Відрив Вулвз, Сандерленд та Халл знову на дні та інші головні події святкових днів в Чемпіоншипі

Хоча зіграно вже 26 турів, висновки щодо майбутніх переможців та невдах робити не варто. Хіба тільки якщо мова йде не про Вулвергемптон. Великий відрив Вулвз, а також інші важливі події двох тижнів увійшли до головних подій відрізку.

З 28 жовтня команда Нуну Ешпіріту Санту не програє в матчах чемпіонату. Більше того, в цих 12 матчах Вулвз 10 раз пермогли — не дивно, що після такого вдалось створити настільки великий відрив.

Вувергемтон значно переважає суперників, адже вміє вигравати матчі. В такій конкурентні лізі вкрай важливо перемагати не тільки у вдалий день, але й здобувати всі три очки, якщо гра відверто не йде. У першому турі нового року Вулвз з розгромним рахунком перемогли Брентфорд, проте до цього у кількох матчах виривали важкі перемоги. Найбільш показовою може бути якраз гра з другим на той час Брістоль Сіті на його полі. Гості більшу частину матчу грали погано, рано залишились у меншості, й повинні були програвати. Але вони дочекались своїх шансів на стандартах та завдяки лівій нозі Боббі Дугласа зуміли не просто уникнути поразки, а взяти усі три очки.

Шанс суперників Вулвергемптона у тому, що він не залишає враження команди, яка набагато сильніша за інших за прикладом Ман Сіті в Прем’єр-лізі. З іншого боку те уміння Вулвз перемагати у найбільш важких матчах робить його особливо небезпечним. Важливо, що цей графік витримали не тільки Дуглас чи Метт Догерті з протилежного флангу, але й чисельні португальці на чолі з наставником Нуну.

Вулвергемтон не просто вдало вийшов з цього марафону — він зробив це справжнім переможцем.

Якщо Вулвз очікували десь високо в таблиці, нехай не на першому місці з «+12», то Кардифф, Брістоль Сіті та Шеффілд Юнайтед досить несподівано здійнялись настільки високо. Протягом святкових днів кожна з цих команд багато втрачала, хоча всі вони ще й досі нагорі.

Напередодні 23 грудня Кардифф набрав гарну форму та був головним переслідувачем Вулвз, можна навіть говорити, — рівним суперником. Проте потім усі чотири гри команда Ніла Ворнока програла. Якщо Вулвергемптон показав уміння вигравати будь-який матч, то Кардифф, навпаки, програвав там, де цього не могло й бути. 8 з 9 голів у цих трьох матчах було пропущено у другому таймі, 6 — в останній 20-хвилинці. Кардиффу просто не вистачає сил, концентрації та уміння грати до кінця. Все ж ще раніше було зрозуміло, що у Синіх птахів великі проблеми з кадровими можливостями, одним складом, який і так стрибає вище голови, не пройти увесь сезон без зривів та поганих періодів. Проте Кардифф все ще третій.

Не пройшов перевірку лідерами Брістоль Сіті. Після від тієї драматичної поразки від Вулвз команда Лі Джонсона поступались Астон Віллі 0:5. Правда, навряд чи для Брістоля грудень був найважчим місяцем, адже в січні на неї чекають ігри Кубка Англії, дві півфанільних гри Кубка Ліги та зустрічі в чемпіонаті з Норвічем та Дербі.

У Шеффілд Юнайтед проблеми виникли трохи раніше, а їх продовження призвело до однієї перемоги в 9-ти іграх. Ця серія ніби має вважатись поганим важким періодом, проте варто також відзначити те, що протягом чотирьохтурового марафону Клинки грали внічию на полях Астон Вілли та Дербі, так що не все так погано. Тренер команди Кріс Вайлдер чекав на трансферне вікно, аби підсилити склад.

У нього та ж сама ситуація, що й у Брістоля та Кардиффа, — потрібне підсилення, аби зберегти результати першої половини сезону, або навіть їх покращити. У Дербі, Астон Вілли, Міддлсбро, які завжди поруч, можливості набагато більші.

Звичайна ситуація, коли в першій частині сезону поряд з лідерами йдуть ті команди, від яких нічого не очікували. Їх загальний успіх залежить від того, наскільки вистачить сил на всі 46 турів. Після січня зазвичай нагору піднімаються найбільш потужні команди. В цьому сезоні Чемпіонщипу це Астон Вілла та Міддлсбро.

У команді Стіва Брюса на початку сезона було багато проблем. Вболівальники навіть переживали, що знову доведеться боротись за виживання, вимагали швидкого звільнення Брюса. Проте зараз Астон Вілла вже постійно в зоні плей-офф та пильно слідкує за тим, аби Дербі та компанія не відірвались. Зібрати усіх найсильніших у найкращій формі Брюсу ніяк не вдається, але глибина складу дозволяє здобувати перемоги навіть у матчах, коли немає по 4-5 важливих гравців. Виявилось, що приносити користь команді можуть і Скотт Хоган, і Біркір Б’ярнасон, і Томмі Елфік. А Джек Гріліш в останніх матчах грав настільки добре, що в другій половині сезону може створити велику різницю поміж Віллою та іншими командами.

Міддлсбро взагалі пішов на радикальні кроки, змінивши Гаррі Монка на Тоні П’юліса, хоча й без цього команда були серед фаворитів на промоушен, постійно займавши місце в топ-10. Хоча перший матч П’юліса закінчився поразкою вдома, але уже в грі з Престоном це була команда нового тренера — два голи центрбека Даніеля Айяли після стандартів, наприклад. Попереду у Боро важких кілька місяців, але з досвідченим П’юлісом на чолі в клубі відчувають себе більш серйозним учасником боротьби за місце в Прем’єр-лізі, ніж з Монком, кому, якщо вже говорити чесно, — просто не довіряли.

Якщо є команди, які вистрілюють у першій частині сезону, а потім трохи здуваються, то природно, що є й ті, хто досягає великих успіхів після Нового року. Поул-позишин собі заробили після вдалого святкового періоду Престон, Фулем та Брентфорд.

Престон уже був цього сезону серед лідерів. Але величезною хвилею команду Алекса Ніла віднесло до середини таблиці. Вона змогла випливти за рахунок важких перемог та серйозної роботи. Лише в першому січневому турі Престон перерва серію з дев’яти ігор без поразок, в драматичному матчі поступившись Міддлсбро. Захист Престона продовжує бути його козирною картою, і два стандарти показують, що лише так його можна зламати. Джордан Хагілл, Том Баркхейзен та компанія ще не раз про себе нагадають цього сезону.

Брентфорд видав таку серію вдалих ігор, перемігши поспіль Норвіч, Астон Віллу та Шеффілд Венсдей, що навіть дехто на полі Вулвз очікував сенсації. Проте Лассе Вібе перервав свою забивну серію, не допомогли й інші лідери команди Ромейн Сойерс та Флоріан Джозефзун. Брентфорд не з тих команд, що будує якісь неймовірні плани, але при повторенні таких результатів у другій частині сезону цілком може увірватись в топ-6. Дін Сміт після кількох років роботи нарешті зумів зрозуміти дивне бачення клубу, призвичаїтись до нього.

Але найбільше дивує останнім часом Фулем — друга команда ліги разом з Вулвз, кому вдалось набрати 10 очок в 4-х іграх. Молода вибухова команда Славіши Йокановіча не може залишати байдужою. Коттеджери зараз показують дуже цікаву швидку гру з великою кількістю голів та постійним тиском на ворота суперника. 17-річний лівий захисник Райан Сессеньйон продовжує свій неймовірний сезон. Після святкових турів у нього 7 голів та 4 результативні передачі. Та й увесь Фулем з Райаном Фредеріксом, ще одним крайнім захисником/лідером команди, Томашом Калашем, Стефаном Йохансеном та кількома досвідченими гравцями (Тімом Рімом, Кевіном Макдональдом, Девідом Баттоном) продовжує закохувати в себе. Цікаво, що в усій команді є тільки один гравець, якому виповнилось 30, — американцю Ріму.

Кілька турів тому в таблиці Чемпіоншипу виникла ситуація, коли виділились чотири головних претенденти на виліт: Болтон, Бертон, Біргмінгем та Сандерленд. Але вже зараз ситуація внизу таблиці настільки складна, що навіть Іспвич та Норвіч не можуть спокійно за цим спостерігати.

Болтон та Бірмінгем виграли граничні матчі на межі двох років та повністю перевернули ситуацію. Але хіба були сумніви, що вони будуть боротись в такій сиутації? Чи той же Бертон?

Особливо цікаво й досі бачити внизу Халл та Сандерленд, минулорічних учасників Прем’єр-ліги, які вже навіть по ходу сезону в Чемпіоншипі встигли змінити тренерів. Тигри виграли тільки один матч з останніх 13-ти, не потрапляючи до зони вильоту тільки за різницею голів. Їх проблеми такі ж як і у Сандерленда — погана атмосфера всередині команди та неможливість через це вийти з крутого піке. Чорні коти виграли кілька разів після призначення Кріса Коулмена, почали піднімати голову, але ось знову найгірша команда таблиці.

Марк Ворбертон врятував Ноттінгем від вильоту минулого сезону, а також, здавалось. отримав від нового власника Лісників карт-бланш на створення молодої команди. Проте грек Евангелос Марінакіс, мабуть, забув попередити тренера про те, що команда відразу має бути успішною. Після кількох невдалих ігор поспіль та зростання відриву від топ-6 Ворбертона було звільнено.

Звісно, він до кінця грудня з командою переважно молодих гравців не забезпечив місце в Прем’єр-лізі — ганьба йому.

Тепер Ноттінгем, як досі й Шеффілд Венсдей, продовжують пошуки головного тренера. У обидвох клубів господарі з-за кордону, а значить, що вони амбіційні та вже через місяць хочуть грати в Лізі чемпіонів. Тому варто очікувати несподіваних рішень по призначенню, а потім і звільненню тренерів.

#	Команда	И	О
1	Вулверхэмптон	26	61
2	Дерби Каунти	26	49
3	Кардифф Сити	26	47
4	Бристоль Сити	26	47
5	Астон Вилла	26	44
6	Лидс Юнайтед	26	43
7	Шеффилд Юнайтед	26	42
8	Миддлсбро	26	41
9	Престон Норд Энд	26	40
10	Фулхэм	26	39
11	Брентфорд	26	37
12	Ипсвич Таун	26	36
13	Норвич	26	34
14	Ноттингем Форест	26	32
15	Миллуолл	26	30
16	Шеффилд Уэнсдей	26	30
17	КПР	26	30
18	Рэдинг	26	28
19	Барнсли	26	26
20	Болтон	26	25
21	Халл Сити	26	24
22	Бертон Альбион	26	24
23	Бирмингем Сити	26	23
24	Сандерленд	26	22