“Ми знаємо, що наші подачі з кутових – лайно. Не варто зайвий раз про це нагадувати”, – був змушений звертатися до вболівальників менеджер Ліверпуля Юрґен Клопп. У домашньому матчі мерсісайдців проти дортмундської Боруссії Анфілд реагував майже на кожен невдалий розіграш м’яча з кута поля незадоволеним гулом. Попри прохання менеджера обсвистували трибуни виконання командою стандартів і в нещодавньому дербі проти Евертона. Відповідальний у команді Клоппа за більшість корнерів і штрафних Джеймс Мілнер від цієї критики не тікає – але перевагу надає кросам із гри.
В ендшпілі вже легендарного матчу проти Дортмунда саме флангова подача Мілнера на Деяна Ловрена дозволила Ліверпулю у найбільш драматичний спосіб вирвати перемогу і вийти до півфіналу Ліги Європи. У квітневому ж дербі Мерсісайду покласти принципового суперника на лопатки команді допомогли дві результативні передачі сьомого номера. Власне, саме у цій грі напружені стосунки Мілнера зі стандартами отримали кульмінацію. У випадку з першим голом Червоних півзахисник виконав невдалу подачу зі штрафного на правому фланзі, але виправився повторним кросом, що знайшов Дівока Оріґі. За лічені ж хвилини, вже на іншій бровці, він ще раз засмутив Коп безнадійним виконанням кутового – та після відновлення м’яча миттєво поцілив прямо в голову Мамаду Сахо.
Тріумф старання. Порядок, що, як відомо, б’є клас. Завзяття замість лоску, універсалізм понад талант – зазвичай усі розмови про Мілнера зводяться саме до цього. При цьому йоркширця зазвичай погладжують по непропорційно прямокутній голові і приказують щось на кшталт “техніку він намагається компенсувати працездатністю”.
Та річ у тім, що всі подібні характеристики грішать надмірним спрощенням. Понад те, насправді вони викривають неповагу до одного з найкращих англійських гравців покоління. 30-річний футболіст із досвідом майже чотирьох сотень матчів у Прем’єр-лізі, виступу на трьох великих міжнародних турнірах і, що не так буденно для його співвітчизників, гри в Лізі чемпіонів напевно заслуговує на більш прихильне ставлення.
Клопп називає Мілнера “зразковим гравцем та ідеальним професіоналом”. Менеджер збірної Англії Рой Ходжсон у березні дозволив вихованцю Лідса провести перший матч у статусі капітана національної команди, не приховуючи своїх симпатій до нього і раніше. Мануель Пеллегріні – колишній наставник Джеймса в Манчестер Сіті і фахівець, який працював із плеядою зірок від Хуана Романа Рікельме до Серхіо Агуеро, – називає себе “прихильником Мілнера номер один”. “Покажіть мені хоча б одного англійського гравця, що був би настільки всебічно розвинутим, – розповідав чилієць в інтерв’ю The Guardian минулого року. – Він справжній феномен. Хлопець з величезними яйцями і настільки ж великим серцем”.
Інша справа, що одразу після цих слів Пеллегріні перейшов на знайому хвилю і почав розповідати про універсальність як провідну рису цього виконавця. “Можна відшукати більш технічного гравця. Можна знайти гравця з кращою швидкістю чи кращим умінням пробивати головою, безумовно. Але покажіть мені футболіста, який настільки вдало робить всі ті речі, які вміє робити на полі Мілнер”, – використовував риторичне звертання “Інженер”. Посперечатися з ним було вельми непросто: футбольна гнучкість справді є одним із головних козирів Мілнера. За час виступів за Ман Сіті він встиг спробувати себе на кожній із трьох позицій під нападником, у центрі поля, на місці флангового захисника і навіть в ролі “фальшивої дев’ятки”. Та запитання полягає в тому, чи визначає це його як футболіста.
Усе вказує на те, що сам Мілнер так не вважає. Минулого літа він залишав Сіті не через те, що йому набридло закривати проблемні позиції на полі, а тому, що стабільну ігрову практику він міг отримувати на Істлендс виключно так, у ролі утилітарного рішення. Питання не стільки амбіцій, скільки ставлення.
У Ліверпулі двократний переможець Прем’єр-ліги бачив можливість повернути собі улюблену позицію в середній лінії і достатню кількість часу на полі – обидва пункти йому гарантував тодішній менеджер мерсісайцдів Брендан Роджерс. Та якщо із співпрацею з менеджером, який робив на нього ставку, і визначеним місцем в опорній зоні виникли проблеми, то з кількістю появ на полі все вийшло значно краще – навіть з урахуванням травми, що вибила Мілнера з гри на певний час, він встиг провести за Ліверпуль понад 40 ігор.
Підбиваючи підсумки дебютного сезону півзахисника на Анфілді, знову можна було б вказати на те, що він встиг зіграти на кожній з позицій у центрі поля (подекуди повертаючись навіть на фланг оборони). Можна було б відзначити його невгамовність та енергійність, адже попри задокументовану відразу до обов’язків фулбека Мілнер досі справляє враження футболіста, котрий з дитинства мріяв стати правим захисником. Та справа в тому, що повертатися до заїждженого образу сенсу має не більше сенсу, ніж згадувати про меми пародійного твіттер-аккаунта “Boring James Milner”. Він наважився на сміливе рішення – і воно себе виправдало.
Джеймс Мілнер залишився Джеймсом Мілнером. Працелюбним і наполегливим, так. Але при цьому ще й став справжнім лідером своєї команди, її рушійною силою та, що показово, найкращим асистентом. Наскільки органічно на останній третині поля йому вдавалося раніше взаємодіяти з Давідом Сільвою та Серхіо Агуеро, настільки ж вдало врешті він спрацювався і з гравцями групи атаки Ліверпуля. Перегляньте більшість видовищних голів, що їх у цьому сезоні для Ліверпуля створили Філіпе Коутінью, Роберто Фірміно та Адам Лаллана – у більшості цих комбінацій безпосередню участь брав і Мілнер.
Ще один штамп, але у певних матчах складалося враження, що Мілнер одночасно перебуває всюди. Динамічність на межі з агресивністю, старання, котре сусідить з тим, що називають надмірними зусиллями. У матчі проти Саутгемптона в першому колі Прем’єр-ліги він зробив, здавалося, гру Ліверпуля, виконавши зразковий крос на Крістіана Бентеке. Проте за кілька хвилин до фінального свистка, відпрацьовуючи по флангу, сьомий номер пішов у ризикований підкат і привіз штрафний, після якого супернику вдалося зрівняти рахунок. Ох вже ці стандарти!
Не сумнівайтесь, втім, що навіть цю проблему Мілнер сприймає як просто ще один виклик. Видання The Liverpool Echo буквально вчора поділилося інсайдом із тренування Ліверпуля перед фінальним матчем Ліги Європи проти Севільї: про всяк випадок практикували виконання одинадцятиметрових ударів у складі англійської команди капітан Джордан Хендерсон, нападник Даніел Старрідж і, певна річ, Мілнер.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться