…А першими з українців проти Манчестер Сіті вийшли діаспоряни
У травні – червні 1958 року п’ята команда Англії – Манчестер Сіті – відправилася на гостини до США та Канади. Турне включало в себе дев’ять матчів із місцевими командами у Філадельфії, Брукліні, Ванкувері, Торонто, Детройті, Сан-Франциско. Північноамериканська мандрівка була вигідною та важливою для клубу, котрий ще не так давно (двома роками раніше) завойовував Кубок Англії, а на той час був у п’ятірці найкращих у Першому дивізіоні.
Подібні турне і в той час користувалися у європейців величезною популярністю – приблизно в один час із Манчестер Сіті заокеанську мандрівку провели шотландський Хартс, англійський Блекпул, західнонімецький Кіккерс Офенбах, шведський Норчеппінґ.
«На розігрів» манчестерцям трапилася збірна Філадельфії, сформована на базі двох клубів – Урік Тракерс (німецька діаспора) та Юкрейніен Нейшіоналс (українська діаспора). На той час філадельфійці були дуже розчаровані крупним програшем від Кіккерс, тому місцеві прихильники соккеру небагато очікували від зустрічі з однією з найкращих команд Англії. Тим більше, що менеджер «родоначальників футболу» Лес МакДовелл віз фактично найсильніший склад із знаменитим німецьким воротарем Бертом Траутманом, одним із провідних форвардів клубу тієї епохи Джо Хейсом та іншими клубними зірочками.
«Не пропустіть! У Филаделфії об’єднаний тім Тризуб – Юрік Тракерз зіграє проти І-лігової англійської дружини Менчестер Ситі! Ворота захищає Берт Травтман, один із найбільш відомих футболістів англійського чемпіонату, котрий має опінію найкращого воротаря в цілому світі!» – так закликали на матч фанів філадельфійські діаспорянські газети. І справді – на трибунах місцевого стадіону «Едісон Філд» зібралася досить велика, як для соккеру, аудиторія (від 4 до 6 тисяч чоловік).
У складі збірної Філадельфії проти Ман Сіті вийшло дев’ятеро представників Нейшіоналс, троє з яких – українців-Володимирів. Куденко – з капітанською пов’язкою, а також Гарасим та Чижович. У жорсткій грі з британцями Гарасим уже на сьомій хвилині залишив поле через пошкодження, але, перемагаючи біль, у другому таймі повернувся зворотною заміною. На той час американці безнадійно програвали. Однак великий Траутман не зійшов з поля «сухим». Молодий Чижович ударом з невеликої відстані вразив ворота німця. У підсумку – 1:6. Манчестері Сіті поїхав далі, громлячи збірні команди інших міст США та Канади. Під час того турне «блакитні» таки поступилися, але не американцями, а шотландському Хартс, котрий також у той час їздив за «долярами».
200 мільйонів на ціннику
50 з лишнім років потому світ футболу став зовсім іншим. Єврокубки звелися на ноги й із незрозумілих експериментів перетворилися на спортивну індустрію, на футбольній карті світу з’явилася Україна, а діаспорянський футбол, навпаки, зійшов з арен на манівці. Навесні 2011 року київське Динамо мало зіграти в другому за престижністю турнірі Старого Світу з англійським Манчестер Сіті.
До 1/16 фіналу Ліги Європи команди діставалися через груповий етап (обидві в тому сезоні вимушені були задовольнятися «втішним» турніром, не потрапивши до Ліги чемпіонів). Але якщо Манчестер Сіті разом із польською сенсацією – Лехом – обігнав сам Ювентус, то Динамо на перше місце втрапило в останню мить, чимало нервів витративши в групі зі скромними білоруським БАТЕ, молдавським Шерифом та голландським АЗ.
Та й у чемпіонаті динамівці поступалися 10+ очками Шахтарю. Ситуація змушувала якомога краще виступити в єврокубках, хоча жереб не віщував нічого хорошого від зустрічі з багатою й зірковою манчестерською командою. 220 мільйонів євро – таку вартість стартового складу гостей підрахували журналісти в день матчу «міщан» з Динамо. У свою чергу, кияни виставили відразу шість українців з перших хвилин, серед яких – і Андрій Шевченко, на котрого навіть манкуніанці з величезними цінниками все ще поглядували знизу вгору.
1/16 фіналу Кубка УЄФА. Перший матч. 10 березня 2011 р. Київ. Стадіон Динамо імені Валерія Лобановського. 16 315 глядачів
Динамо (Київ) – Манчестер Сіті (Англія) 2:0
Голи: Шевченко, 25, Гусєв, 77
Динамо: Шовковський, Данило Сільва, Хачеріді, Юссуф, Попов, Вукоєвич, Єременко, Гусєв, Ярмоленко, Мілевський, Шевченко (Нінкович, 88). Запасні: Коваль, Бетао, Гармаш, Кравець, Леандро Алмейда, Ґільєрме. Тренер: Юрій Сьомін
Ман Сіті: Харт, Річардс, Компані, Лескотт, Коларов (Райт-Філліпс, 82), Сабалета, Баррі, Туре, Давід Сільва, Джеко, Балотеллі (Тевес, 58). Запасні: Тейлор, Боатенґ, Вієйра, Де Йонґ, Боята. Тренер: Роберто Манчіні
Суддя: Майєр (Німеччина)
Перші хвилини київської зустрічі суперників пройшли в обережній, але насиченій боротьбі. Манчестер Сіті, який на той час займав третє місце в англійській Прем’єр-лізі, поступаючись 4 очками Арсеналу й 7-ма – Манчестер Юнайтед, у турі перед вильотом в Україну якраз переграв Уіґан, скориставшись синхронними осічками конкурентів. Тож гості перебували в непоганому настрої, й динамівці мусіли на це зважати.
Гості і справді ще в дебюті показали, що готові активізуватися кожної миті. Розрізною передачею Давід Сільва виводив Річардса просто на Шовковського, однак наш ветеран випередив швидкого правого захисника суперників. Справився Олександр і з могутнім, але прямолінійним штрафним від Коларова, а також його пізнішим «пострілом» з гри. І при такій грі, коли, здавалося, англійці все контролюють й діють з позиції сили, саме динамівцям вдалося відкрити рахунок.
Причому осічка оборони манчестерців виглядала зовсім невідповідною їхньому статусу. Спершу вони прозівали відскок після дальнього удару, й Вукоєвич підібрав м’яча, переадресувавши його на лівий фланг. А потім англійці відверто прозівали ривок Шевченка, який відгукнувся на зручний навіс Ярмоленка, на мить випередив Харта і вразив ворота – 1:0. Очевидна помилка як воротаря збірної Англії, так і центрбеків та Коларова, який не встиг за українською «супер-зіркою» в віці 34 з половиною років. На куражі кияни ще кілька разів загрожували чужим воротам, однак Гусєв та Шевченко були неточними.
Натомість, Ман Сіті, всупереч очікуванням, попереду ніяк не міг зачепитися за м’яч. Дійшло до того, що за ударами гості в окремі періоди гри поступалися господарям в 2-3 рази. А численні простріли та подачі лишалися безрезультатними, попри активність крайніх захисників, форварди лишалися без м’яча. І на початку другого тайму Балотеллі, розчухавши обличчя (пізніше стане відомо, що в нього був алергійний напад), вимушений був поступитися місцем на полі Тевесу. Що, щоправда, не надто позначилося на ефективності нападу візитерів.
Якщо хто й міг забивати того вечора, то екс-гравець УПЛ Туре, Лескотт та активний іспанець Сільва. Але удари перших двох відбив Шовковський, а Давід не влучив з непоганої позиції. А ось динамівці атакували більше й небезпечніше. Чого вартий момент, коли Мілевський метрів із семи міг розстрілювати ворота, але з-під Річардса пробив несильно і точно в голкіпера. Тож після кількох небезпечних моментів досягли бажаного другого голу. Шевченко навісив з правого флангу, Мілевський у боротьбі з захисником виграв верхову боротьбу й «продовжив» подачу, а Гусєв, випередивши того-таки Річардса, сильним ударом з правої ноги розстріляв дев’ятку – 2:0.
А рахунок же міг стати й більш крупним! Гусєв, за ідеальної реалізації, міг доводити персональний лік до хет-трика. Двічі в ході стрімких контратак його виводив на чудові ударні позиції Мілевський, але в першому випадку Олега наздогнав захисник і приглушив його удар, а в другому він влучив у Харта, який кинувся навперейми. Словом, це була яскрава й заслужена перемога. На мій особистий смак – один із лише кількох матчів після Лобановського, у якому Динамо діяло за всіма своїми фірмовими канонами й за рахунок суворої командної гри та супер-ефективних контратак переграло більш класного й статусного суперника.
Вище Ювентуса, вище БАТЕ
Наступний тиждень подарував киянам позитивні емоції. Вони виграли у Ворскли, Шахтар поступився Карпатам у Львові, а у Харкові втратили очки у яскравому очному протистоянні Металіст з Дніпром. Щоправда, й Ман Сіті виграв свій матч, завдяки єдиному голу Річардса вибивши з Кубка Англії скромний Редінґ. Манчіні, який до того скаржився на втому своїх підопічних, провів невелику ротацію, щоб на рідному стадіоні зустріти Динамо у всеозброєнні.
1/16 фіналу Кубка УЄФА. Повторний матч. 17 березня 2011 р. Манчестер. Стадіон Сіті оф Манчестер. 27 816 глядачів
Манчестер Сіті (Англія) – Динамо (Київ) 1:0
Гол: Коларов, 39
Ман Сіті: Харт, Річардс, Компані, Лескотт, Коларов (Мілнер, 88), де Йонґ, Баррі (Джонсон, 71), Туре, Давід Сільва (Джеко, 76), Тевес, Балотеллі. Запасні: Тейлор, Райт-Філліпс, Вієйра, Боята. Тренер: Роберто Манчіні
Динамо: Шовковський, Данило Сільва, Леандро Алмейда, Юссуф, Попов, Вукоєвич, Єременко, Нінкович (Зозуля, 46), Гусєв, Ярмоленко (Бетао, 90+2), Шевченко (Гармаш, 62). Запасні: Коваль, Рибалка, Несмачний, Ґільєрме. Тренер: Юрій Сьомін
На 36-й хвилині вилучений Балотеллі
Суддя: Джюнейт Чакир (Туреччина)
Манчестер Сіті на матч-відповідь зробив лише кілька змін: в опорній зоні з’явився де Йонґ, а в атаці замість Джеко вийшов Тевес (хоча, чесно кажучи, більше очікувалося, що не зіграє Балотеллі з його ранньою заміною в попередній зустрічі та виходом на заміну в домашньому кубку). А ось у киян були вимушені й далеко не покращувальні ротації. Через перелом руки не зміг зіграти Мілевський, Кравець також не встиг відновити кондиції, щоб зіграти поруч з Шевченком. На підтримку славетному ветерану був відряджений додатковий центрхав – Нінкович. Щоправда, він по цій грі загубився, що й не дивно – з перших хвилин англійці взялися доводити господарський статус.
Удари Тевеса й Балотеллі неточні, спроба удару від Гусєва – без проблем для Харта. А потім знову хвилі атак манчестерців – і Маріо в центрі подій. Спершу італійський ганець знову пробиває мимо воріт, а потім підвертається в найгірший момент під удар товариша. А ще через кілька хвилин жорстко в’їжджає в Попова, лишаючи «міщан» у меншості. Щоправда, саме ця обставина ніби й додала сил Ман Сіті. Необов’язковий фол Юссуфа на Тевесі призвів до штрафного, і Коларов пробив Шовковського – 1:0. Після перерви лівий захисник знову загрожував воротам киян. А потім і його колега з протилежного флангу – Річардс – по-британськи небезпечно, але, на щастя, неточно пробив над воротами головою.
З кожною хвилиною атаки господарів ставали все гострішими. Шовковському довелося парирувати гострі удари Давіда Сільви, Джеко та Туре. Прекрасна гра воротаря та злагоджена й самовіддана підтримка від польових гравців – у цьому матчі треба було вистояти, й Динамо вистояло. Що було важливішим за сам підсумок матчу-відповіді.
На жаль, чвертьфінальні перспективи не підтвердилися на практиці. «Дуже хмільною виявилася та Брага», – визнав після нуднуватих нічиїх з португальцями Юрій Сьомін. Скромна команда з Домінґушем Пасьєнсією на чолі пройшла далі – у півфіналі об неї спіткнулася Бенфіка, яка мала б добре знати можливості колег по чемпіонаті, але у вирішальному матчі Порту з прекрасним Радамелем Фалькао не віддав трофей землякам.
Динамо-2011 могло більше? Матчі з Ман Сіті доводять – могло. Динамо-2015 гідне попередників? Сподіваємося.
«Блакитний місяць» сходить над Києвом, і лишається побажати нашим надихнутися успіхом одноклубників 4-річної давнини.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться