| 28 Тур, 20 января | |
| 19:30 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 17:00 | |
| 28 Тур, 19 января | |
| 21:45 | |
Легендарність клубів в Англії визначається особливим способом. Далеко не всі колись були чемпіонами чи мали якийсь неймовірні сторінки в історії, але у кожного клуба існує свій власний епос, який передається із уст в уста та робить клуб легендарним, тобто наповненим багатьма легендами.
В своїй історії Міллуолл лише два сезони відіграв в найвищому дивізіоні англійського футболу, а найбільшим досягненням Левів був вихід в фінал Кубка Англії в 2004 році (поразка від МЮ 0:4). Проте в Англії, а також далеко за її межами добре знають про Міллуолл. Перш за все він відомий своїм вболівальниками-хуліганами. Пік цього явища був у 80-х роках під час жорсткого правління Маргарет Тетчер, проте у вболівальників Міллуолла немає ніяких часових рамок. Вони як і в 60-х роках вже були траблмейкерами, так і досі залишаються такими.
Навіть у часи, коли в матчах топ-команд Прем’єр-ліги на стадіонах більше туристів, ніж місцевих фанатів, а на нових стадіонах ледь не на кожного вболівальника знайдеться камера, все одно проявляється важкий характер звичайних вболівальників команди, які навіть на Вемблі готові влаштувати бедлам.
Часто створюючи такі легенди перебільшують, проте у випадку Міллуолла навіть применшувати треба. Що й говорити, якщо один з найкращих акторів сучасності Даніел Дей-Льюїс з гордістю згадував, як він в юності «махався», як і кожен типовий вболівальник Левів. Наприклад, як інший актор Гарі Олдман чи боксер Девід Хей.
Це тепер усі розпочинають вболівати за тих, кого показують по телевізору чи якісь інші модні команди. Раніше особливого вибору не залишалось, вболівали за своїх. І особливий шарм цих історій підтримки локальних команд у тому, що відбувається потім. Дей-Льюїс та Олдман стають суперзірками, але все одно їх любов до футболу та рідної команди робить героєм таких хлопців, як Ніл Харріс. Навряд чи в Голлівуді можна зустріти багато таких людей, хто знає це ім’я.
Зараз Ніл Харріс — головний тренер Міллуолла, але кожен вболівальник команди знає його ще й як найкращого бомбардира в історії Левів. Він забив 138 голів, випередив Тедді Шерінгема та зараз допомагає команді створювати нову історію успіхів.
28 квітня 2015 року Міллуолл вилетів з Чемпіоншипа, але не пройшло й доби, як головного тренера на деякий час Харріса, який в березні змінив Іана Холловея, призначили повноцінним наставником команди. Щось там говорили, мовляв, його робота вразила керівництво клуба та вболівальників, проте важливішим було те, що Харріс мав отримати шанс, а найкращого моменту, ніж перебудовувати команду, яка щойно вилетіла, — може й не бути.
Зрештою, Міллуолл, незважаючи на всю легендарність розповідей про нього, а також список гучних імен серед його вболівальників, ніколи не вважався клубом, куди хочуть йти працювати тренери чи грати футболісти.
І коли Харрісу довірили команду, щоб він почав перебудову, то у нього було дуже мало можливостей, аби зробити це швидко й легко.
Молодий тренер швидко справився зі своїм завданням. Багато гравців залишили команду після вильоту, а склад потихеньку почав перебудовуватись за рахунок вмілих трансферів та прогресу тих гравців, які вже були в команді. У того Міллуолла, який вилітав було багато вікових гравців, які вже не могли дати щось нове, перебудуватись та зробити крок вперед.
Залишився в команді Лі Грегорі, який за рік до вильоту перейшов з представника Національної Ліги Галіфакса. У наступних двох сезонах в Лізі 1 Грегорі забив 38 голів. Залишись в команді захисник Марк Біверс та хавбк Шон Вільямс. Після вдалих оренд залишились воротар Джордан Арчер та хавбек Байрон Вебстер. Саме они стали кістяком майбутніх успіхів команди Харріса.
Хіба окрім Арчера ніхто з них не був молодим гравцем, але у кожного було велике бажання грати у цій команді. Також повернулись до команди Тоні Крейг та Стів Морісон, у яких вже був успішний досвід виступів за Міллуолл. Саме приклад валлійця Морісона показовий в успіхах Левів. Його вже стільки разів списували за кар’єру, що важко навіть порахувати, але саме в Міллуоллі в нього завжди вірили. За два сезони в Лізі 1 у форварда, якому вже давно виповнилось 30 років 30 голів та 17 результативних передач.
За багато років ігор у складі Міллуолла Харріс добре зрозумів, що потрібно для успіху в цій команді: організація гри, командний дух та зв’язок з вболівальниками. Зазвичай вболівальники Левів отримують менше шансів покинути рідні райони, де вони історично живуть, а за їх межами шанувальників не так і багато. Навпаки, історично склалось так, що Міллуолл всі ненавидять.
Гравцям важливо битись у кожному матчі та робити навіть більше, ніж вони можуть.
Уже в першому сезоні після вильоту Міллуолл повинен був виходити в Чемпіоншип, проте у фіналі плей-офф поступився Барнслі. Вже через рік команда Харріса здобула успіх. Звісно, у Міллуолла не було ніякого завдання вийти в Чемпіоншип, адже навіть у порівнянні з іншими командами Ліги 1 він був середняком за можливостями.
Але все вийшло якнайркаще. Класичная пара форвардів Морісон-Грегорі багато забивала, Арчер рятував в воротах, Вебстер та Крейг були лідерами оборони, а Вільямс — півзахисту. Звичайно, не обійшлось і без появи нових молодих гравців.
Проте для збереження потрібного духу Харріс робить зміну поколінь чітко та поступово. Вже в Чемпіоншипі зірки Ліги 1 грають набагато менше. Крейг надійно сів на лаву для запасних, Вебстер з вересня не грає через травму, Грегорі та Морісон не настільки результативні у порівнянні з минулими сезонами. Тепер їх головною місією є поступова передача того командного характеру, який був у Міллуолла у попередні сезони.
Захисники Шон Хатчінсон та Джейк Купер, а також хавбек Джед Уоллес з’явились в Міллуоллі ще в 2016 році, але були допоміжними елементами, тоді як зараз стали провідними гравцями. Вихованець Челсі Джордж Савілл прийшов до Левів втретє в своїй кар’єрі хоча йому лише 24 роки. Зараз він найкращий гравець команди.
Основою успіхів Міллуолла за часів роботи Харріса є командний дух. Він — багаторічний член клубу у різних якостях — говорив, що ніколи такого гарного духу в команді не відчував. Незважаючи на свій вік, Харріс називає себе олдскульним менеджером. Він не сидить на тренувальній базі по 20 годин, аналізуючи усі аспекти гри, а може запросто провести час з сім’єю. Ніхто не буде критикувати за це, зважаючи на те, що ще за кар’єри гравця він пережив рак яєчок.
За приклад для своєї команди він бере класичні Атлетико, Лестер, Бернлі, тобто команди, які були аутсайдерами, але за рахунок своєї важкої роботи здобували успіх. «Це команди, які не завжди грають в гарний футбол, але готові віддаватись на усі 100%. Вони важко працюють та грають зі схемою 4-4-2».
Інколи Харріс готовий змінити схему, зіграти 4-3-3 чи навіть 3-5-2, проте його аргументи щодо вибору тактики та методів ведення гри залізні. «Усі команди, в яких я грав досягали успіху з 4-4-2. Це назавжди застрягло в мені».
Він добре знає історію клуба та людей, які приходять вболівати за команду на стадіон Ден. «Якщо ми поглянемо на цей клуб, що вболівальники хочуть бачити? Два центральних нападники. Флангові півзахисники роблять подачі. Вони завжди любили флангових гравців. Це менталітет клубу: темп та доставка м’яча у штрафний майданчик. Кров та грім».
«Треба просто доставити м’яча вперед. Треба просто доставити м’яча в штрафний майданчик. Яка схема найкраще підходить для такої гри? 4-4-2». У цей момент Харріс цілком міг згадати Майка Бассетта.
Міллуолл — проста та працьовита команда. Але вона нікого не обманює та не намагається бути тим, ким насправді не є. Завжди за Міллуолл вболівали прості та працьовиті люди, яким важливо було бачити, щоб на полі їх улюбленці також грали з останніх сил та боролись за виживання та достаток проти тих, хто вищий за статусом.
Ніл Харріс та його теперішня команда якнайкраще підходять для цього. У гостьовій грі з Лідсом Леви вели 2:0 та на 37-й хвилині отримали перевагу у зайвого гравця, проте на початку другого тайму пропустили тричі. Але в останніх п’ять хвилин Том Елліотт та Воллес своїми точними ударами принесли перемгу 4:3. Міллуолл тільки вперше в сезоні переміг на виїзді, а в середині таблиці йому допомагає триматись те, що на своєму полі команда Харріса намагається нікого просто так не відпускати.
Це — найголовніше.
— Вулвз програли вперше з 28 жовтня, поступившись Ноттінгему Айтора Каранки 0:2. Лідерству команди Нуну ніщо не заважає, вона й досі сильно випереджає інших;
— Дербі та Брістоль Сіті зіграли 0:0 у матчі претендентів принаймні на топ-6. У Баранів було більше шансів відзначитись, проте вони не зуміли їх реалізувати, але залишились другими в таблиці;
— Астон Вілла продовжує набирати хід, вигравши четверту гру поспіль з загальним рахунком 10:1. Скотт Хоган зробив дубль вже до сьомої хвилини, після чого Барнслі було вкрай важко на щось розраховувати;
— Мідлсбро після призначення Тоні П’юліса виграє тільки в гостях (хоча минулого туру вдома з Фулемом за грою була зовсім не поразка 0:1), на цей раз Боро розгромив в гостях КПР 3:0;
— Сандерленд в матчі аутсайдерів мінімально переміг Халл, наздогнавши команду Найджела Адкінса в таблиці. Чорні коти все ще в зоні вильоту, але тільки за різницею м’ячів.
| # | Команда | И | О |
|---|---|---|---|
| 1 | 28 | 62 | |
| 2 | 28 | 53 | |
| 3 | 28 | 51 | |
| 4 | 28 | 50 | |
| 5 | 28 | 48 | |
| 6 | 28 | 46 | |
| 7 | 28 | 45 | |
| 8 | 28 | 44 | |
| 9 | 28 | 43 | |
| 10 | 28 | 43 | |
| 11 | 28 | 42 | |
| 12 | 28 | 40 | |
| 13 | 28 | 37 | |
| 14 | 28 | 35 | |
| 15 | 28 | 34 | |
| 16 | 28 | 33 | |
| 17 | 28 | 32 | |
| 18 | 28 | 29 | |
| 19 | 28 | 27 | |
| 20 | 28 | 26 | |
| 21 | 28 | 25 | |
| 22 | 28 | 25 | |
| 23 | 28 | 24 | |
| 24 | 28 | 24 |
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться