З новим тренером каталонський клуб стартував неймовірно впевнено, і вже зараз його чемпіонство є надзвичайно вірогідним. Принаймні у справжню конкуренцію з боку Реалу та Атлетіко нині важко повірити, а Валенсія не має достатнього кадрового ресурсу, не факт, що й суто психологічно витримає на всій дистанції. Отже, вже один крок вперед порівняно з останнім сезоном Луїса Енріке зроблено. Але автор цих рядків як мінімум сумнівається в глобальній успішності Барси з Ернесто Вальверде, і ось чому.
Передивившись усі ігри блауграни в сезоні, зазначу що у неї вистачає поєдинків, в яких результат кращий за гру. Це нагадує старт Реалу в попередньому чемпіонаті Іспанії. Проте у Зідана рік тому було більше високоякісних гравців і чітко зрозуміла основна схема дій, яка підходила футболістам.
Ось тут і з’являється перший сумнів в успішності нинішніх ідей Вальверде. Він неодноразово намагався грати за схемою 4-4-2 – абсолютно чужою для Барси. Потім повертався до природньої вже багато десятиліть на Камп Ноу 4-3-3 і знову пробував діяти з двома форвардами. Маючи під рукою Делофеу, це дуже дивно, адже трійка з фальшивим флангом Мессі, центром Суаресом і Жераром зліва виглядає більш ніж логічно. Тим паче резервний Алькасер зараз не настільки слабкий, як минулого сезону. В атаці є інша проблема – це слабка форма (зайва вага) Луїса Суареса і його нерви. Вправити ситуацію здатен лише сам уругваєць, інших шляхів не існує.
Очевидним плюсом роботи Вальверде є знайдення порозуміння з лідерами команди. Мессі він просто не чіпає і усіляко створює тому комфортні умови. Врахуйте божевільну форму Лео, і це буде єдиним можливим варіантом правильної поведінки в такій ситуації. Наставник допоміг вилізти з кризового стану Івану Ракітічу. Минулий сезон тому варто було б забути назавжди, а нині це футболіст хорошого рівня. Хорват отримав від Вальверде трохи більше довіри і місце на полі дещо нижче за своє попереднє розташування.
Окремо зазначу зміну гри захисту Барселони. Вона, на мою думку, є симбіозом і ідей тренера, і обставин, які змінилися. Команда знов, як і у часи Гвардьоли, грає з дуже високим захистом, що дає право на помилку – суперника ще можна наздогнати після втрати м’яча. Особливо це оживило Бускетса, адже класичним опорником його важко назвати. Проте ця новація співпала з втечею Неймара з Каталонії. Справа в тім, що легендарний тризуб МНС потребував м’яча постійно. Мессі з Неймаром мали його отримувати доволі часто, адже вони солісти за своєю суттю. Як кожен соліст, вони ризикують і час від часу втрачають. Саме через таку обставину Луїс Енріке не наважувався захищатися надто високо.
Іньєста з цими змінами став більш витребуваним партнерами. Його недоліки (нікуди ці вікові нюанси не поділися) менше позначаються на грі і, відповідно, дають більше психологічного тонусу футболісту. Тож тренер вчинив вірно, але й зміг зробити це саме після Неймара, чия присутність зліва дещо уводила в тінь лідера роздягальні Барси.
Великим плюсом для каталонців зараз є гра Умтіті. Потужний захисник додав у креативі і тепер виглядає прекрасно, що дозволяє йому почуватися абсолютно впевненим. На тлі спаду Піке це екстра важливий козир.
Проблемним питанням залишається гра флангів захисту. Альби це стосується менше, ніж правого гравця, але і Жорді поки не в найкращих кондиціях.
Також важко команді додати під час матчу у діях півзахисників. Гомеш може демонструвати і високу, і низьку інтенсивність та взаєморозуміння з партнерами лишається на рівні «якось так». Виходи ж Пауліньо корисні тільки за умови активної гри суперника, коли бразилець своєю біганиною розганяє все навкруги, а ще й може впевнено пробити. Як тільки Барса веде позиційну атаку, Пау перетворюється у зайвий елемент, що ніяк не назвеш його проблемою, адже клуб знав кого купував. В кожному ж матчі Барсі потрібна заміна Іньєсти, тобто, як мінімум, одного хава.
Тим паче нюанси півзахисту позначаються зі згаданою схемою 4-4-2. Майже скрізь новий наставник більш-менш спокійно може міняти розстановку футболістів, модифікувати тактику. Та Барселона ледь не унікальний клуб (ще можна згадати Аякс), де міняти можна багато речей, але вся ширина поля має бути закрита, що можливо тільки з трьома повноцінними форвардами. Перевчити ж лідерів команди, вихованих на такому футболі нереально – наймолодшому з них Бускетсу вже 29 років, інші – 30+.
Тому навіть 10 з 11-ти можливих вікторій в чемпіонаті, розгром Ювентуса в Лізі чемпіонів ще не є ознакою правильно обраного шляху перебудови. Сумніви є.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться