Плакат в аеропорті закликає не забувати, навіщо сюди приїжджатимуть люди найближчим часом. З 10 червня по 10 липня не тільки у Марселі, а й в усій Франції відбудеться чемпіонат Європи. Абсолютно дивна фраза з часом проведення турніру набуває нового значення, якщо зважити на те, що у Марселі складається враження, ніби ніхто й знає, що через тиждень місто стане одним з футбольних центрів Європи.

Навіщо той футбол, якщо поряд рай?

Багато хто не любить Марсель. Але для справжньої оцінки місцевості треба пам’ятати один важливий фактор: море не робить Марсель курортним містом. З розвитком цивілізації виявилось, що людині мало працювати, а ще й треба відпочивати час від часу, й тоді з’явились туристичні місця поряд з морем та сонцем. Марсель й досі залишається більше портовим містом, ніж курортним. Навіть у вихідний спекотний день, коли місцеві магазини або працюють до полудня, або взагалі не відчиняються, місцеві пляжі на половину порожні. А їх не так вже й багато. Безперечно море для тих, хто там постійно проживає не викликає таких радісних емоцій, як у гостей міста. Але все одно це підтверджує, що Марсель — портове місто.

А там не так все так прибрано на вулицях. Повсюди залишили свої сліди найкращі друзі людей собаки. Врешті-решт там відчутно смердить. Проте марсельці не хочуть нікого вразити, як це роблять жителі туристичних міст. Вони живуть своїм життям.

І футбол у ньому займає не найперше місце. Принаймні ці слова стосуються збірної Франції. Люди у футболках Марселя постійно трапляються на вулицях. Вистачає уболівальників Реала та Барселони. Але не збірної Франції. У інших країнах також часто ходять у футболках клубних команд частіше, ніж у формі збірної. Але все одно відчуття чужого свята не полишає ні на мить.

Усюди крутиться навколофутбольна реклама. Бішент Лізаразю щось говорить з екрану телевізора, потім його замінює Зінедін Зідан. Жоден випуск новин не оминає теми Євро-2016. У пресі відчувається наближення свята футболу. Але Марсель продовжує жити своїм власним життям, оминаючи увагою збірну. Іноді навіть демонстративно.

Навіть останній матч збірної Франції перед Євро не змусив місцевих жителів звернути особливу увагу. Гру показували майже в усіх закладах, проте марсельці та гості міста воліли сидіти на вуличних столах та задумливо вдивлятись вперед. Детальний аналіз гри та розповіді Дід’є Дешама після матчу нікого не цікавили. Що й говорити про компанії вболівальників, викрики після матчу та жваве обговорення подій.

Десь у Франції щось подібне й відбувалось. Але точно не в Марселі.

Статус великого портового міста робить Марсель багатонаціональним. А близькість до Африки робить його надто вже багатонаціональним. Значну частину населення міста складають араби та вихідці з Центральної Африки. Вони добре знають французьку мову, місцеву культури та чудово асимільовані. Проте, коли б їх примусили зробити вибір батьківщини, то це буда б земля їх предків. А не Франція. Це лише футбол. Це лише робота. Це лише гроші.

Нехай сама збірна Франції залишається темою для розмов футбольних експертів, але політики та інші діячі слова відносно команди Дід’є Дешама говорять про інше. Карім Бензема звинуватив Дешама у тому, що він не взяв його на Євро, тому що наслухався політиків, які не люблять мігрантів. Ерік Кантона ще більшим скандалом зробив ситуацію, заявивши що виклик Атема Бен Арфа також цим фактором зумовлений. «А у нього типове французьке ім’я», — сказав Ерік про Дід’є.

Поки усі інші говорять щодо цієї теми, Дешам мовчить. Він, немов офіціанта у місцеву пабі, яка не випускаючи цигарку з рота збивала попіл та з сімома стаканами в руках ухилялась від перехожих, залишався спокійним та не уникав відповідей на неприємні запитання. «Не я розпочав цю розмову». 93% відсотка опитаних місцевою компанією не підтримали Бензема. Можливо, вони також расисти.

Проте у Марселі таке враження, що Бензема могли б підтримати. В Україні принаймні є такі вболівальники, які сказали, мовляв, самі грайте у своїй збірній, куди не викликали Олега Гусєва. Зрозуміло, що це вболівальники «хорошо известного клуба».

Дешаму легко зараз уникати розмов про неприємне, адже у нього скоро стартує турнір та можна просто зосередитись на футболі. Важливо, що при цьому Франція ще й непогану гру в товариських матчах демонструє та перемагає. З Шотландією у Триколора не виникало ніяких проблем. Сам Дешам був після завершення гри зосередженим, але у його поводженні відчувалась впевненість. Ну і навіщо той Бензема, якщо Олів’є Жиру забиває двічі. Хотів, безумовно хотів Дешам це сказати в лице всім, хто критикував його вибір. Але ще не час. Сам Дешам прекрасно розуміє, що головні випробування його команди ще попереду.

І це стосується не тільки гри, але й морального стану команду. Зараз усі за Дешама та повністю підтримують його рішення. Проте скільки разів за останні роки Франція їхала на турнір у доброму гуморі, проте потім протягом турніру морально розвалювалась та з поганим настроєм їхала додому. Згадати хоча б Євро-2012 в Україні та події після матчу з шведами, які призвели до поразки від Іспанії без будь-якої боротьби.

Насправді ж Франція вважається одним із фаворитів Євро. І не тільки серед шалених фанатів команди, але й більш нейтральних любителів футболу.

Чи помітять це у Марселі? А якщо й помітять, то як відреагують?

Якби зараз провести опитування серед місцевих жителів, то вони б могли прости знизати плечами. Ні, вони всі чули про Євро. Але воно їх не стосується. Хоча висновок раніше старту турніру та приїзду сюди збірної Франції не треба робити. От тоді точно стане зрозуміло Франція Марсель чи слова героя Vive la France справедливі.