«Лято. В середині маємо двох гравців, проше паньства, Гжегож Лято… Сем Макфарланд, втікає Гадоха… Домарський… Гол! Го-о-о-ол! Проше паньства! Сенсація на Вемблі! 400 мільйонів глядачів, які сидять перед екранами телевізорів, від здивування протирають очі», – кричав у мікрофон легендарний коментатор Ян Цішевський, а польським вболівальникам зі стажем ці слова дуже добре закарбувалися в пам’яті.
17 жовтня 1973 року нічия на Вемблі гарантувала Кадрі путівку на мундіаль у ФРН. Англійці, які напередодні поєдинку думали закидати поляків шапками, залишились біля розбитого корита, а наші сусіди вирушили творити історію.
1 грудня 1970 року розпочалася золота епоха Кадри. Щоправда тоді ніхто про це не здогадувався. В цей день тренером збірної було призначено славного сина міста Лева – Казімежа Гурського. Він замінив на палубі польського корабля ще одного вихідця зі Львова – Ришарда Концевича. Через декілька місяців роботи Гурський занотував у своєму щоденнику червоним олівцем: «Дует Любанський – Гадоха має всі дані для того, щоб стати головною ударною силою команди» .
Перший же офіційний матч дружини пана Казімежа, в якому на виїзді була здобута перемога над швейцарцями, отримав чимало захоплених відгуків у футбольній пресі. Так, видання «Цюрих Спорт» зауважило, що в цій грі Кадра нагадувала тайфун, та робило прогноз, що незабаром від неї можна чекати великих несподіванок на головних турнірах. Польща на одному диханні пройшла кваліфікацію до мюнхенської Олімпіади, розірвавши греків 7:0 та двічі обігравши іспанців. Заминка вийшла лише з болгарами. Поразка на виїзді 1:3, але у Варшаві Кадра взяла переконливий реванш – 3:0. В ті часи в футболі на Олімпійських іграх домінували представники соцтабору. І немає нічого дивного, що свої найважчі матчі в тому турнірі поляки зіграли проти НДР, СРСР та Угорщини. Особливо непросто для Кадри склалася гра з Червоною машиною. На 28-й хвилині рахунок в поєдинку відкрив Блохін і поляки довго не могли підібрати відмички до замка на воротах Рудакова. Тоді Гурський вирішив кинути в бій Шолтисика. Через десять хвилин Любанський заробив одинадцятиметровий, з якого Дейна відновив паритет в грі. А під завісу матчу Шолтисик виправдав довіру тренера.
У вирішальному поєдинку на поляків чекали мадяри, які і були фаворитами фіналу. На їхню користь говорило те, що вони протягом турніру подолали команди ФРН та Бразилії. В грі за титул Кадрі знову довелося відіграватися, що їй і вдалося: дві брамки (так наші сусіди називають голи) Дейни схилили шальки терезів на користь поляків, а сам Дейна став кращим бомбардиром турніру. Золоті медалі в Мюнхені дозволяли Польщі з оптимізмом дивитися на наступний мундіаль, котрий теж мав відбутися на німецькій землі. Незважаючи на це, Казімеж Гурський прекрасно розумів, що для успішного виступу на чемпіонаті світу потрібно пройти ще дуже довгий шлях.
До того ж жереб не сприяв тому, щоб літати в хмарах. Англія була головним фаворитом польської групи, та й валлійці – ще той міцний горішок. Що вони і довели, відібравши очки в Трьох левів. Старт для Кадри виявився надзвичайно невдалим – поразка з рахунком 0:2 від Уельсу. Це виглядало як вирок. Для того, щоб Кадрі не втратити шанси на вихід на мундіаль, їй було потрібно конче перемагати в наступному поєдинку Англію.
6 червня 1973 року – пам’ятний день в історії польського футболу. В цей день Кадра на заповненому по береги стадіоні в Хожуві впевнено перемогла Трьох левів. Це була перша поразка родоначальників в кваліфікації до чемпіонатів світу. На жаль, в бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю. Травми в цьому поєдинку зазнав Любанський. Саме з неї почалися його проблеми зі здоров’ям, через які він так і не зміг повністю розкрити свій величезний потенціал.
Польща перемагає Англію в Хожуві
На хвилі успіху поляки впевнено обіграли Уельс – 3:0. Останній матч на Вемблі перетворювався на гру плей-оф. З однією відмінністю – нічия для поляків була рівноцінною перемозі. Напередодні вирішального поєдинку в контрольному матчі червоно-білі зіграли в Роттердамі з Нідерландами. Він закінчився внічию 1:1, а польські фанати після фінального свистка співали: «Повторіть цей результат в Англії».
Як згадує Гурський, перед ключовим матчем він отримав побажання успіху від самого Густава Шебеша, який вірив в Кадру та писав, що з Трьома левами можна грати. Угорець знав, що казав. Творець прекрасної мадярської збірної довів, що легенда про непереможність острів’ян – лише легенда, свідченням чого стала нокаутуюча перемога колективу Шебеша з рахунком 6:3. Британська преса залякували червоно-білих та висловлювала впевненість в тому, що Леви загризуть поляків.
Цей матч викликав величезний ажіотаж в Польщі. Все-таки вперше за 36 років Кадра могла зіграти на мундіалі. Під час поєдинку видавалося, що польські вулиці вимерли, а трансляцію цієї гри було навіть організовано в літаку, який здійснював рейс за маршрутом Вроцлав–Варшава, кібіци (вболівальники) просто не могли пропустити цей матч. Англійські фанати вщерть заповнили головну футбольну арену країни та почали ще до стартового свистка пресувати Кадру. Виконання Мазурки Домбровського (гімн Польщі) британські фани супроводжували акомпанементом зі свисту та викриків «animals».
З перших хвилин гри англійська піхота обложила ворота Томашевського так, немов би це був середньовічний замок, а сам Ян крутився, як білка в колесі. Поляки не думали відсиджуватись лише на своїй половині поля і при першій же нагоді вибігали в стрімкі контратаки. Сорок п’ять хвилин гри збігли без голів – 0:0. В перерві матчу Гурський зайшов до роздягальні та з усмішкою на вустах звернувся до своїх гравців: «Ну як, панове, не такий страшний чорт, як його малюють». На 56-й хвилині матчу поляки реалізували свою контру – Ян Домарський використав пас Лято. (Це був його другий та останній гол в барвах Кадри.) Щоправда недовго грала польська музика – через шість хвилин англійці зрівняли рахунок і до кінця поєдинку провисіли на воротах Томашевського, але він був неперевершений.
Ян Томашевський зупиняє Англію
Після гри британська преса не шкодувала компліментів для Яна: «В цей день Томашевський був літаючим та непробивним і немає нічого дивного в тому, що він став людиною, яка зупинила Англію». The Sun підвела підсумок поєдинку у статті під заголовком: «Кінець світу». Одним з факторів успіху Кадри польські футбольні історики називають таблетки, які порекомендували вживати гравцям лікарі команди. Ці пігулки призначалися для вагітних жінок. Можливо саме ця історія спровокувала те, що на мундіалі збірна Польщі була вплутана в історію з допінгом.
І знову жеребкування виявилось не надто приємним для червоно-білих. Головними фаворитами групи спеціалісти вважали італійців та аргентинців, а для екзотичного Гаїті мундіаль мав стати євротуром. Кадру ж називали темною конячкою квартету. Гурський був не з тих наставників, які не змінюють переможний склад. Він знаходився в постійному пошуку і в нього грали лише ті, хто в даний момент мали найкращу форму. «Я завжди шукав та ніколи не був задоволений тим, що мав. Я не боявся, незважаючи на ризик брати 20-річного хлопця на відповідальний турнір: або вийде, або ні. То не був випадок, я це все продумав. Я шукав. Найкращий приклад – Домарський, який був героєм Вемблі, але в Німеччині він знаходився в резерві, а грав Шармах».
Тим юнаком, про якого писав пан Казімеж, був Владислав Жмуда, який не лише поїхав у ФРН, а й став там одним з лідерів Кадри. Напередодні турніру Польща зазнала великої втрати – так і не зміг оговтатися від травми Любанський. І як відзначав Гурський в книзі «З лавки тренера»: «Є два прекрасних флангових форварди – Лято і Гадоха. Але кого поставити в середині нападу?» Наставник зробив ставку на Шармаха і ніколи про це не шкодував.
Пану Казімежу напередодні мундіалю довелося зробити ще один непростий вибір – де зупинитися Кадрі. Гурському не дуже хотілося жити в Штутгарті (в цьому місті поляки мали зіграти два матчі) і тоді він згадав пораду старого лиса Гербергера, який на жеребкуванні дуже нахвалював йому Мурхардт. Ця місцина знаходилась в двадцяти кілометрах від Штутгарту і саме там готувалася до швейцарського мундіалю німецька команда. Мурхардт виявився фартовим – і незабаром було чудо в Берні. Так що, окрім того, що зупинка в цьому містечку мала стати хорошим знаком для Кадри, вона мала й інші переваги: «Ми жили в горах. Навколо суцільні ліси. Умови були казкові – цілий готель «Sonne Post» («Сонячна пошта») до наших послуг, прекрасна кухня. Неподалік поле для тренувань, басейн».
15 червня Кадра зіграла свій дебютний матч проти одного з фаворитів групи. І замість аргентинського танго гра пройшла в ритмах краков’яка. Вже на 8-й хвилині південноамериканці горіли з рахунком 0:2. Аргентинці нагадували на полі пішоходів, які нічого не могли поробити з високими швидкостями, які запропонували поляки. В перерві асбі-селестес трішки перевели подих і на старті другої половини гри навіть скоротили розрив, але ненадовго Лято вдруге в цій грі пробив Карневалі. Незабаром аргентинці забили ще один гол, а в кінці матчу збилися на навалу, але їхні потуги не призвели ні до чого путнього.
Цей поєдинок був визнаний найкращим в першому турі. А журналісти відзначали надзвичайно швидку та красиву гру Кадри. Щоправда незабаром вибухнула інформаційна бомба. «Одного з гравців збірної Польщі впіймано на допінгу. Ось і пояснення такого прекрасного виступу поляків». Але як виявилося все було не зовсім так, а точніше зовсім не так, як у відомому анекдоті:
- Чи правда, що шахіст Петросян виграв в лотерею 1000 рублів?
- Правда, тільки не шахіст,а футболіст і не тисячу, а десять тисяч, і не рублів, а доларів, і не в лотерею, а в карти, і не виграв, а програв.
Насправді збірна Гаїті таки увійшла в історію на цьому мундіалі – саме її гравець погорів на вживанні заборонених препаратів. Зі злості поляки вирішили не тренуватись на гаїтянських кішках, а дали їм добрячого прочухана – 7:0. Хет-трик в цьому поєдинку зробив Шармах ще два м’ячі додав Лято та по одному забили Дейна та Горгонь. Таким чином після двох турів темна конячка несподівано обскакала породистих скакунів та запевнила собі вихід до наступного раунду.
З останньою грою групового турніру проти італійців пов’язано чимало легенд. Якщо вірити Гурському, то цілком реально, що напередодні мундіалю Скуадра Адзурра могла не дорахуватися кількох зірок. Тренер згадував, як до нього приїхали двоє мужчин з характерною зовнішністю. Виявилося, що вони поляки, які живуть в Чикаго, а їхній батько працював в Аль Капоне і хотів би допомогти Кадрі, послабивши збірну Італії – ліквідувавши Ріву чи Маццолу, а то і обох. На щастя наставнику, який досить швидко зрозумів, що ці поважні пани не жартують, вдалося переконати гостей з Іллінойсу, що футболісти впораються самі.
В заключному матчі італійцям для того, щоб вийти в наступний раунд, було достатньо нічиєї, і з’явилися чутки про те, що італійці купили поляків, та зовсім протилежна інформація – аргентинці простимулювали поляків. Гроші нібито дали Роберту Гадосі, а той не поділився з партнерами, а забрав їх собі. Томашевський після того, коли з’явилася ця інформація, зауважив, що тепер більше не подасть руки своєму колишньому партнерові. Проте інші гравці Кадри стверджували, що жодних доказів цьому немає.
Незважаючи на усі чутки, Кадра була на голову вища за італійців і вже в першому таймі двічі вразила ворота Дзоффа – відзначились Шармах та Дейна. Цішевський так прокоментував ці м’ячі: «Це футбольна поезія. Так грає польська збірна». В другому таймі Скуадра Адзурра поперла вперед, але було пізно – одного гола виявилось замало.
Цікавим є те, що поляки на мундіалі виступали не під своїми номерами. PZPN (Польський Футбольний союз) надіслав в ФІФА список гравців Кадри не за номерами, а по позиціях. Тому воротарі, наприклад, грали за номерами від 1-го до 3-го. Проте це не зашкодило Польщі.
В наступному раунді поляки мали зіграти зі Швецією, Югославією та ФРН. Переможець квартету виходив до фіналу. В двох іграх Кадра здобула натужні перемоги над скандинавами та балканцями. У матчі зі шведами Томашевський навіть парирував пенальті. Аналітики відзначали, що червоно-білі в цих поєдинках виглядали значно слабше, ніж в першому груповому раунді.
ЧС-1974. ФРН – Польща, «матч на воді»
Заключний матч з ФРН перетворювався на півфінал, щоправда в німців була краща різниця м’ячів і полякам було потрібно лише перемагати. 3 липня 1974 року відбулася легендарний поєдинок, який наші сусіди називають «матчем на воді». Того дня дощ лив як з відра. На полі стояли калюжі води. Поле сушили як могли, але це не дуже допомагало. Багато експертів стверджують, що цю гру слід було перенести. Ось як розповідає про події навколо того поєдинку Гурський: «Це вирішує суддя. Він вважав, що слід грати. Чому він прийняв таке рішення? Перед грою до нього підійшли президент ФІФА Стенлі Роуз і керівник Футбольного союзу Німеччини Нойбергер та переконали його, що матч повинен відбутися. На стадіоні вже зібралися 60 тисяч глядачів. Якщо б гра не відбулася, їм слід було б повернути за квитки. До того ж частині вболівальників десь потрібно було б заночувати. Матч повинен був транслюватися більше ніж на 20 країн, у тому випадку, якщо б гра не відбулася, організаторам слід було б заплатити штраф. Я питаю, для чого Роуз та Нейбергер ходили до судді? Привітатися?» Зрозуміло, що для організаторів перенесення матчу означало б суттєвий удар по бюджету.
Зважаючи на те, що полякам слід було атакувати, такий стан газону був на руку німцям. На франкфуртському болоті поляки не могли продемонструвати свої козирі. У Кадри не працювали крила. Матч проходив за переваги Польщі: Лято двічі виходив на рандеву з Маєром, але Зепп був непробивним. В другому таймі ФРН вирівняла гру і навіть заробила пенальті, але Томашевський знову парирував 11-метровий. Поляки пішли (бігти по такому полю було практично нереально) на штурм володінь Маєра, але з таким самим успіхом. А на 76-й хвилині Мюллер, як завжди, опинився в потрібний час в потрібному місці і відкрив рахунок. Кадра не змогла здійснити камбек. На жаль, в цьому матчі через пошкодження не зміг зіграти Шармах, а мозок команди Дейна грав з пошкодженням. Якщо б Польща підійшла у всеозброєнні до цього поєдинку? Якщо б не було дощу?
В 1655-1660 роках на Річ Посполиту напали шведи та завдали їй великої шкоди – ці події увійшли в історію, як «Потоп». Цілком реально, що ще один потоп, на цей раз франкфуртський, поховав надії поляків на перемогу на німецькому мундіалі. На Кадру тепер чекав втішний фінал проти бразильців. Гра пройшла на нормальному полі і поляки завдяки м’ячу Лято здобули срібло турніру. Так, саме срібло. За перемогу вручалися золоті медалі, за друге місце – позолочені, за третє – срібні.
Польська збірна стала головною Попелюшкою цього турніру і крім командного успіху не бракувало й індивідуальних досягнень. Лято з сімома м’ячами став кращим бомбардиром турніру, Шармах, який забив на два голи менше, розташувався на другій сходинці в класифікації бомбардирів, Дейна незабаром отримав від France Football бронзовий м’яч. Пеле назвав Томашевського кращим воротарем світу і на додачу до численних нагород Кадра отримала приз Fair Play.
До гри Кадри на німецькому мундіалі була настільки велика зацікавленість, що польські міста виглядали безлюдними, а шибки у вікнах були синіми від телевізорів. Про те, що життя все-таки триває, свідчили радісні викрики кібіців після чергових голів, які забивала прекрасна Кадра.
Источник: Sportarena.ua
