«Новий Коноплянка», «Наступний Степаненко», «Майбутній Леоненко»: 25 найкращих молодих гравців ПФЛ

Sport Arena представляє рейтинг найперспективніших гравців ПФЛ – Першої та Другої ліг – по сезону 2018/2019.

Колаж Sport Arena

У списку –  футболісти 1998 р.н. і молодші, вибрані серед тих, хто брав участь у матчах чемпіонату та кубка. Для найкращого розкриття ігрових якостей цих гравців ми попросили експертний аналіз Володимира Книша та Олега Федорчука – тренерів, які розбирають багато матчів ПФЛ.

25. Василь Геник (Прикарпаття Д2)

20 років – CB, CM – 9 матчів

«Команда рідного краю», – так називають Прикарпаття. Тут винятково місцеві футболісти, більшість з них – досвідчені, навіть ветерани. Поруч з ними має зростати молодь, така, як Геник – він досить часто виходив на заміну, потім почав отримувати шанс і з перших хвилин. «Перший, куди пошлють», – і робить все це на загальнокомандному рівні, тож уже в найближчому сезоні зможе замахнутися на місце в основі.

24. Денис Островський (Оболонь-Бровар Д2)

20 років – AM, CF – 18 матчів, 2 голи, 1 асист

Один із тих молодих оболонців, хто найбільш активно вводиться в першу команду. Після виходів на заміни забивав важливі м’ячі в переможних матчах з Агробізнесом і Волинню, став співавтором голу в Ковалівці. Може значно більше, адже вважається чи не найбільш перспективнішим резервістом клубу.

23. Валерій Сад (Верес Д3)

20 років – CM, AM – 23 матчі

Пройшов школу Скали, де був одним із наймолодших, але при тому основних хавбеків, зберіг свій статус і після переходу в Верес. Зазвичай, займав місце поруч із «чистим» опорником (в основному, це був Орловський), відповідав за подачі стандартів та початкову фазу атак.

22. Вадим Чорний (Черкащина-Академія Д3)

21 рік – LM, LB – 26 матчів, 2 асисти

Один із плеяди юнацької команди Черкаського Дніпра, які перейшли разом на дорослий рівень після успіхів у ДЮФЛУ. Взагалі-то, здається, він природний лівий хав, але через необхідність закрив позицію нижче по флангу, де проявив себе досить непогано.

21. Ян Морговський (Поділля Д3)

20 років – LM, LB – 26 матчів, 1 гол, 2 асисти

Незважаючи на юний вік, вже багато награв за хмельничан. Причому, грав там, де треба Поділлю – то зліва в півзахисті, то зліва в захисті. Один із найбільш видовищних гравців Групи «А» – фонтанує фінтами, обводками, сольними рейдами, а в зв’язці із Каверіним лівий край у хмельничан взагалі виходить «бразильським».

20. Микита Ходорченко (Зірка Д2 – Рух Д2)

20 років – RB, CB, RM – 16 матчів

Пройшов школу в провідних академіях Донбасу, подавав надії в Зірці, а в підсумку опинився у команді Кучука, коли кропивницький клуб припинив участь у Першій лізі. Тут зіграв не так багато, але встиг запам’ятатися – здається, матиме шанс заявити про себе в оновленому Руху.

Володимир Книш: «Моторний хлопець з прицілом на лідерські якості – виділяється швидкістю, умінням зіграти на будь-якій фланговій позиції. Що цінно, не в ущерб команді, заточений на атаці – при тактиці з трьома центральними захисниками може закрити весь фланг».

19. Максим Проців (Нива Тернопіль Д3)

18 років – RM, ST – 10 матчів, 2 голи

Цього сезону здорово стартував у ФК Тернопіль-ДЮСШ (4 голи в аматорському чемпіонаті України), після чого отримав запрошення у друголігову Ниву. Попри те, що був найбільш юним у групі атаки, сподобався на позиції крайнього форварда. Однозначно має серйозні перспективи для прогресу.

Володимир Книш: «Пам’ятаю його ще по Скалі – тодішні враження позитивні, вміє зв’язати гру, загострити за рахунок сольного проходу. При своїй швидкості, може ще значно додавати».

