Майкл Еменало надавав перевагу працювати у тіні. З огляду на це, одне тільки визначення «відкрите тренування» його повинно було дратувати. Тож поки футболісти Челсі виходили перевіряти стан газону НСК Олімпійський, а фотожурналісти налаштовували камери, Еменало тримався осторонь – подалі від відомих облич і спалахів.

Темний костюм, лаковані оксфорди, чорні матові окуляри. Певна річ, біля вуха телефон. Як у Джей-Зі: “I’m not a businessman, I’m a business, man!’ Усе серйозно: якщо Еменало розмовляє по телефону, то, цілком можливо, саме в цей момент говорить із господарем Челсі Романом Абрамовічем. (Автор не міг бути у цьому впевненим, але, погодьтеся, із високим рівнем вірогідності, це було саме так.)

Понад два роки потому, коли позаду вже не лише один із найменш видовищних великих матчів сучасного українського футболу, а й перебування Майкла Еменало на посаді технічного директора Челсі, про 52-річного нігерійця відомо значно більше. Власне, його звільнення за власним бажанням в англійській пресі називають чи не найбільш важливим моментом сезону для команди з західного Лондона. Найчастіше звучить таке формулювання: «Абрамовіч втратив радника, який користувався його довірою».

Тандем опального російського олігарха та посереднього футболіста з Нігерії – сценарій такого бадді-муві складно уявити поза межами божевілля англійської Прем’єр-ліги. Та міцність цього союзу підтверджували одразу кілька фактів.

Еменало привів до Челсі вірний соратник Абрамовіча Авраам Ґрант – ізраїльський спеціаліст був тренером екс-гравця збірної Нігерії у Маккабі (Тель-Авів). Та затримався у клубі нігерієць значно довше за фіналіста Ліги чемпіонів Ґранта: спочатку як скаут, потім як член тренерського штабу, а з 2011 року – у ролі технічного директора.

У 2013-му, після повернення до Челсі Жозе Моурінью, Еменало хотів залишити посаду. Але відмовив його від цього саме Абрамовіч. Урешті-решт на Стамфорд Бридж нігерієць пережив і Моурінью – саме технічний директор називав причиною звільнення Особливого «непримиримі розбіжності» між менеджером і гравцями. У гучному інтерв’ю офіційному телеканалу Челсі Еменало жодного разу не назвав Моурінью на ім’я.

Стосунки Еменало із нинішнім менеджером Манчестер Юнайтед, певно, були далекими від дружніх. Проте за час роботи у Лондоні він повинен був навчитися відводити особисті речі на другий план. У тому, що через прощання з Моурінью технічний директор взяв вогонь на себе, резон був інший: це була демонстрація вірності власнику клубу та ухваленим ним рішенням.

Власне, саме через такі вчинки Еменало, схоже, й затримався у Челсі на довгі десять років; це у той час, коли клуб встиг змінити десятьох менеджерів. У вибудуваній Абрамовічем системі настільки тривала робота могла пояснюватися лише одним, суто російським фактором – особистою вірністю господарю.

Чинник стабільності, який тримав Челсі протягом цієї декади попри всі кадрові зміни та закулісні інтриги – після відставки Еменало зараз закріплює за собою саме такий імідж. Про рішення залишити клуб він оголосив невдовзі після солідної перемоги Синіх над МЮ під керівництвом Моурінью, яка вирівняла становище Антоніо Конте – до слова, тренера, ініціатором запрошення якого до Англії був саме Еменало.

Позитивно впливають на оцінку роботи технічного директора й нещодавні успіхи вихованців клубної системи лондонців – зокрема, майбутніх дебютантів збірної Англії Таммі Абрахама та Рубена Лофтуса-Чика. Врешті-решт, саме він був ініціатором створення розгалуженої системи співпраці з європейськими клубами заради надання ігрової практики кільком десяткам гравців, які перебувають на контракті у Челсі.

Усе це, здавалося б, дає підстави говорити про те, що Еменало залишає клуб у гарному стані, що він вибудував систему, яка може ефективно працювати й надалі. Можна заходити навіть далі, стверджуючи, що ця система дає право на існування й легенді про увесь сучасний Челсі – нову силу в англійському футболі, створену на початку століття нахабними іммігрантами Абрамовічем і Моурінью. (Принаймні Моурінью на перших порах малював цю історію саме так.)

Утім, насправді період роботи Еменало на Стамфорд Бридж визначає інша легенда. Згідно з нею, пропахлі шашликами гроші Абрамовіч вирішив вкласти у Челсі після того, як відвідав видовищний матч Ліги чемпіонів Манчестер Юнайтед – Реал. Програючи у рахунку, врешті дубль Девіда Бекхема дозволив Червоним дияволам вирвати перемогу у зустрічі, і гра закінчилася зі щедрим рахунком 4:3.

Та річ у тім, що цей камбек не мав особливого значення – за результатом двохматчевого протистояння у наступний раунд усе одно пройшов Реал. Це означає, що принаймні на той момент Абрамовіч, м’яко кажучи, мав вельми скромні знання про футбол. Навряд чи допомагає й те, що до керування клубом російський олігарх досі залучає насамперед колишніх колег за бізнесом, а не людей із хоча б якимось футбольним минулим.

Можна припустити, що встановити контакт із Еменало Абрамовічу вдалося саме через те, що він виділявся на тлі тененбаумів і баків – як колишній футболіст той міг ділитися інсайдами цієї сфери (або принаймні пояснити принцип двохматчевого протистояння у плей-оф). Певна річ, здобутими хоч і не на найвищому рівні, але засвоєними емпірично.

Ще більш показовою є цитата нігерійця із одного з небагатьох інтерв’ю англійським газетам: «Часто кажуть, що футбол визнає лише суб’єктивну точки зору. Якщо відверто, то це мене дратує. Насправді футбол – це завжди справа експертної думки. Своєю чергою, отримати її можна лише за рахунок досвіду». Це слова людини, яка знає собі ціну. За цією логікою, в Еменало був і досвід, і право висловлювати «експертну думку».

Та більш цікаво у цій ситуації інше: після відставки технічного директора власник Челсі, схоже, залишається без цієї точки зору. Наразі обов’язки Еменало виконуватиме помічниця Абрамовіча Маріна Ґрановская – директорка клубу, відповідальна, зокрема, за трансферну політику. Окрім іншого – вона повна протилежність Еменало за бекґраундом і підходом до справи.

Це підтверджує інформацію про те, що поки у керівництва Челсі немає готового варіанту заміни Еменало. Принаймні поки Лєонід Слуцкій залишається менеджером Халл Сіті, а Дідьє Дроґба продовжує подорожувати світом. Власне, ці два ставленики Абрамовіча врешті здатні пройти той самий шлях, яким пройшов Еменало. Та зрозуміло, що олігархічну систему керування клубом ці призначення не змінять, а лише затвердять.