Останні дуже хочуть перехопити у інших міст, а головне у свого сусіда – Львова, домашню арену Шахтаря. І якщо спершу обережно говорилося про те, що непогано було б домовитися з гірниками провести і матч-відповідь кубку в Тернополі, то тепер все більше розмов навколо того, а чому б на постійній основі команда Луческу не переїхала до Файного міста.
У цьому напрямку господарі стали опрацьовувати Гірників з перший кроків їх появи на тернопільській землі. І якщо хліб-сіль з молодими дівчатами в українському вбранні біля трапу літака румунського спеціаліста Мірчу Луческу не здивуєш, то духовий оркестр – це було щось з чимось. Розчулений Містер спершу сам відірвав кусень хліба, а потім закликав, щоб це зробили кожен з футболістів. Для цього навіть не підганяли клубний автобус впритул до літака, а дали можливість донецький делегації пройтися своєрідною доріжкою пошани.
Зазвичай, зіркові футболісти рівня донецького Шахтаря не обділені увагою, тому намагаються якомога швидше заскочити у автобус, щоб без зайвої суєти дістатися до готелю. Але цього разу всі, в тому числі й бразильці, не погребували тернопільським хлібом-сіллю. Більше того, залюбки провели прямо в аеропорту міні-фотосесію, позаяк зустрічати їх прийшла велика армії тернополян на чолі з мером західноукраїнського містечка Сергієм Надалом. Останній, потиснувши руку, Луческу одразу пішов у наступ і запропонував Містеру провести в Тернополі не тільки повторний поєдинок кубку України з ФК Тернопіль, а й наступний календарний матч Прем’єр-ліги України проти одеського Чорноморця (3 жовтня).
Питання для гірників актуальне, адже після недружелюбного ставлення до них на Львів-арені, ті в пошуках домашнього стадіону вже випробували стадіон Чорноморець у Одесі та фактично тренувальну арену ім. Баннікова в Києві. Але, найпевніше, жоден варіант їм не сподобався, тому ті нині знаходяться в пошуках. Зокрема, відомо, що делегація Гірників впродовж останніх тижнів ознайомилася з інфраструктурою стадіонів у Сумах, Черкасах та Кіровограді. Чи зупинили свій вибір представники Шахтаря на одному з цих міст не відомо, однак Тернопіль однозначно стане їм серйозним конкурентом. Ні, матч з Чорноморцем з великою долею ймовірності можна говорити, що аж ніяк не відбудеться в Файному місті, але на перспективу, все може статися.
Під час дружньої розмови в аеропорту, тренер Луческу на пропозицію мера Надала, відповів, що в Тернополя є суттєвий мінус – місцевий аеропорт, який не має змоги приймати і відправляти повітряні борти у вечірню і нічну пору доби. Саме через це довгий час не було відомо точний час проведення першого кубкового поєдинку Шахтаря в Тернополі. Господарі намагалися відтягнутися початок матчу якомога пізніше (оптимальний варіант був – 19.00), натомість Містер хотів зіграти не пізніше 16.00. Луческу в своїй роботі прораховує все до дрібниць, тому намагався одразу ж Тернополя вирушити літаком до Києва, щоб гравці мали більше часу на відпочинок. У іншому ж випадку довелося б їхати по одній з найгірших доріг Західної України до Львова і вже звідти взяти літаком курс до столиці. Не відомо, які аргументи знайшли тернополяни, але як компроміс зійшлися на старті матчу о 18.00, хоча від переїзду Тернопіль – Львів Гірники не уникнули.
Мер Тернополя був готовим до цього запитання Луческу, а тому пообіцяв, хоча аеропорт не власність міської ради, все ж вирішити цей недолік за принципової згоди виступати на тернопільській арені на постійній основі. Це логічно, адже кошти на ці роботи потрібно вкласти чималі, тому потрібні стабільні авіарейси хоча б Шахтаря. Адже, і це найбільш шокувало, борт з Гірниками був першим (!) у 2015 році, який приземлився в тернопільському аеропорту.
На післяматчевій прес-конференції на запитання, щодо перспектив Шахтаря грати в Тернополі, Містер делікатно відійшов від відповіді, лишень зауважив, що «і мер міста, і я – серйозні люди, ми обговоримо це питання і приймемо рішення».
На ці слова Луческу плинула не тільки гостинна зустріч донеччан у аеропорту, а й загалом хороше ставлення до гостей протягом усього дня перебування в Тернополі. А власне сам матч став всьому цьому апофеозом. Так, перемога це добре, але як відзначив тренер, коли матч проводиться у такій атмосфері, то й рахунок не має особливого значення. І справді, незважаючи на те, що стадіон був забитий під зав’язку, жодних ексцесів, негативних викриків у бік Гірників чути не доводилося. Більше того, вболівальники, в тому числі й ультраси з одного та іншого боку, цивілізовано підтримували команди та милувалися найперше його величністю футболом, чого не завжди побачиш на український стадіонах за такого значного скупчення глядачів.
А ще, довелося кількома словами перекинутися з представниками офіційної делегації Шахтаря, які розмістилися в VIP-ложі тернопільського стадіону. На мою гіпотетичну пропозицію переїхати до Тернопіль, ті одразу в лоб відповіли питанням на питання: «А кого підтримуватиме тернопільський вболівальник, якщо Гірникам доведеться грати з київським Динамо?» Я не був готовий до такого розвитку подій, тому прямої відповіді не дав, натомість взявши кілька хвилин на роздуми, прийшов до висновку, що й справді, місцевим глядачам все таки рідніше Динамо. Разом з тим, цей незначний нюанс можна було б зрівноважити наступним десятком поєдинків у Тернополі, де команда з Донецька однозначно б мала значну підтримку.
Але стверджуючи про це, одразу спіймав себе на думці: чи не насититься Тернопіль футболом з приїздом Шахтаря, адже місто вже має два професійні клуби? І ділити вболівальника та один стадіон з третім клубом буде важко, а подекуди нереально. До прикладу, на те ж 3 жовтня в місті, згідно календаря, запланований календарний матч Ниви з краматорським Авангардом. І якщо цей матч (і потенційно наступні) ще можна змістити на один день у той чи інший бік, то стан футбольного газону, який і нині має, м’яко кажучи, не хороший стан, навряд чи витримає високі критерії Містера. Адже що можна говорити, якщо за футбольним полем доглядає всього один чоловік, при чому грошей у покращення якості поля останнім часом ніхто не вкладав. Що ж до вболівальника, то він у Тернополі до великих матчів не звик, адже востаннє команда з цього галицького міста грала в вищій лізі українського футболу ще в 2001 році, тому за помірної цінової політики на вхідні квитки глядач на Шахтар би пішов.
Бути чи не бути, вічне питання, яке нині, можливо, не на часі в Гірників, адже на носі черговий матч Ліги чемпіонів, але тернопільським бум мав би представників донбасівського клубу ґрунтовно подумати над пропозицією галицького містечка.
Андрій Кучерук, Sport Arena
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться