Збірна України повинна стати для валлійців більш зручним спаринг-партнером
“Збірній Уельсу надзвичайно складно знайти суперника для товариської зустрічі, – бідкався нещодавно менеджер Драконів Кріс Коулмен. – Закордонна публіка погано з нами знайома, інші ж федерації знають, що ми не станемо легким суперником”. Та у випадку з контрольним матчем против національної команди Північної Ірландії у незручному становищі валлійці опинилися за іншої причини: обережний стиль гри команди Майкла О’Ніла змусив господарів сьогоднішнього спарингу діяти у незвичній для себе манері.
Налаштованість північноірландців відпрацьовувати захисний варіант гри та фактор домашньої публіки змушували команду Коулмена грати першим номером, та справа в тому, що таким чином Уельс грає вкрай рідко навіть за здорових Аарона Ремзі та Ґарета Бейла в основі. Найбільш помітно це проявлялося в ті моменти, коли загострювати гру доводилося півзахисникові Джо Ледлі – в одному з епізодів шістнадцятий номер отримав м’яч у небезпечній зоні, але при намаганні продовжити комбінацію одразу обрізався.
Певно, не варто припускати, що збірна України неодмінно гратиме в понеділок з позиції сили (у команди Михайла Фоменка з цим хронічні проблеми), проте статус виїзного матчу дозволить Уельсу почувати себе більш упевнено. У чому на прикладі валлійців можна переконатися напевно, так це в тому, що на Євро проти збірної Північної Ірландії на контратаках зіграти буде проблематично.
Північна Ірландія випробовувала тактику на Євро
Підлеглі О’Ніла вже звично зробили ставку у стартовому складі на п’ятьох номінальних центральних захисників, проте помітний акцент на оборону у північноірландців не вичерпувався власне персоналіями. Оборона команди сідала досить глибоко, і в першу позиційну атаку вона вийшли в районі десятої хвилини зустрічі, проте сьогоднішню гру Зелено-білих визначала насамперед компактність в лініях.
Визначивши перехід із оборони в атаку як слабке місце збірної Уельсу, гості Кардіффа почали достатньо високо пресингувати суперника, перекриваючи таким чином можливості для першого пасу. Незвична для захисників Драконів і капітана команди Ешлі Вільямса зокрема недбалість ледве не дозволила Північній Ірландії витягнути з цього максимум, потривожив суперників і активний дебютант Конор Вошингтон.
Проте найближче до забитого м’яча, вже по перерві, команда наблизилася після контратаки, яку в активну фазу розрізною передачей ввів капітан Стівен Девіс – уперше в матчі на ударну позицію після цього зумів вийти нападник Кайл Лафферті. Компактність, обережність і здатність швидко переводити м’яч в небезпечні зони – фактично північноірландці продовжують використовувати ті самі методи, що дозволили їм виграти відбіркову групу.
Уельсу забракло не лише Ремзі та Бейла
Окрім двох головних зірок, Аарона Ремзі та Ґарета Бейла, Коулмен не міг сьогодні розраховувати ще на шістьох виконавців у своєму складі, і національна команда Уельсу відчула ці втрати в повній мірі. Ми вже згадували про те, що в процесі побудови атак заміни ключовим гравцям валлійці так і не знайшли, проте не менш відчутними виявились і проблеми на інших позиціях. Основний лівий захисник Бен Девіс залишив дірку на фланзі оборони, не залишилась непоміченою і відсутність працездатного нападника Хала Робсона-Кану.
Власне, разом із Ремзі та Бейлом нападник Рединґа складає основний атакувальний кулак Уельсу, тому сьогодні Коулменові довелося розраховувати на зовсім інші варіанти в лінії нападу. В основному складі вийшов форвард ударного Бернлі Сем Воукс, проте запам’ятався він радше невдалою спробою замкнути кросс у дебюті матчу та затримкою в офсайді за кілька хвилин до фінального свистка. Показово, що єдиний гол Уельсу вдалося забити після заміни Воукса на іншого нападника Саймона Черча – саме він заробив одинадцятиметровий удар за хвилину до закінчення матчу і зрівняв рахунок у зустрічі.
Ситий голодному не товариш
У Кріса Коулмена та Майкла О’Ніла багато спільного. Обидва британські спеціалісти вже увійшли в історію, повернувши скромні команди під своїм керівництвом на великий футбольний турнір, однак крім заслуженого визнання Коулмена та О’Ніла до останнього часу об’єднувала і ще одна деталь – вони обоє могли залишити свої місця роботи після літнього чемпіонату Європи. Угоди менеджерів з національними федераціями добігали кінця якраз після завершення фінальної частини Євро.
Та якщо врешті північноірландець О’Ніл усе ж оформив новий контракт з національною командою, то Коулмен ризикує залишити питання з подовженням угоди відкритим до останнього. Менеджер збірної Уельсу наполягає, що ця ситуація жодним чином не впливає на його мотивацію, та зрозуміло, що тренер із визначеним майбутнім почував би себе значно більш спокійно.
Як приклад ідеально підходить наставник північноірландців: найбільш високооплачуваний менеджер в історії Зелено-білих сьогодні досить комфортно почував себе біля бровки. Коулмен же, для якого сьогоднішня зустріч стала останньою нагодою зіграти перед рідною публікою перед французьким турніром (і, можливо, останньою загалом), свого хвилювання не приховував. В особі Фоменка в Києві він повинен знайти більш співчутливого суперника.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться