Коли Євген Селезньов не потрапив до списку гравців, яких викликали до складу збірної на ігри з Саудівською Аравією та Японією, він був спокійним. «Тренерський штаб вирішив перевірити молодь». Дійсно у попередньому списку форвардів було лише двоє гравців – Роман Яремчук та Артем Бєсєдін, але після травми Яремчука до збірної викликали Артема Кравця.
Більше того, в грі з Саудівською Аравією Кравець не просто вийшов у стартовому складі, а відіграв повний матч. Де ж тут перевірка молоді?
Безперечно, Кравець зараз сильніший за Бєсєдіна, він забив єдиний гол команди в п’ятницю, проте ж всі очікували саме Бєсєдіна, як того, кому насправді потрібно дати великий шанс. В Динамо молодий форвард пробився до стартового складу, часом показує непогану гру. В розрізі перевірки молоді Бєсєдін вже точно більше п’яти хвилин мав отримати.
Проте в молодіжку він не поїхав, тому, мабуть, отримає свій шанс саме в грі з Японією. Принаймні, так було б логічно.
Дуже дивна ситуація виходить. Коли Богдан Бутко міцно сидів у запасі за спиною у Даріо Срни, він був єдиним варіантом справа в захисті для збірної. Але тепер, коли через дискваліфікацію Срни Бутко почав грати за Шахтар, – він втратив місце у складі збірної України.
Восени Андрію Шевченку довелось терміново шукати варіанти для заміни травмованого Бутка на заключні ігри відбіркового турніру. Саме тоді повернули до команди Олександра Караваєва, який взагалі-то може зіграти в обороні, але не дуже це любить.
З Косовим та Хорватією Караваєв відіграв непогано, потім ще зіграв в листопаді, а тепер відіграв усі 90 хвилин з Саудівською Аравією. Звісно, вихід на поле у товариському матчі не може бути показником того, що Шевченко зробив вибір остаточно.
Проте останні події та деякі передчуття говорять, що якби це була офіційна гра, то в стартовому складі вийшов би Караваєв, а не Бутко. Нехай навіть один з них гравець стартового складу Шахтаря, а інший в своєму клубі грає на іншій позиції.
Завжди важко відмовитись від того, аби мимоволі будувати якісь плани на майбутнє. В футболі це цілком природна річ, коли уява створює якісь ситуації наперед. Постійно хочеться передбачити, що буде, як той чи інший гравець виросте, яку гру показуватиме та на скільки це допоможе команді.
Щодо збірної такі міркування особливо безпідставні, якщо зважати на те, що все може помінятись. Олександр Зінченко ще восени був глибоким резервістом Манчестер Сіті, грав виключно за молодіжну збірну України, але тепер знову повернувся до статусу ледь не головної надії українського футболу.
Гра з Саудівською Аравією показала, що Шевченко не буде придумувати собі проблеми, а розраховує на Зінченка у якості центрального хавбека. Він вийшов у старті, відіграв більше години, а потім поступився місцем на полі Руслану Малиновському.
Зважаючи на інших гравців в команді, вподобання тренерського штабу по гравцям та схемі гри, то в майбутньому Зінченко та Малиновський будуть тими гравцями, які поведуть боротьбу за місце в стартовому складі команди. Вони обидва грають в центрі поля, мають світлу голову та вміють вести гру команди.
Грати удвох глибше вони не зможуть через відсутність навичок по відбору м’яча, а разом діяти вище над Тарасом Степаненком – це не український метод. Є варіанти, коли один з них діятиме на позиції атакувального хавбека, але і Зінченко, і Малиновський себе проявляють найкраще саме більш орієнтовним на атаку центральним хавбеком.
Один з них завжди повинен бути на полі, щоб збірна України могла контролювати м’яча та проводити атаки через центральну зону. І це цікаве спірне запитання: хто?
Останній раз у складі стартовому складі Шальке Коноплянка виходив на початку лютого. Останній раз грав 90 хвилин в дербі з Дортмундом наприкінці листопада. Зараз він втратив місце у складі своєї клубної команди, але для збірної це ніколи не мало значення – Коноплянка завжди грав у старті, завжди грав багато. Наприклад, в офіційних матчах він ніколи не виходив на заміну, завжди грав з перших хвилин.
Напередодні ігор з Саудівською Аравією та Японією були розмови, що, можливо, було б непогано перевірити команду не тільки без Ярмоленка, який точно пропускав збір через травму, але й без Коноплянки. Проте Євген відіграв увесь матч.
Малоймовірно, що й з Японією він залишиться на лаві для запасних, нехай є Віктор Циганков та Марлос. Коноплняка – занадто важливий гравець для команди, щоб залишати його в запасі, коли на протилежному фланзі немає Ярмоленка. Навіть експериментальність товариської гри не грає ролі для Шевченка.
Немає сумнівів в тому, що Марлос сильний гравець. Мабуть, один з найсильніших у цьому складі збірної. Проте і в попередніх іграх, і ось в п’ятницю з Саудівською Аравією його рівень проявлявся хіба тільки в деталях.
А для того, аби підвищити загальний рівень збірної, потрібен більш комплексні зміни, які міг би привнести Марлос у дії команди. Від досвідченого та вмілого футболіста, який пройшов процес натуралізації, завжди очікують сильної гри відразу.
Марлос поки що нічого такого не показав у жовто-синіх кольорах збірної. Якраз без Ярмоленка, з деякими експериментальними моментами у складі саме від Марлоса очікували на більше. Він поки не настільки важливий гравець, яким може бути в теорії.
Його натуралізація себе не виправдовує. Знову ж таки – зіграно всього кілька ігор, але ж він не юний дебютант, а досвідчений, перевірений не одним серйозним матчем гравець.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться