п’ятьма захисниками, але трьома швидкими гравцями в атаці.

З уже відомих імен варто відзначати захисника Віталія Миколенка з Динамо, який в цій команді діє на більш звичній для себе позиції одного з центральних захисників. Також має досвід виступів у Прем’єр-Лізі центральний хавбек Кирило Дришлюк з Зірки та гравець атакувального плану Микола Мусолітін з Чорноморця. Щоправда вони обоє не є визначальними виконавцями цієї команди, а Мусолітін так й взагалі не виходив на поле в трьох іграх елітного раунду відбіркового турніру.

Взимку широковідомим стало ім’я Владислава Супряги, якого кликала до себе Зоря, але він вирішив залишитись в Дніпрі-1. У цій збірній він виконує роль центрального нападника.

У захисті окрім Миколенка варто відзначати капітана команди Валерія Бондаря, який грає за молодіжну команду Шахтаря. У нього вистачає помилок через брак досвіду, проте він компенсує це бійцівськими якостями та характером. Навіть у матчах за молодіжний склад Гірників, коли доводилось грати з більш дорослими суперниками, він завжди виділявся своїм намаганням виграти боротьбу. Останні 15 хвилин вирішальної гри з Румунією він відіграв у нападі, забивши переможний гол у компенсований час.

Третім гравцем в центрі захисту був Ігор Снурніцин з Олімпіка, якому лише кілька тижнів тому виповнилось 18 років. На флангах грали Олександр Сафронов з Дніпра-1 та Віктор Корнієнко з Шахтаря. Обидва працьовиті та, перш за все, надійні в захисті.

Ця команда Петракова не є атакувальною за своєю суттю, проте в її складі є гравці, які можуть самотужки вирішити долю матчу. Перш за все варто говорити про двох вінгерів: Олексія Кащука з Шахтаря та Сергія Булецу з Динамо. Обидва швидкі, технічні та дуже перспективні гравці, за якими спеціалісти в молодіжному футболі давно слідкують та очікують на дозрівання. Вони ще не повністю розкрили свій високий потенціал, але, зрештою, обидва ще молоді, тому ж Кащукові тільки влітку виповниться 18 – він наймолодший гравець команди.

Останнім, але далеко не найменш важливим у складі команди є ще один центральний хавбек Олексій Хахльов, син того самого Олексія Хахльова з Вереса. Він є вихованцем школи Динамо, але зараз перебуває в системі Алавеса. На ньому в першу чергу лежить контроль гри в центрі поля, він віддає багато важливих передач. а також виконує стандарти.

В молодіжному футболі не завжди вдається зібрати усіх найсильніших через різні причини.

Наприклад, зараз першим номером збірної України U19 є Владислав Кучерук з Динамо, проте ніхто, навіть він сам, не буде сперечатись, що найкращим воротарем країни цього віку є Андрій Лунін. Проте він вже давно переріс цю команду, тому грає за більш старших. Мабуть, й на чемпіонат Європи йому не буде сенсу їхати, як би там не пройшла перша частина літа.

Через серйозну травму пропустив цей раунд відбору Тимофій Сухар, який взимку перейшов з Дніпра-1 до Зорі. Також 1999 року народження Ярослав Деда, який свого часу грав за Волинь, а зараз виступає в Азербайджані, отримує запрошення від місцевої Федерації футболу.

Проте навряд чи за декілька місяців до старту фінальної частини досвідчений Петраков буде якось серйозно кроїти склад. Навпаки, у нього він награний та досить стабільний.

Фінальна частина чемпіонату Європи пройде з 16 по 29 липня в Фінляндії. Окрім господарів та збірної України на турнірі зіграють Норвегія, Англія, Італія, Португалія, Франція та Туреччина. Жеребкування фінальної частини відбудеться 30 травня.

Змагання будуть проходити за традиційною схемою з двома групами по 4 команди, півфіналами та фіналом.

Крім того, п’ять найкращих команд (усі півфіналісти та переможець спеціального матчу третіх місць) потраплять на чемпіонат світу U20, який відбудеться наступного року в Польщі.

Цій бойовій команди є за що битись, тобто.