Кріштіану Роналду є кращим прикладом для дітей, ніж Ліонель Мессі

Ігор Бойко – про те, чому зірка Реалу у протистоянні з зіркою Барселони насправді Давид, а не Голіаф.

Getty Images

Усі чудово знають, який той Кріштіану Роналду насправді . Він примхливий. Пихатий. Він обов’язково зарозумілий та зверхній. Нехай, він вміє грати у футбол, але всі інші характерні риси його образу відштовхують.

Багато хто взяв за правило ненавидіти Кріштіану. За його неприємну манеру триматись поряд з суперниками. За інфантильність у поведінці. За напомаджений чубчик. За… ой, та безліч причин не любити Кріштіану. Зрештою, він банально дратує. Коли бачиш таку людину, то завжди закипаєш лютою ненавистю та забуваєш все що завгодно.

Та нехай він хоч 100 голів заб’є за сезон, але він все одно м…к.

У художньому творі Роналду був би прекрасним лиходієм, якого було б не шкода провчити в кінці. Його так і хочеться поставити на місце та посміятись над невдачами. Сказати, що так йому і треба. Аплодувати після провального плану.

Роль злодія добре підходить португальцю ще й через його багаторічне протистояння з Ліонелем Мессі. У битві великого та малого більшість завжди буде на боці останнього. Він виступає у ролі аутсайдера, у ролі біблійного Давида, який боровся за правду проти суперника, що мав усі переваги. Лео – безумовний герой. Роналду, як його головний опонент, – лиходій. Все просто.

Усі хочуть бути Мессі. Ніхто не хоче бути Роналду.

У світі взагалі повно чорного та білого. Нікому не хочеться докопуватись до істини різних моментів, набагато легше все розділити пополам: друзі та вороги, красуня та чудовисько, товстий та тонкий, правильний та помилковий. Література та кіно ще більше привчила до того, щоб не треба було обирати. Усі переживають за героя та радіють, коли злодій отримує по заслугах.

Але світ не такий простий, яким здається. Поряд з абсолютно правильною думкою одного існує інша, вона може бути протилежною, але також правильною. Те, що ми називаємо правдою – дуже розмите поняття.

Навіть не треба подорожувати паралельними світами, аби побачити зовсім іншу реальність. Там є інший герой та інший лиходій. Одного з них природа обдарувала, немов рідна мати власного сина: у нього є талант, він потрапив до великого клубу у дитячому віці та ні про що ніколи не думав, крім футболу. Йому можна не докладати надзусиль, адже все виходить і так. Швидкість більша за будь-кого, техніка, яку потім будуть порівнювати з приставкою, та міць, яка взагалі не відповідає його природним даним.

У нього все є та все виходить.

На іншому боці – хлопчина з бідної сім’ї з острова посеред океану. У нього криві зуби та дурне волосся, яке не тримається купи. Але передусім є бажання бути найкращим у футболі, у зовнішньому вигляді. Хіба можна називати поганою рисою бажання бути першим?

На відміну від свого ворога він не мав природного таланту, тому змушений був усе життя несамовито працювати над собою та удосконалювати свої ігрові якості.

Антигерой Роналду легко перетворюється на героя. Кожного разу під час зустрічі зі своїм принциповим суперником саме він є аутсайдером, який намагається зрівнятись з лідером. Те, що у Мессі виходить навмисною легкістю, у Роналду – механічний натренований процес. Він обійшов усіх у цьому світі, крім одного.

Кріштіану давним-давно міг зупинитись. Не підтримувати форму та купатись у променях слави. Його попередніх досягнень було б досить для того, щоб, як мінімум, називатись одним з кращих гравців покоління. Але навіть в 31 рік він знаходить в собі бажання багато тренуватись та вдосконалювати свою гру.

Той же Лео Мессі часто чує звинувачення в тому, що він не настільки крутий. Ймовірно, він насправді втратив мотивацію та став грати гірше. Важко знаходити в собі сили бути постійно готовим. До того ж природній дар Мессі дозволяє залишатись йому найкращим гравцем світу. Якби Роналду навіть подумав зупинитись та перестав тренуватись, то вже через півроку перетворився б на звичайного гравця.

Можливо, він таким і є насправді. Він зробив усе можливе і навіть неможливе, аби бути на вершині. Але всі його спроби не допомагають скинути з трону того, хто має перевагу. У цій битві саме Мессі ніхто інший як Голіаф.

А він – Кріштіану – хороший хлопець.

Правильною порадою дитині стануть слова, щоб вона намагалась наслідувати Кріштіану, а не Лео. Інших Мессі не буде. Тоді як в Роналду можна вирости.



Источник: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться