«Напевне, не кожному в житті надається подібний шанс. Зрозуміло, що хтось вже встиг зіграти і в десяти подібних фіналах, але для мене він – перший, і я дуже горджуся цим»,- заявив Руслан Ротань в інтерв’ю офіційному сайтові УЄФА напередодні фінального матчу Ліги Європи між його Дніпром та іспанською Севільєю. Ввечері двадцять сьомого травня цього року капітан дніпропетровців провів один з найкращих матчів у своїй кар’єрі і забив один з найбільш пам’ятних для себе голів, проте цього виявилося замало для загального тріумфу – Дніпро поступився з рахунком 2:3.
Програш цей, тим не менш, був уже не першим подібним для Руслана: за півтора роки до варшавського поєдинку він у складі збірної України опинився всього лиш в кроці від здобуття такої жаданої путівки на чемпіонат світу, але тоді синьо-жовті оступилися в найбільш вирішальний момент, програвши з різницею у три м’ячі матч-відповідь національній команді Франції. Втім, на полі паризького Стад де Франс, чотирнадцятий номер українців був чи не найкращим у складі своєї команди: розуміючи, що у партнерів гра не йде, він намагався встигати всюди. Ротань, як то кажуть, бігав за себе і за того хлопця.
Гра Руслана в цих поєдинках, незважаючи на невтішні результати команд, наочно демонструє його важливість як для дніпропетровського Дніпра, так і для національної збірної України.
Чотирнадцятий номер навіть у свої тридцять чотири – це не просто висококласний центральний півзахисник, не просто основний виконавець Михайла Фоменка і Мирона Маркевича. Він – капітан і лідер. Він – той, хто може повести за собою партнерів і чия присутність на футбольному полі була такою бажаною.
І все ж, є речі, які ніяким чином від нас з вами не залежать – вони просто трапляються і нічого з цим не поробиш. Чимось подібним є й ситуація з травмованими гравцями збірної України напередодні матчів зі Словенією – під питанням участь, як мінімум, у першому поєдинку Андрія П’ятова та Артема Федецького, не надто тішить стан здоров’я Андрія Ярмоленка. Не менш раптовою стала новина про те, що Руслан Ротань серйозно травмувався і точно пропустить обидві стикові зустрічі. Якщо до цього списку додати ще й дискваліфікованих Олександра Кучера та Тараса Степаненка, які точно не допоможуть українцям у львівському поєдинку, то вимальовується не надто приємна картина для Михайла Фоменка – простору для різноманітних маневрів не так і багато.
Підтверджує цю думку й один з тренерів Дніпра і колишній нападник збірної України Сергій Нагорняк: «Ми втратили Ротаня. Це позначиться на грі, особливо під час розіграшу стандартів. Якщо врахувати дискваліфікацію на львівський матч Степаненка, то, фактично, у Фоменка не залишилося вибору. У центрі півзахисту зіграють Рибалка, Сидорчук і Гармаш. Або когось із цієї трійці замінить Малиновський». Усвідомлюючи, проте, філософію керманича синьо-жовтих і його небажання йти вперед, приходиться констатувати, що шансів на вихід у молодого гравця Зорі практично немає.
Якщо ж окремо розглядати динамівську трійку, яка з вірогідністю у 95% в повному складі гратиме зі стартових хвилин суботнього матчу, то в першу чергу треба відзначити не надто переконливу форму обох Сергіїв: Рибалка, як основний з основних виконавців київського клубу, банально замучився і в його діях, інколи, не вистачає свіжості і швидкості, тоді як Сидорчук на даний момент не користується шалено довірою тренерського штабу чемпіона України. Безперечно, за наявності Степаненка і Ротаня представництво Динамо в центрі поля обмежувалось би тільки одним Гармашем, але ж ситуація зараз кардинально інша – Фоменкові в силу обставин потрібно робити ставку на зіграність футболістів, які не один рік грають разом і тому прекрасно знають один одного.
З іншого ж боку, особливістю гри збірної Словенії на виїзді (особливо яскраво підопічні Сречко Катанця продемонстрували на Уемблі) є швидкий перехід з оборони в атаку, коли м’яч не затримується надовго в центральній зоні. Скоріш за все, наші суперники не відмовляться від своєї тактики й у зустрічі проти України, віддавши ініціативу синьо-жовтій дружині. В такому випадку особливо цінними для загального малюнку гри будуть дії Рибалки, на плечі котрого ляже побудова практично усіх атак, а також уміння Сидорчука і Гармаша грати «між лініями», опинятися там, де їх ніхто не очікує і створювати, таким чином, чисельну перевагу на різноманітних частинах поля.
За словами центрального захисника словенців Бранко Іліча, суперники українців не надто переймаються відсутністю Руслана: «Знаю, що проти нас через травму не зіграє Ротань. Думаю, що це не повинно послабити Україну. У них є хороші молоді футболісти, які будуть мати величезне бажання довести свій високий рівень». Тим не менш, для тренерського штабу Михайла Фоменка присутність хоча б одного центрального півзахисника на лавці для запасних означає наявність «плану Б». Адже що таке «план Б» в розумінні головного тренера збірної України? Це заміна гравця за позицією – футболіста центру поля на такого ж тільки свіжого, причому проведена ця заміна має бути десь так на хвилині сімдесят п’ятій, якщо не пізніше. А от у львівському матчі можливість для подібної варіації у керманича синьо-жовтих відсутня: Малиновський – це гравець зовсім іншої позиції, ніж хто-небудь з динамівської трійці, тому й шансів вийти у нього практично немає. У випадку форс-мажору Михайло Фоменко куди вірогідніше довіриться Анатолію Тимощуку, що не може не турбувати усіх вболівальників України.
Ще одна важлива деталь, що може змінитися через відсутність Ротаня – позиція центрального нападаючого. У грі проти оборонної команди, коли в українців не буде багато вільного місця, на вістрі атаки повинен вийти Євгеній Селезньов, який, на відміну від Олександра Гладкого і (особливо) Артема Кравця, куди комфортніше почувається у штрафному майданчику суперника, може витиснути небезпечний момент з нічого, а також набагато краще грає головою. Відсутність гравців Дніпра в центрі поля, яка потягне за собою присутність чотирьох футболістів Динамо, цілком може змусити випустити зі стартових хвилин Кравця, а не Селезньова. А це, в свою чергу, доволі суттєво послабить лінію нападу збірної України.
Однозначно, травма капітана боляче б’є по амбіціях і можливостях нашої національної команди. Якби Руслан міг вийти і зіграти, то він би точно став одним з кращих гравців поєдинку, став би прикладом для своїх більш молодих партнерів. Проте вийти у стикових матчах проти Словенії чотирнадцятий номер не зможе. Він не зможе допомогти своїй команді постаратися зламати прокляття раунду плей-офф. На жаль, не зможе він і виграти перший в своїй кар’єрі великий матч, яким точно буде матч-відповідь у вівторок. Розуміє також Руслан й те, що французьке Євро буде, скоріш за все, його останнім великим турніром – і тепер доля участі збірної України на цьому єврофорумі абсолютно ніяким чином не залежить від нього.
Залежить вона від його партнерів по національній збірній. Партнерів, що повинні вийти і зіграти так, як обов’язково зіграв би Руслан Ротань. Вони повинні відбігати не тільки за себе, але й за того хлопця також.
Олексій Мандзій, Sport Arena
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться