Вільярреал — Спарта 2:1. Як це було?
Швидкий і несподіваний гол на третій хвилині матчу, по суті, став визначальною подією матчу – відкривши рахунок, господарі поля стали й господарями ситуації на газоні Ель Мадригаль. Починаючи з третьої хвилини зустрічі, умови диктував лише Вільярреал, причому робив це доволі красиво: іспанці створювали момент за моментом, і тільки якісь вищі сили постійно рятували Спарту від пропущених м’ячів.
Неодноразово повинні були забивати Самуель Кастіл’єхо і Седрік Бакамбу, декілька шансів втратили також Маріо Гаспар та Роберто Сольдадо, втім, відзначитися господарям вдалося всього лиш одного разу – Бакамбу оформив дубль. І все б нічого, якби перед другим голом конголезця Спарта не зрівняла рахунок, забивши надзвичайно нелогічний гол. В підсумку, Вільярреал, володівши ініціативою протягом усього матчу, переміг з різницею всього в один гол, і звинувачувати в цьому Субмарина може тільки себе – підопічні Марселіньйо створили моментів на декілька матчів уперед, але їдуть в Прагу без впевненості щодо виходу в півфінал.
Якщо гравці Вільярреала можуть бути незадоволеними результатами першого чвертьфінального матчу, то футболісти Спарти, навпаки, повинні стрибати від щастя – в даному матчі Червоні об’єктивно мали б пропускати втричі більше. Підсумковий результат це, втім, єдина втіха пражан, адже у всіх інших компонентах гри віце-чемпіони Чехії виглядали справжніми хлопчиками для биття.
Вибрана тактична схема з трьома центральними оборонцями, однозначно, не виправдала себе – насичений центр поля не був достатньо мобільним, дозволяючи іспанцям раз за разом проходити на чужу половину поля за допомогою всього лиш декількох передач. Не спрацювала також й ставка Зденека Щасни на швидких флангових гравців – Ладіслав Крейчі і Т’ємоко Конате не витримали навантаження, час від часу не встигаючи повертатися в захист після рейдів в атаку. Футбольний бог, втім, вирішив подарувати Червоним ще один шанс, тож за тиждень на своєму полі Спарта намагатиметься виправити невтішну картину, здобувши не тільки необхідний результат, але й показавши хорошу гру.
Знову й знову повертаємося до третьої хвилини поєдинку і того надзвичайно курйозного голу конголезця Бакамбу, причиною якого, безперечно, став воротар празької команди, Давід Бічік. Голкіпер, що на днях відсвяткував свій 35-й день народження, просто не міг почати цю гру по-іншому – Давід може слугувати своєрідним символом Спарти, яка й досі не вірить у свій вихід у чвертьфінал, і тому дуже скуто розпочала гра.
Такий серйозний ляп на старті гри міг би підкосити будь-якого воротаря, та Бічік витримав удар: страж воріт Червоних нейтралізував більшість моментів суперника, неначе вибачаючись за той курйоз. Неймовірні сейви Давіда, зрештою, перетворили його з «антигероя» в справжнього «героя» поєдинку: невідомо, чи зберігалася б інтрига в дуелі, якби не дії воротаря. Що й казати, Вільярреал завдав десять ударів в ствір воріт, але тільки два з них перетворилися в голи – усе решту вдалося парирувати Бічіку.
Дев’ята хвилина матчу, рахунок 1:0 на користь Вільярреалу. Господарі заробляють кутовий, подача з якого йде прямо в центр штрафної, але першим на м’ячі опиняється гравець в жовтій формі, який переправляє круглого далі, де стоїть самотній Маріо Гаспар. У тому конкретному моменті Спарті відверто пощастило, адже Гаспар почав забігати у вільну зону зарано, тому дотягувався до м’яча, по суті, п’яткою. Та не менш гострими були й інші розіграші стандартів біля воріт Давіда Бічіка: чехи дозволяли суперникам почуватися занадто розкуто у власному штрафному, за що тільки дивом не були покарані. Зрештою, така слабка гра підопічних Щасни в захисті при стандартах не стала одкровенням – в недавньому Празькому дербі єдиний гол Спарта пропустила теж після розіграшу кутового. Однак, одне діло пропускати один гол, а в інших моментах виглядати доволі солідно, а зовсім інше – провалюватися в захисті протягом усього матчу.
Натомість сильна гра Червоних в атаці при стандартах, схоже, здивувала Вільярреал – пропущений гол цілком і повністю на совісті захисників іспанців, які не змогли зберегти концентрацію до останніх секунд тайму. Цікавішим навіть виглядає той факт, що Спарта, по суті, реалізувала свій чи не єдиний момент в матчі, перетворивши в гол один з двох кутових. Безсумнівно, що у матчі-відповіді підопічні Щасни будуть шукати свої шанси саме під час розіграшів стандартів. Головне для чехів тільки, аби такі ж шанси біля воріт Червоних не знайшов суперник.
Три основні гравці, що не змогли допомогти празькій команді, у цьому матчі, як виявилося, мають дуже серйозне значення для Спарти – без них у чехів попросту не вистачає футболістів для виходу на поле. Якщо додати до цього списку трьох ще й Маріо Голека, чия участь у грі була під питанням, і який згодом вилетів на 29-й хвилині, то виходить, що Залізна Спарта насправді ніяка й не залізна…
Особливо куцо і обмежено виглядав правий фланг оборони Червоних, який потерпає через травму Онджея Захустела, адже саме звідти Вільярреал і провів більшість своїх небезпечних атак. Зрештою, саме на тому фланзі Бічік намагався знайти адресата для передачі під час першого взяття воріт. Проблема, однак, полягає не тільки в обмеженості складу на цю гру – матч-відповідь у Празі пропускатимуть ще два основних гравці через перебір жовтих карточок. А це значить, що Зденеку Щасни доведеться ставити на гру ледь не всіх доступних футболістів. Відповідно, про жодні маневри у виконанні чеського спеціаліста мова й близько не буде йти.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться