Фактор Левандовскі

Мартін О’Ніл зайшов до роздягальні, і футболісти збірної Ірландії одразу все зрозуміли. Напередодні вирішального матчу відбіркового турніру до чемпіонату Європи його підлеглі не потребували зайвої мотивації, проте виснажлива гра проти збірної Німеччини, яка у четвер закінчилась перемогою ірландців над чинними чемпіонами світу, все ж надихнула О’Ніла на промову. “По-перше, – розпочав менеджер, – ми й так уже стрибнули вище голови. Не так давно заброньоване місце в плей-оф здалося б нам межею мрій. По-друге ж, хлопці, сьогодні нас влаштує і результативна нічия. Пригадайте, як ми відстояли очко в першому матчі проти поляків!”.

Нічого подібного, певна річ, менеджер збірної Ірландії перед матчем сказати не міг. У виїзній зустрічі з головним суперником за другу автоматичну перепустку на французьке Євро команда О’Ніла налаштовувалася виключно на перемогу. Інакше й бути не могло, адже команда, якій виявилось під силу перевернути з ніг на голову свою відбірну кампанію і закріпити цей поворот однією з найбільших перемог у своїй історії, просто не могла відступити в останній момент. Тому й усі розмови про те, що третя сходинка в турнірній таблиці повинна задовольняти Зелену Армію, зараз виглядають як мінімум дивно.

О’Ніл повинен був налаштовувати своїх хлопців на цей матч, як на останній бій. І якщо в бойовому налаштуванні гостей учора ніхто не сумнівався, то стартові хвилини зустрічі продемонстрували й те, що ірландці готувалися до гри. Номінальний нападник Джонатан Волтерс з перших хвилин почав діяти надзвичайно глибоко, втілюючи явний намір мінімізувати перевагу збірної Польщі в центрі поля. Капітан же національної команди Ірландії Джон О’Шей одразу приклеївся до головної зірки суперника Роберта Левандовскі, нав’язуючи тому постійну опіку. Відповідальний за те, що в матчах проти збірної Німеччини ірландці змогли здобути чотири очки, захисник став головною надією своєї команди у протистоянні з одним із найкращих форвардів сучасності.

Здивування у найкращого бомбардира відборкового етапу персональна гра не викликала. Левандовскі призвичаївся до супроводу О’Шей і згодом почав використовувати його на свою користь: відтягуючись на периферію, нападник відводив центрбека за собою і звільняв таким чином зони для партнерів. На першу по-справжньому грубу помилку гравець Баварії спровокував свого опонента вже на тринадцятій хвилині, коли обрізка О’Шей дозволила розіграти комбінацію футболістам групи атаки поляків Кшиштофу Мачинскі та Камілю Ґросіцкі. За п’ять хвилин ще один провал у захисті гостей (провину за який, щоправда, із капітаном повинен розділити лівий оборонець Роббі Бреді) призвів до забитого м’яча у ворота Даррена Рендолфа, який, щоправда, був скасований через положення поза грою.

До того часу, втім, команди вже встигли обмінятися забитими м’ячами. На захоплення ірландців зненацька по шаблону розіграним кутовим Волтерс відповів реалізованим пенальті, призначення якого, щоправда, викликало немало запитань – захисник господарів Міхал Паздан, схоже, порушував правила поза межам штрафного майданчика. Божевілля, що відбувалося на полі в середині тайму, підкреслив навіть не епізод, у якому О’Шей подарував гольову можливість Ґросікі, а момент, у якому він знову зійшовся у боротьбі з Левандовскі. Треба сказати, що навіть від Скотта Брауна у четвер поляк так не відлітав. Дев’ятий номер взяв реванш наприкінці тайму, як завжди холоднокровно замкнувши зручну подачу Мачинскі після сміливих дій 20-річного Карола Лінетті. Гол, який урешті стане переможним, доведе загальний гольовий рахунок Левандовскі у цьому відборі до 13 м’ячів і дозволить поляку зрівнятися з чинним рекордсменом, північноірландцем Девідом Гілі.

Втративши Левандовскі у цьому епізоді, О’Шей не впорався зі своїм завданням на гру і зрештою зробив свій виступом провальним, коли вже у компенсований час він був вилучений з поля. Певна річ, другу жовту картку захисник отримав за намагання зупинити прохід Левандовскі.

Зрозуміло, втім, що за підсумками цього матчу варто робити акцент не на обороні збірної Ірландії, а на персоні нападника поляків, який, власне, і зробив різницю у цьому матчі. Понад те, можна сказати, що Левандовскі зробив різницю і в усій відбірковій кампанії національної команди Польщі. Із видатним показником Ґарета Бейла, що взяв на себе дві третини голів Уельсу, результати Роберта, звісно, не зрівняються, але порівняння з найдорожчим футболістом в історії людства, насправді, можна поширити навіть далі.

Річ у тім, що, розширюючи список учасників чемпіонату Європи (принагідно варто зазначити, що вперше із проханням зробити це до УЄФА звернулися саме футбольні асоціації Ірландії та Шотландії), керівництво європейського футболу свідомо відкривало дорогу так званим командам середнього класу. Вкрай розмите поняття, остаточно воно втратило свої обриси вже в процесі кваліфікації – і тепер умовні Уельс, Північна Ірландія чи Ісландія повинні розбити його вщент. Власне, у процесі відбору з’ясувалося, що охочих взяти участь у континентальному турнірі значно більше, ніж вважалося раніше – ті ж британські країни, до прикладу, скаржилися на те, що дорогу на великий турнір їм перекриває не відставання у класі, а обмежена кількість перепусток. У новому форматі за право виступати на Євро цим командам довелося і з рештою мотивованих суперників.

І якщо перша експериментальна кампанія нас чогось і навчила, так це того, що в протистоянні кількох загалом рівних за класом команд вирішальною стає роль індивідуального чинника. Певна річ, із прикладами тренерських колективів на кшталт національних команд Ісландії чи Північної Ірландії варто рахуватися. Однак справа в тому, що навіть у настільки рівній команді, як команда Майкла О’Ніла, знайшовся свій Стівен Девіс, який у вирішальний момент перервав гольову засуху і за допомогою двох голів у ворота збірної Греції оформив історичний вихід північноірландців на Євро.

Надто банальні приклади Португалії та Уельсу можна відкинути, але історія Левандовскі і Польщі заслуговує особливої відзнаки. У межах кількох днів вирвати для своєї команди виїзну нічию і домашню перемогу – вже серйозне досягнення. Показовий же виступ “Леви” у матчі проти ірландців розставив усе по місцях. Мова йде не лише про переможний гол і постійний тиск на оборону – ще більше запам’яталися ігрові епізоди з другого тайму, в яких Левандовскі чи то приймав тактичне рішення завернути атаку на користь збереження м’яча, чи то підставлявся під Волтерса.

У зустрічі двох приблизно рівних команд долю протистояння може вирішити індивідуальний клас. Різницею між поляками, які змогли завоювати автоматичний вихід на чемпіонат Європи, і ірландцями, що задовольнилися місцем у плей-оф, стала персона Левандовскі.

Головна зірка останніх, 35-річний Роббі Кін, своєю чергою, був змушений з’явитися на полі в другому таймі лише через те, що пошкодження отримав Шейн Лонґ.

Sport Arena