Переоцінивши власні можливості

На передматчевій прес-конференції напередодні матчу проти ПСЖ Мірча Луческу закликав суддів і всю футбольну спільноту ставитися до його Шахтаря «як до топ-команди». Румунський спеціаліст славиться своєю ораторською майстерністю, але так як у вівторок, йому давненько не доводилось помилятися: цьогорічні Гірники уже далеко не «топ-команда». І у поєдинку з французьким грандом Шахтар поховали не помилки арбітра, а ніяка гра підопічних Луческу.

Двадцять восьма хвилина поєдинку у Львові, господарі «горять» з рахунком 0:2 і нічого не можуть протиставити своєму супернику. Тільки-но чергова невдала атака Гірників закінчилась нічим, парижани починають будувати свої наступальні дії – ніким не пресингований Давід Луїз спокійно оцінює ситуацію на футбольному полі і віддає довжелезний пас вперед на Ді Марію. Аргентинського новачка ПСЖ тримає в полі зору Олександр Кучер, він робить крок назустріч м’ячу і падає – Анхель вбігає у вільну зону та виходить віч на віч з Андрієм П’ятовим, але воротар виручає свою команду, переводячи удар на кутовий. Здавалося б, цілком ігрова ситуація – гравець підсковзнувшись, втратив свого гравця. Воно б і було так, якби не одне але: подібна атака уже далеко не вперше проходила у виконанні гостей.

Ще один ігровий епізод: двадцять перша хвилина матчу, французи не поспішаючи розпочинають свою атаку. Тіагу Сілва тягне м’яч від свого штрафного майданчика аж до центру поля в найкращих традиціях Ярослава Ракицького, і віддає прекрасний розрізний пас на Едінсона Кавані – захист господарів знову ж таки помиляється при створенні штучного офсайду, дозволяючи уругвайцеві вирватися на вигідну позицію і заробити кутовий удар. А уже з того кутового гості забили свій другий гол і фактично закрили гру.

Не замітити схожість обох цих моментів – неможливо. І справа тут навіть не в тому, що розпочинали атаки бразильські захисники, а на оперативний простір перед воротами виривались флангові нападники парижан. Це лише цікавий момент, але проблема криється в іншому: Гірники загубились на футбольному полі, не розуміючи, хто і що повинен виконувати. В обох цих епізодах десять футболістів Шахтаря розміщувались в радіусі п’ятнадцяти-двадцяти метрів від центрального кола, але ні високого пресингу, ні організованого захисту господарі не продемонстрували, виступаючи в ролі глядачів, що спостерігають за прекрасним дійством у виконанні парижан.

Минулорічна феєрія Луїса Адріану у матчах з БАТЕ закрила очі на схожі проблеми донецького клубу у попередньому розіграші Ліги Чемпіонів. Тоді друге місце і вихід у плей-офф Гірникам подарувала осічка Атлетика у Борисові, але ніхто не хотів про це говорити. Тоді здавалось, що так і має бути, і тому настільки образливо сприймалась поразка 7:0 у Мюнхені – вболівальники, експерти і, напевне, навіть самі футболісти просто переоцінили можливості Шахтаря, акцентуючи свою увагу на дванадцяти голах забитих БАТЕ, а не на ігрових проблемах команди Луческу, яка дивом вийшла з групи.

Стартові поєдинки цієї Ліги Чемпіонів стали для багатьох прихильників Гірників справжнім холодним душем – нехай навіть можна було припустити нуль набраних очок після двох турів, але аж ніяк не можна було подумати про такий футбол у виконанні віце-чемпіонів України. На жаль, усі знову ж таки стали заручниками великих очікувань, розраховуючи на те, що м’яч раптово не буде відскакувати на декілька метрів від Гладкого, або на те, що П’ятов в один момент перестане помилятися на виходах, або ж на прекрасну форму Марлоса, який мав припинити випадати з гри у важливих матчах. Матчі проти Реала і ПСЖ показали, що усе на своїх місцях – у Гладкого не завжди вдається правильний прийом, П’ятов – помиляється на виходах, а Марлос – випадає з гри.

Звісно, можна сказати про те, що Шахтар непогано відіграв у другому таймі львівського поєдинку, адже це справді так. Але заграли підопічні Луческу лише тоді, коли їм дозволив це зробити паризький колектив, тобто, коли усе в матчі насправді було вирішено. Тим не менш, навіть хороші та перспективні атаки Гірники не змогли перетворити у забиті голи – донеччанам не вистачає людини з поставленим ударом у підмогу до одинокого Тейшейри.

«Нам потрібно боротися за третє місце. Навіть граючи дуже добре, ми не зможемо на рівних боротися з ПСЖ і Реалом»,- заявив на післяматчевій прес-конференції Мірча Луческу. І цього разу румунський тренер уже не лукавив: цей Шахтар – далеко не та команда, яка виходила з групи, де грали Ювентус і Челсі, це навіть не та команда, яка займала друге місце у групі в минулому розіграші Ліги Чемпіонів. Для цьогорічних Гірників вихід в Лігу Європи буде успіхом, а хоча б одне набране очко у ще двох матчах проти Реалу і ПСЖ можна буде вважати тріумфом. І головне завдання – вчасно усвідомити свої можливості, та хоча б не програти боротьбу за третє місце, адже обіграти Мальме Гірникам цілком до снаги.

Sport Arena