18. Дмитро Болокан (Балкани Д2)

21 рік – CF – 20 матчів, 1 гол

Тренерський штаб потихеньку підтягував молодого форварда, і він помітно оживляв гру, коли йому давали можливість пограти. Цікаво: при низькій результативності практично в кожному матчі Болокан мав свої моменти. Як для молодого футболіста, це хороша ознака – значить, він діє правильно й має можливість розвиватися.

Володимир Книш: «Пам’ятаю добре цього хлопця – пройшов наш дніпровський інтернат. Потужний хлопець, із швидкістю. Хоча були в нього певні перерви, думаю, з нього може щось вирости – якщо додасть у реалізації та техніці, дані у нього для форварда дуже пристойні».

17. Вячеслав Євстратенко (Реал Фарма Д3)

20 років – ST, AM, RM – 18 матчів, 5 голів

В принципі, потихеньку підпускався до основи, а коли одеська команда солідно омолодилася цієї зими, вийшов на перші ролі. Не в останню чергу, завдяки двом дуже потужним виходам на заміну, коли Євстратенко розкішними ударами і через себе, і п’ятою забивав у ворота Таврії та Енергії, чим допоміг «фармацевтам» відвоювати надвольові виїзні нічиї.

Олег Федорчук: «Це для мене загадка: за короткий період людина забиває п’ять м’ячів, більшість – із заміни та на виїзді, всі – в різному стилі, дуже красиві! Словом, цей гравець ще до кінця не розкритий. У нього є навички гри на кількох позиціях, але, за різноманітністю голів, бачу, що він – форвард, із хорошим гольовим чуттям і вмінням завершити. Думає швидко – раз забиває і через себе, і з незручних позицій. Приймає небанальні рішення».

16. Євгеній Корохов (Металург Д3)

21 рік – RB, RM, LB – 17 матчів, 1 гол, 1 асист

Капітан і лідер запоріжців у часи становлення МФК Металург на аматорському рівні, після приходу низки досвідченіших футболістів під Другу лігу потрапив під ротацію. Але все одно має свій ігровий час і прогресує – він один із тих, на кого явно може буде розраховувати і під час зростання клубу.

Олег Федорчук: «Гравець із задатками – швидкість, дриблінг, хороший удар. Мені здається, при грі в три форварди може грати навіть крайнім нападником».

15. Руслан Дедух (ФК Калуш Д3 – Нива Тернопіль Д3)

21 рік – AM, CM, SS – 25 матчів, 3 голи, 1 асист

Починав сезон у ФК Калуш, але потім зі своїм тренером Маликом перейшов у тернопільську Ниву. В побудовах тернополян виконує різні завдання, але неодмінно – пов’язані з атакувальною, комбінаційною грою.

14. Олександр Зейналов (Металург Д3)

19 років – RM, AM, LM, SS – 25 матчів, 3 голи, 2 асисти

В принципі, довгий час був під жорсткою ротацією, але коли навесні результат тиснув на запоріжців, а кадрові проблеми змушували випробовувати глибину складу, саме Зейналов дуже здорово зіграв у кількох матчах підряд.

Володимир Книш: «Креативний хлопець, щось у ньому є – колись ми грали з ним товариський матч, і він нам забив. Досить різносторонній гравець, якого можна поставити на різні позиції в атаці, тому що у нього непогано поставлений удар і є техніка».

13. Денис Долинський (Нива Вінниця Д3)

21 рік – CM, DM – 25 матчів, 1 гол, 2 асисти

Заявив про себе в одеській Перлині, з якою став переможцем Другої ліги позаторік і спробував себе в Першій лізі. У вінницьку команду потрапив зі своїм земляком – одеським тренером Колчиним, але й навесні, уже за Колінса, залишався основним центрхавом.

Володимир Книш: «Високий, міцний центральний півзахисник із добре поставленим ударом. Структура тіла дозволяє здорово почуватися в єдиноборствах».

12. Ігор Гатала (Нива Тернопіль Д3)

20 років – ST, LM, RM, LW, RW – 26 матчів, 3 голи, 4 асисти

У тернопільській команді відповідає за швидкість у нападі. Вміє прорватися, загострити, пробити. За два сезони серед професіоналів взяв участь у більш як півтора десятках результативних комбінаціях. Може зіграти як вінгера, так і під нападником, і чисто в нападі.

11. Арсентій Дорошенко (Колос Д2)

18 років – AM – 10 матчів, 1 гол, 1 асист

Зовсім юним заявив про себе в ФК Дніпро, звідки перейшов у ковалівський клуб слідом за Костишиним-молодшим та Ільїним. У дорослій, зрілій команді є одним із наймолодших – але вже часто виходить на поле і навіть відзначається результативними діями.

Олег Федорчук: «Дуже цікавий півзахисник. Може зіграти в різних варіантах півзахисту – загострити, оживити за рахунок техніки та вибухової швидкості. Йому поки що важко – у ковалівської команди серйозні завдання, тому поки що йому важко розкритися повністю й завоювати місце в основі, але перспективи там дуже хороші».

10. Данило Кондраков (Зірка Д2 – Рух Д2)

21 рік – CF – 22 матчі, 6 голів, 1 асист

Подавав надії в Зірці, взимку вже було оголошено, що переходить у ФК Калуш, але його перехопив Рух. І вгадав – Кондраков здорово влився у гру команди, забив немало важливих м’ячів. Може, здається, значно більше – і в випадку подальшої роботи над собою повинен досягнути серйозного прогресу.

Володимир Книш: «Перетиналися з його командами, звертав на себе увагу. Як форвард, здорово орієнтується в карному майданчику, може бути хорошим «наконечником» атак. Кучук просто так не поставить – впевнений, і він, і трішки старші Климчук із Бойчуком будуть серйозно додавати».

9. Анатолій Ульянов (ФК Калуш Д3 – Волинь Д2)

20 років – CB – 20 матчів

Пройшов школу кам’янської Сталі, де встиг навіть спробувати себе в УПЛ. Після розпаду клубу починав цей сезон у ФК Калуш, звідки міг перейти в Десну, але опинився в Волині – де програв боротьбу за місце в основі.

8. Ілля Шевцов (Кристал Д3)

19 років – SS, AM, RW, LW – 13 матчів, 5 голів, 4 асисти

Син головного тренера та директора херсонського клубу дебютував на дорослому професіональному рівні ще позаминулого сезону, в 16 років уже грав у Другій лізі. Встиг побувати в академії Шахтаря й повернутися в рідну команду. Взимку був варіант із закордонним клубом, але все ж дограв сезон за Кристал.

Олег Федорчук: «Уміння там багато, а ще створені комфортні ігрові умови – грає «вільного художника», що дає йому можливість якнайкраще проявити свої атакувальні якості. Кристал грає з відразу чотирма гравцями в групі атаки – і Шевцов при такій тактиці може зіграти як форварда, так і атакувального хавбека. Хороший в швидкісному футболі, обведенні, грі один в один»

7. Олег Веремієнко (ФК Калуш Д3)

20 років – CB, LB – 7 матчів

Подавав великі надії в Карпатах, але в пошуках ігрової практики був відправлений у друголіговий Калуш. Тут її отримав – оновлена команда в складній Групі «А» не вирізнялася надійністю редутів, тому роботи в Веремієнка було багато. Не дограв чемпіонат, бо відправився в розташування юнацької збірної України, яка готувалася до чемпіонату світу U-20.

6. Арсеній Батагов (СК Дніпро-1 Д2)

17 років – CМ – 9 матчів, 2 асисти

У дебютному матчі записав на свій рахунок гольову передачу, навесні все частіше отримував місце в основі. Попри високу конкуренцію та найвищі завдання команди, аж ніяк не загубився і проявив себе перспективним юним футболістом.

Володимир Книш: «Ну, цей гравець мені дуже подобається. Для свого віку, по-справжньому вражає. І боротьбу виграє, і з м’ячем добре працює. Позицію вибирає вірно, думає вірно, може пас віддати і пробити. З мінусів – поки що трішки тягучий, але це тінейджер серед дорослих – чим більше гратиме, чим більше відчуватиме себе гравцем основи, тим вільніше себе буде почувати. Є таке передчуття, що за правильного ставлення до роботи доросте до збірної».

5. Сергій Кисленко (ФК Калуш Д3)

20 років – ST, SS – 9 матчів, 2 голи, 2 асисти

Харків’янин здорово розкрився в ФК Львів, ставши найкращим бомбардиром Кубка України минулого сезону, але після «ноу-хау» з переведенням клубу з Другої ліги відразу в УПЛ загубився у дублі. Калуська команда потребувала форварда, але, склалося враження, Кисленко забив менше, ніж міг.

4. Іван Калюжний (Металіст 1925 Д2)

21 рік – CМ – 26 матчів, 1 гол

Встиг побувати в Динамо (Київ), але повернувся в харківський футбол, коли перезавантажили команду й новий клуб Металіст 1925 почав всерйоз іти вгору. Після відходу в Молдову Краєва, повернення в Америку Едмара та заслання в резерв Ралюченка саме Калюжний став ключовим гравцем у тактичних побудовах команди. Пристойно додавав по ходу сезону.

Володимир Книш: «Ріс на моїх очах – бачив його ще по ДЮФЛУ. Ще тоді виділявся дорослістю, з лідерськими замашками і креативністю. Вміє зв’язати гру в центрі півзахисту – і зіграти як нижче, так і вище, із повним розумінням своїх функцій»

3. Олександр Климець (Волинь Д2)

19 років – LМ, LB, CM, AM – 23 матчі, 2 голи, 3 асисти

У досвідченій луцькій команді, зібраній під завдання, один із найбільш юних. Тим не менш, по ходу сезону все частіше почав грати, чому сприяє винятковий універсалізм. З’являвся на різних позиціях, при цьому проявив себе стрімким гравцем, здатним як підтримати атаку, так і зіграти на команду.

Олександр Климець, facebook.com/FCVolynLutsk

2. Едуард Сарапій (Металург Д3)

20 років – CB, CМ – 27 матчів, 11 голів, 1 асист

У часи лихоліття запорізького футболу його ледве не втратили – займався в академії київського Динамо, пограв за аматорську команду Таврія-Скіф (Роздол). Але повернувся, коли місто відродило МФК Металург, і відразу став його не за роками зрілим лідером. В аматорському чемпіонаті та кубку минулого сезону забив 6 разів у 22 матчах, на професіональному рівні – навіть більше. При цьому не грає в атаці – спершу більше діяв на позиції центрального півзахисника, а по ходу сезону вирішив проблему центрального захисника.

Едуард Сарапій, facebook.com/mfcmetalurg

Олег Федорчук: «У гравця хороші задатки, але поки що він грає не там, де йому зручно, а де зручно команді. Думаю, при певній тактиці – він центральний півзахисник широкого профілю. Якщо зараз успішно грає центрбека, то з вірогідністю 95% буде так само справлятися з роботою опорника. При цьому у нього є гарні задатки пасу, розігрування комбінацій – отже, може зіграти й вище. Серед його найкращих якостей відзначу ігрову дисципліну, хороший удар із середньої та дальньої дистанції, уміння зіграти головою та високий рівень ігрової агресії – в позитивному значенні слова».

1. Олександр Назаренко (СК Дніпро-1 Д2)

19 років – LМ, LW, AM – 27 матчів, 8 голів, 3 асисти

Стрімко прогресував: ще минулого сезону грав за ФК Дніпро у Другій лізі (8 голів і 4 асисти), після переходу в СК Дніпро-1 сходу став основним і цілком заслужено став із командою чемпіоном Першої ліги. Працює на спільному зборі молодіжної та національної збірних і готується до Меморіалу Лобановського.

Олександр Назаренко, facebook.com/sportclubdnipro1

Володимир Книш: «Я підраховую матчі, які аналізую, спеціально створеною програмою – так от, Назаренко вже зараз грає на рівні зірок українського футболу. За своїми показниками він рівний із набагато більш зрілими, віковими гравцями. Які його основні якості? Ініціативний, з гарним футбольним інтелектом і агресією в гарному розмінні. Не боїться йти в обіграш, брати гру на себе. Став «нахабним» по-спортивному. Націлений на ворота. СК Дніпро-1 з ним і без нього – вже зараз різні команди. Футболіст такого таланту – рідкість навіть для нашого багатого талантами міста. Вважаю, вже за рік-два він буде зіркою першої величини. Завдяки саме таким гравцям люди ходять на футбол. «На таких гравців». Сподіваюся, вже скоро Саша потрапить у збірну, принаймні, десь на збори й виходи на заміни для початку…».



Источник: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться