Getty Images
Напередодні першої півфінальної зустрічі Шахтаря з севільцями ми пригадуємо попередні матчі іспанського клубу проти наших. Їх уже бачив Шахтар, їх уже бачив Львів, та й вони уже бачили наших…
Почнемо нашу розповідь, уже традиційно, з дивинки. Виявляється, Севілья вперше перетнулася з українськими клубами не уже в новому тисячолітті, а 40 з лишком років тому. У серпні 1975 року київське Динамо в ранзі «свіжого» володаря Кубка кубків вирушило на зарубіжні збори. Спершу кияни взяли участь у турнірі в Касабланці, з однаковим рахунком 3:2 обігравши марокканську Мулудію та угорський Уйпешт Дожа.
А вже за тиждень кияни перелетіли в Іспанію, стартувавши на IV турнірі міста Севілья. У першому півфіналі Реал Бетіс переграв угорський Ференцварош, а в другому динамівці вийшли грати якраз-таки із Севільєю. На той час Севілья якраз повернулася у найвищий дивізіон іспанського футболу, з третього місця вибравшись із Сеґунди. Під керівництвом відомого аргентинця Роке Ольсена грало кілька відомих гравців, збірників різних країн. Наприклад, досвідчений захисник збірної Іспанії Хуан Лопес Іта та хавбек Лора, уругваєць Віктор Еспарраґо, майбутній гравець Барселони Хуліан Рубіо.
Севілья (Іспанія) – Динамо (Київ УРСР) 0:0, по пенальті 5:4
Севілья: Пако, Іта, Хуаніто, Пулідо, Хаен, Лорант, Бланко (Альварес, 78), Лора (Пласа, 86), Дуда (Алонсо, 86), Рубіо, Бірі-Бірі. Головний тренер: Роке Ольсен
Динамо: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Дамін, Матвієнко (Мунтян, 10), Веремеєв, Колотов, Онищенко, Блохін. Головний тренер: Валерій Лобановський
Поєдинок вийшов напруженим, господарі багато атакували, але у динамівців також були моменти (міг вирішувати долю матчу, зокрема, Блохін). Справа дійшла до додаткового часу й серії післяматчевих пенальті. Господарі били без промахів – Бірі-Бірі, Хаен, Пласа, Рубіо. У киян точними були Колотов, Мунтян, Коньков, Блохін. А ось коли до «точки» підійшов майбутній головний тренер збірної України Михайло Фоменко, його удар парирував голкіпер севільців Пако.
Севілья пройшла у фінал, де поступилася Бетісу. Кияни вели в рахунку в матчі з Ференцварошем (забив Блохін), однак угорці вирвали перемогу зусиллями Юхаса й Мадьяра. Тож Динамо посіло останнє четверте місце на турнірі. Такою була перша зустріч Севільї з українськими футболістами.
Перше побачення сьогоднішніх суперників відбулося ще 9 років тому в 1/8 фіналу Кубку УЄФА. Севілья дійшла до цього раунду, пройшовши довгий шлях у цьому турнірі. Були подолані грецький Атромітос (2:1 і 4:0), у групі – португальська Брага, чеський Слован (Ліберець) та швейцарський Грассхопперс, в 1/16 фіналу – румунська Стяуа (2:0 і 1:0).
У Шахтаря була інша історія – у боротьбі з Олімпіакосом Гірники відвоювали третє місце в Групі D Ліги чемпіонів, все-таки пропустивши вперед італійську Рому та іспанську Валенсію. В 1/16 фіналу донецька команда пройшла не без проблем скромний Нансі. У Донецьку французи навіть вели в рахунку, але на пізній гол Фортюна відповів Срна. А на виїзді «гірники» задовільнилися голом Фернандіньо й пройшли далі.
Як була сприйнята Севілья? Звісно, суперник із чемпіонатів великої п’ятірки не був бажаним, та й від команди Хуанде Рамоса вже йшов флер єврокубкової сенсації – вона, нагадаємо, була діючим володарем Кубка УЄФА. Тим не менш, була якась внутрішня впевненість, що Гірники будуть битися. Так воно й вийшло, а протистояння Шахтаря й Севільї того сезону виявилося одним із найбільш драматичних серед європейських баталій.
1/8 фіналу Кубку УЄФА. Перший матч. 8 березня 2007 року. Місто Севілья. Стадіон Рамон Санчес Пісхуан. 35 000 глядачів
Севілья (Іспанія) – Шахтар (Україна) 2:2
Голи: Марті, 8 пен, Мареска, 88 пен – Хюбшман, 19, Матузалем, 60 пен
Севілья: Палоп, Дані Алвеш, Ескюде, Хаві Наварро, Пуерта, Поульсен, Марті (Луїс Фабіано, 58), Дуда, Альфаро (Адріано, 46), Хесус Навас (Мареска, 67), Кержаков. Головний тренер: Хуанде Рамос
Шахтар: Шуст, Срна, Чигринський, Хюбшман, Шевчук, Дуляй, Фернандіньо (Полянський, 90), Матузалем, Елано (Жадсон, 69), Бєлік (Гай, 75), Брандао. Головний тренер: Мірча Луческу
Суддя: Віктор Кашшаї (Угорщина)
Севільський матч починався вкрай невдало для донеччан. Розумник Пуерта (хто ж знав, що йому залишилося жити лише кілька місяців…) скористався невдалою перепасовкою опорників гостей і запустив контратаку. У її заключній фазі Кержаков увірвався зліва в карний майданчик і завалився, коли йому навперейми кинувся Шуст. Воротар запевняв, що не фолив. Кашшаї ж указав на 11-метрову відмітку, і Марті сильним ударом не залишив шансів Богданові – 1:0. До честі своєї, Шахтар не здався на волю господарів. І поступово перемістив гру до їхніх воріт. Рядовий кутовий Елано мав шанси завершитися «сухим листом», але Палоп виловив м’яча. Повторний кутовий призвів до затяжного розіграшу, а коли удар Фернандіньо призвів до рикошету, Хюбшман максимально використав ситуацію. Чех завдав точного удару з кута воротарської у ближній кут – 1:1.
Після обміну голами пішов обмін небезпечними моментами. Після чудового удару Дані Алвеша зі штрафного м’яч влучив у стійку. З ударом Дуди справився Шуст. Натомість, перед самою перервою Брандао ледве не вивалився на Палопа, однак потенційний вихід сам-на-сам зірвав спритний Наварро. На другий тайм господарі кинули додаткові сили – Адріано замінив Альфаро. Це, напевно, було компліментом Гірникам, адже гра не йшла за планом майбутнього наставника Дніпра.
Команди активно грали й по перерві. Кержаков заледве не скористався незграбністю суперників, але з гострого кута запустив повз ціль. А ось Палоп змушений був дещо прямолінійно відбивати перед собою штрафний від Чигринського. Здавалося, розв’язка настала на 60 хвилині. Бєлік з лівого флангу увірвався у майданчик севільців, і Дані Алвеш його завалив. Матузалем також не залишив шансів воротареві.
Шахтар вів у рахунку й робив усе, щоб повернутися з Іспанії з перевагою. Кілька карколомних сейвів видав Шуст. На жаль, на чотири голи у цьому матчі прийшлося відразу три пенальті. Третій заробив Мареска, майстерно «скориставшись» ногою Дуляя (після яскравого проходу й упав красиво). Хоча Шуст навіть зачепив м’яча коліном після удару постраждалого, для того, щоб відбити його, цього не вистачило. Італієць тріумфував – 2:2. Але такий рахунок перед другим матчем означав тільки те, що нічого у цій парі ще не було вирішено.
1/8 фіналу Кубку УЄФА. Матч-відповідь. 15 березня 2007 року. Місто Донецьк. РСК Олімпійський. 26 000 глядачів
Шахтар (Україна) – Севілья (Іспанія) 2:3
Голи: Матузалем, 49, Елано, 83 – Мареска, 53, Палоп, 90+4, Чевантон, 105
Шахтар: Шуст, Гай, Чигринський, Кучер, Шевчук (Рац, 44), Левандовський, Матузалем (Дуляй, 86), Фернандіньо, Жадсон, Маріка, Бєлік (Елано, 64). Головний тренер: Мірча Луческу
Севілья: Палоп, Хінкель (Пуерта, 57), Хаві Наварро (Дуда, 81), Ескюде, Драгутинович, Мареска, Поульсен, Дані Алвеш, Адріано (Чевантон, 57), Луїс Фабіано, Кануте. Головний тренер: Хуанде Рамос
Суддя: Джанлука Папареста (Італія)
Те, що Севілья не має наміру віддавати титул достроково, яскраво підтвердив перший тайм донецької зустрічі. Хоча після нього на табло лишалися нулі, за цими «нудними» цифрами ховається винятково інтенсивна і дуже гостра гра. Дебют матчу був повністю за іспанцями. Так, коли Шуст намагався перервати одну із подач вже на третій хвилині, м’яч опинився у Адріано, і той міг розстрілювати ворота – але змазав у найкращому стилі дворового футболу.
Здалеку пробивали Мареска та Дані Алвеш. А ще пізніше уже активний Кануте в акробатичному стрибку перекидав м’яч через Шуста, і лише Кучер на лінії воріт виручив господарів від вірного голу. До перерви голкіперу донеччан довелося тричі переривати небезпечні випади Луїса Фабіано й Кануте, а також відбивати дуже небезпечний удар Марески.
На все це у Шахтаря була відповідь у вигляді єдиного моменту, коли Бєлік, зблизившись з Палопом, хитро прокидав м’яча повз нього за допомогою руки й заштовхнув його у ворота. Голу не було зафіксовано, а порушник отримав жовту карту. А тут іще й травма Шевчука, через яку Луческу довелося ще у першому таймі задіювати першу заміну.
Зате який же гол вдався Гірникам невдовзі після перерви! Після навісу Бєліка Матузалем завдав «удару скорпіона», і Палоп виявився безсилим після того, як бразилець пнув м’яча через себе п’ятою – 1:0. Ось тут би зробити паузу, збити темп. Але ні – хвилини за чотири фатальною виявилася чергова непідготовлена передача між захисниками господарів. Дані Алвеш навісив із флангу, а Мареска несильним кивком переправив м’яча в ворота – 1:1.
Все довелося починати спочатку, і тепер уже Шахтар пішов вперед. Палопу довелося реагувати на прицільний удар Левандовського, потім Кучер ледве не замкнув кутовий на забійній позиції. У відповідь – кілька моментів севільців. Небезпечний, але неточний випад Луїса Фабіано. Момент «свіжого» Чевантона, який мав забивати зблизька, але поспів на перехоплення Гай, який заміняв «штрафника» Срну. А гості ж не були бездоганними – Палоп помилявся на виходах, захист давав вільні зони. Як приклад – гол Елано. Бразилець відкрився на пас із глибини й точно пробив у дальній нижній кут – 2:1.
І знову – утримати б цю перевагу! Натомість, шанси забити були у Кануте й Дані Алвеша, а коли на останній кутовий пішов навіть Палоп – ніхто б не подумав, чим закінчиться «акт безвиході». Голкіпера-ветерана відверто відпустили, й він майстерно замкнув головою подачу Дані Алвеша – 2:2. 90+4 хвилина. За секунди до чвертьфіналу…
А екстра-тайм-то був гарячим! Чудовий шанс мав Луїс Фабіано, але в стилі рапіриста не зміг закинути м’яч повз Шуста. Вигравав верхову боротьбу Ескюде. Чевантон бив вище. І все ж, гості зіграли так, як ртуть – втримати їх було нереально. Луїс Фабіано з лівого фланга видав пас на Чевантона, уругваєць втік від Чигринського й, опинившись перед Шустом, завершив атаку майстерним виточеним ударом – 2:3.
У не менш драматичному протистоянні Севілья вибила англійський Тотенхем Хотспур та земляків із Осасуни. У фіналі команда Хуанде Рамоса по пенальті здолала Еспаньйол, завоювавши другий рік поспіль Кубок УЄФА. З цього починався нинішній рекорд севільців… А Шахтар вчився на своїх помилках, і вчився на них добре. Уже за кілька років це була зовсім інша команда.
Карпатівське диво осені 2010-го розпочалося з глибин кваліфікаційного раунду Ліги Європи. Львів’яни пройшли ісландський КР Рейк’явік, грузинський Зестафоні, а також турецький Галатасарай. Шалений гол Федецького вивів «зелено-білих» у єврокубкову групу. Але жереб виявився безжальним до неофітів групового турніру: в суперники львівській команді випали, напевно, усі найгірші варіанти із можливих – дортмундська Борусія, ПСЖ та Севілья.
Андалусійці, звісно, були б не проти позмагатися у Лізі чемпіонів, однак ще у стикових матчах на підступах до груп поступилися португальській Бразі. До третього туру севільці підійшли зі всього трьома очками – поступившись з мінімальним рахунком ПСЖ і з таким же результатом завдяки голу Чигаріні перегравши у гостях дортмундців. Карпати ж усе ще чекали шансу набрати хоча б одне очко – після домашньої поразки від Борусії (3:4) та виїзної від ПСЖ (0:2).
Ліга Європи 2010/11. 3-й тур. 21 жовтня 2010 року. Місто Львів. Стадіон Україна. 20 000 глядачів
Карпати (Львів) – Севілья (Іспанія) 0:1
Гол: Кануте, 34
Карпати: Руденко, Федецький, Тубич, Чечер, Авелар, Ткачук, Голодюк, Кожанов (Гудима, 75), Худоб’як, Кополовець (Габовда, 57), Зеньов (Кузнєцов, 46). Головний тренер: Олег Кононов
Севілья: Палоп, Касерес, Наварро, Зокора, Перотті, Кануте (Ромарик, 68), Ескюде, Негредо (Луїс Фабиано, 75), Дабо, Конко, Гуаренте (Карлос, 81). Головний тренер: Грегоріо Мансано
Суддя: Бас Нейхейс (Голландія)
Вилучення: Чечер, 88 (повторне попередження)
У Львів Севілья прибула у поганому настрої, поступившись у Хіхоні Спортингу з рахунком 0:2. Посідаючи сьоме місце в чемпіонаті та маючи далеко не найкраще положення у надскладній Групі J Ліги Європи, іспанська команда не мала наміру жартувати з Карпатами.
Уже в дебюті Кануте ударом головою направив м’яча у поперечину. Слідом за цим Ескюде після подачі зі штрафного заледве не вразив ворота – трішки невлучно. Нарешті, Негредо, скориставшись незграбністю Тубича, виривався на оперативний простір, але запустив м’яча вище воріт. Це опис найголовніших моментів біля воріт господарів за перші півгодини гри. Після кількох чудових нагод Севілья не втратила ще одну – на 34 хвилині команда гостей повела в рахунку. Це Кануте після подачі кутового у виконанні Перотті та скидки Ескюде головою таки вразив ворота – 0:1.
Карпати у тому розіграші недарма мали славу «симпатичних аутсайдерів» – вони постаралися дати бій гостям, і були у них шанси навіть врятувати зустріч. Так, огріхами Палопа у першому таймі заледве не скористався Кожанов, а у другому – Кузнєцов. Але обидва не встигли добити м’яча після його невдалого прийому. Ще кілька напівмоментів напрацював Кузнєцов. А під кінець матчу суперники обмінялися й непоганими дальніми ударами – з «пострілом» Голодюка справився голкіпер, а Ромарик направив м’яча лише поруч із дев’яткою.
Прикро, але фаворит взяв своє малими силами, раціонально використавши огріхи львів’ян. Котрі, до того ж, догравали у меншості після того, як Чечер заробив два попередження на 71 та 88 хвилинах. Галичани побачили клас Севільї, тому на виїзд в Іспанію їхали
Ліга Європи 2010/11. 4-й тур. 4 листопада 2010 року. Місто Севілья. Стадіон Рамон Санчес Пісхуан. 28 000 глядачів
Севілья (Іспанія) – Карпати (Львів) – 4:0
Голи: Альфаро, 9, 42, Чигаріні, 31, Негредо, 51
Севілья: Хаві Варас, Наварро (Дабо, 46), Ескюде, Касерес, Конко, Зокора, Чигаріні (Ромарик, 75), Капель (Перотті, 60), Хосе Карлос, Альфаро, Негредо. Головний тренер: Грегоріо Мансано
Карпати: Тлумак, Федецький, Мілошевич, Тубич, Авелар, Ґодвін, Голодюк, Ґурулі (Ткачук, 40), Худоб’як, Кожанов (Кополовець, 69), Кузнєцов (Зеньов, 62). Головний тренер: Олег Кононов
Суддя: Бюлент Йилдирим (Туреччина)
На жаль, результат виїзду в Севілью виявився для Карпат плачевним. Хоча в дебюті вони й намагалися чинити опір, а Ґурулі та Кожанов заледве не встигли на непогані передачі упродовж спалаху активності гостей. Утім, перший же по-справжньому масований наступ приніс господарям бажану перевагу в рахунку. Коли, здавалося, комбінація севільців захлеснулася, й Тубич міг спокійно розряджати ситуацію, його «обікрав» Негредо й м’яким навісом асистував Альфаро, котрому було неважко з близької відстані переправити м’яча у сітку головою – 1:0.
Особливих шансів відігратися у галичан не було, натомість, після фолу Ґодвіна, зумовленого провалом правого флангу, господарі заробили штрафний, який став результативним. Це Чигаріні м’яким, виваженим ударом перекинув стінку – 2:0 без особливих шансів для Тлумака. І якщо якісь сподівання й жевріли у Карпат, то перед самою перервою їх вщент зруйнував все той же Альфаро. Після активний Негредо влучив у поперечину, а його товариш встиг на добивання й оформив дубль.
3:0 після першого тайму при провалі кількох позицій – Кононову було над чим поламати голову. Утім, вищий клас і більший досвід Севільї не залишали сумнівів – далі буде. І щастя наше, що господарі обмежилися ще лише одним «привітом». Тлумак парирував удар Хосе Карлоса, який вдало змістився й цілив у дальній кут, однак тут як тут був Негредо – 4:0. Ну що ж, він на свій гол заслужив…
А чи заслужили хоча б на «гол престижу» Карпати? Радше, так. У них було кілька напівмоментів і справжній, безсумнівний шанс у самій кінцівці. Однак Федецький, замикаючи передачу Голодюка, направив м’яча у поперечину. Тож «суха» й переконлива перемога подарувала Севільї одноосібне перше місце, адже Борусія та ПСЖ у своїй «спайці» розділили очки в обох матчах.
Та казка Карпат все ж завершилася не тотальним фіаско – в заключному турі львів’яни вдома завоювали нічию у матчі з французами (1:1). Севілья ж вийшла із групи з другого місця, однак вже у 1/16 фіналу поступилася Порту. Час «червоно-білих» ще прийде – у наступні роки ця команда остаточно оформить за собою звання Легенди Ліги Європи.
Ліга Європи 2014/15. Фінал. 27 травня 2015 року. Місто Варшава. Стадіон Народовий. 45 000 глядачів
Дніпро (Дніпропетровськ) – Севілья (Іспанія) 2:3
Голи: Калинич, 7, Ротань, 44 – Крихов’як, 28, Бакка, 31, 73
Севілья: Ріко, Відаль, Колодзейчак, Каррісо, Тремулінас, Банега (Іборра, 89), Мбіа, Крихов’як, Рейєс (Коке, 58), Вітоло, Бакка (Ґамейро, 82). Головний тренер: Унаі Емері
Дніпро: Бойко, Федецький, Чеберячко, Дуґлас, Лео Матос, Канкава (Шахов, 85), Федорчук (Безус, 68), Ротань, Матеус, Коноплянка, Калинич (Селезньов, 78). Головний тренер: Маркевич Мирон
Суддя: Мартин Аткінсон (Англія)
Але вони, севільці, нас таки запам’ятали. З численними «пробоїнами», «на жилах» та з величезною долею везіння Дніпро дістався фіналу Ліги Європи минулого сезону. Заледве не в кожному раунді команду Маркевича «списували на берег», однак вона здолала всіх і вся, після драматичного протистояння з Наполі діставшись фіналу єврокубку вперше у своїй історії.
Напевно, те, що приз у підсумку дістався Севільї в рекордний четвертий раз, закономірно. Однак можна з гордістю констатувати, що дніпряни не здалися без бою. Вони зробили все, що могли, тому полишали поле під цілком заслужені, не лицемірні, овації.
Уже на першій хвилині Бакка, який на той час демонстрував просто неймовірну форму, прийняв м’яча на підступах до нашого карного майданчика, але пробив неточно. А от дніпряни реалізували перший же підходящий момент. Калинич скинув м’яча на фланг після довгої передачі, Матеус тут же зручно повернув йому його навісом. І Нікола сповна скористався розгубленістю оборони севільців – 1:0.
Кубок вислизав із рук, однак часу, щоб це виправити, у севільців було більш ніж удосталь. І пішли моменти. Рейєс, змістившись з флангу, мітив у ближній кут – було настільки близько, що м’яч буквально просвистів біля штанги. Затим Крихов’як – однозначний улюбленець польської публіки, яка того вечора не була стороннім спостерігачем на «Народовому», головою замикав подачу з кутового. І тут у бій вступив Бойко, який видав перший, але не останній у цьому матчі супер-сейв.
Утім, невдовзі Ґжеґож змусив публіку здійнятися на ноги – причому, навіть у більш складній ситуації, ніж попередня. Після подачі штрафного й скидки Бакки він дістався м’яча й підступно пробив низом з-під Лео Матоса – 1:1. Біда не ходить одна – вже через три хвилини Севілья вийшла вперед. Бакка стартонув на передачу з глибини поля й зробив усе по-бомбардирськи – ефективний прийом, легкий рух залишає Бойка спостерігачем, а далі – удар у порожні вже ворота.
Честь Дніпра зразка 2015 року – небуденна самовіддача та чудові вольові якості. Дніпряни відгукнулися на такий поворот подій активністю й настирністю. І ось уже Коноплянка робить те, що він так добре вміє – зміщується з лівого флангу й завдає сильного удару. М’яч, імовірно, таки влучив би у дев’ятку, однак Ріко кінчиками пальців його таки дістав. Однак і він виявився безсилим після бездоганного виконання штрафного від Ротаня – 2:2, і на другий тайм команди виходили грати з чистого листа.
Так, Севілья дійсно була ближчою до перемоги. Згадаймо хоча б заблокований удар Крихов’яка або ще кілька випадів того ж Бакки. Однак яким же прикрим виявився той самий переможний гол – його могло б і не бути. Вітоло з незручного положення видав чудовий пас під ривок колумбійцю, направивши його якраз у коридор між Федецьким і Дуґласом. Бакка завершив атаку прямолінійним сильним ударом з лівої ноги – 2:3.
До кінця матчу Карлосу завадив оформити хет-трик Бойко, який неймовірно зреагував і руками відбив його удар впритул. А от дніпрянам просто не вистачило сил, щоб відігратися. Вони віддалися грі на варшавському полі на всі 100%, а, може, й більше. Матеус навіть падав у знемозі на газон, і його доводилося «відволожувати» лікарям. Наші показали все, на що були здатні. І цим, думається, заслужили шану найближчого суперника Шахтаря.
Источник: Sportarena.ua
