Болтон знайшов свій спосіб переродження та інші події тижня в Чемпіоншипі

Після повернення з міжнародної паузи команди Чемпіоншипу зіграли тур, де було не так багато сенсацій, а лідери взагалі лише перемагали.

Getty Images

17 Тур, 19 ноября
15:15
17 Тур, 18 ноября
19:30
17:00
17:00
17:00
17:00
17:00
17:00
17:00
17:00
17 Тур, 17 ноября
21:45
21:45

Коли настали для їх клуба найгірші часи, вболівальники Лідса вигадали універсальну фразу, якою тепер може користуватись кожен в Англії. «Ностальгія краща за Біллі Пейнтера», — співали вони на Еланд Роуд під час виступів у Лізі 1. В англійському футболі часто відбувається ситуація, коли клуб добирається до найвищого дивізіону, непогано там виступає, а потім усім навколо починає здаватись, ніби це назавжди. Або навіть гірше — попереду тільки розвиток.

У Болтона був чудовий період під керівництвом Сема Аллардайса, потім було ще декілька непоганих сезонів, але вічно це тривати не могло. Ніхто не був здивований вильоту в Чемпіоншип в 2012 році, але і керівництву, і вболівальникам здавалось, що це всього на рік. У них футболісти рівня Прем’єр-Ліги, досвідчений тренер, традиції та купа інших речей, якими часто намагаються підмінити поняття «сильна команда».

Після того у Рисаків був один непоганий сезон, коли Дугі Фрідман ледь не вивів їх до плей-оф, але здебільшого вони просто більше будували плани, ніж реально змагались за щось серйозне. Ще з часів Прем’єр-ліги у Болтона залишись борги, в клубі особливо не зважали на це й після вильоту, аж допоки не стало зрозуміло, що ситуація перетворилась на неконтрольовану.

Зрештою, борг Болтона досягнув майже 200 мільйонів фунтів, наприкінці 2015 року він потрапив під трансферне ембарго. Клубові можна було підписувати гравців, але не за гроші. В Болтоні могли навіть трохи видихнути, адже грошей все одного не було, щоб купувати новачків.

Навесні 2016 року чотири роки безславного існування в Чемпіоншипі закінчились логічним вильотом, але гарною новиною став продаж клубу новому власнику Кену Андерсону. Влітку головним тренером команди було призначено Філа Паркінсона, який заради роботи в Болтоні залишив Бредфорд, з яким працював майже 5 років.

Філ Паркінсон, Getty Images

Є один найпростіший спосіб, як в таких ситуаціях комплектувати команди: своїми вихованцями. Школа Болтона не може вважатись еталоном, проте за декілька останніх років у складі команди дебютувало немало гравців звідти. Але до повернення команди в Чемпіоншип після сезону в Лізі 1 в складі Болтона залишився тільки один гравець з цього списку: Джош Вела.

Роб Холдінг перейшов до Арсеналу за 2,5 мільйонів фунтів, Ноттінгем заплатив за Зака Клафа близько 3-х мільйонів. Трохи менше вдалось отримати за Натаніела Філліпса, який перейшов до Ліверпуля ще до свого дебюту у складі Болтона. Клубу потрібні були гроші більше, ніж будь-які гравці, а продавати було більше кого.

Уже на початку теперішнього сезону Паркінсон розповідав, яких гравців хоче бачити в своїй команді: голодних. Власних вихованців клуб продавав, підписувати молодих та талановитих гравців просто не міг, так само як і шукати підсилення серед клубів нижчих дивізіонів. Ті, у кого є проблеми з фінансами та небагато можливостей, часто вдаються саме до такого способу, проте там все одно потрібно платити гроші.

На початку липня команду залишив Джей Спірінг, він був останнім гравцем, за якого Болтон платив гроші. У складі команди не так багато молодих та перспективних гравців, здебільшого це орендовані з інших команд. Проте голодним до успіхів можна бути й в зрілому віці, саме на це й розраховує у своїй трансферній політиці Паркінсон.

Джей Спірінг (зліва перейшов до Блекпулу), Getty Images

Протягом минулого сезону важливими гравцями команди стали новачки центрбек Марк Біверс із Міллуолла, нападник Гарі Мадін із Шеффілд Венсдей, в воротах почергово грали Марк Ховард з Шеффілд Юнайтед та Бен Олнвік з Пітерборо. Наймолодшому з них Біверсу виповнилось 27 років по ходу сезона.

Не надто змінилась ситуація цього літа. Фланговим захисникам Марку Літтлу з Брістоль Сіті та Ендрю Тейлору з Вігана 29 та 31 рік, відповідно, їх обох взяли під основу. Останніми двома трансферами стали Карл Генрі та Аарон Вілбрам, яким на двох 72 років.

«Ми не можемо сперечатись з Астон Віллою та Дербі за гравців, адже не можемо пропонувати їх зарплати та витрачати гроші, — говорить Паркінсон. — Проте ми намагаємось підсилити свій склад потрібними гравцями».

В таких умовах насправді нелегко знайти справжнє підсилення складу, вибрати гравців, які є що доводити. За виключенням деяких гравців усі новачки Болтона останніх років — гравці, які не перший рік у футболі, але у своїх попередніх командах не мали ігрової практики. Вони б могли, мабуть, грати деінде, але Паркінсон розраховує на те, щоб вони саме в бойових умовах хочуть виступати й досі.

Новий сезон Болтон розпочав просто жахливо: лише 2 очки в 11-ти турах. Як зазвичай буває в таких ситуаціях, розпочались розмови про звільнення тренера. Проте і Андерсон, і Паркінсон залишались спокійними.

На жовтневу міжнародну паузу Болтон пішов у статусі безнадійного аутсайдера: 2 очки, різниця м’ячів 4-22 та сім поразок поспіль без жодного забитого м’яча. Проте за останні кілька років Болтон й не такі важкі часи пережив, а велика кількість досвідчених гравців дозволяє менш драматично реагувати на невдачі. До того ж й команда, й сам тренер уже в обличчя почали отримувати пряме запитання: а чи дійсно вони настільки сильні, аби бути на цьому рівні?

В наступних шести іграх після поразки від Астон Вілли 30 вересня Болтон не програвав. Білі перемогли Шеффілд Вендсей та Норвіч, з Фулемом втратили перемогу на 94-й хвилині, з КПР та Сандерлендом також ближче до кінця гри.

Getty Images

Своїми цими результатами останніх ігор Болтон відповідає на запитання, чи здатна ця команда грати на такому рівні. Семмі Амеобі, Біверс, Мадін, 66-річна зв’язка центральних хавбеків Генрі — Пратлі показують дуже велике бажання перемагати.

Саме у цьому й секрет переродження Болтона у ці скрутні часи: треба, щоб гравці, яких вони беруть показували максимум можливостей.. Іншого виходу у клубі й не бачили.

Головні події туру

— в останньому матчі перед призначенням Кріса Коулмена головним тренером Сандерленд таки встановив рекорд англійського футболу, ставши першою командою, хто не может перемогти вдома протягом 20 ігор. У веселому виступі воротарів Чорні коти зіграли 2:2 з Міллуоллом.

— Бірмінгем завдяки голу Че Адамса виграв у Ноттінгема вперше після чотирьох ігор без перемог та залишив зону вильота.

— Гарі Монк вперше після звільнення з Лідса приїхав в гості зі своїм Мідлсбро, проте полишив місто ні з чим. Пабло Ернандес та Езджан Алоіскі принесли Лідсу першу перемогу після трьох поразок поспіль.

— Вулвз, Шеффілд Юнайтед та Кардифф в чергове перемогли та продовжують утримувати три перших місця в таблиці. У зв’язку з нічиєю Брістоль Сіті нагорі таблиці навіть утворився відрив.

# Команда И О
1 Вулверхэмптон 17 38
2 Шеффилд Юнайтед 17 36
3 Кардифф Сити 17 34
4 Бристоль Сити 17 31
5 Астон Вилла 17 29
6 Миддлсбро 17 26
7 Лидс Юнайтед 17 26
8 Дерби Каунти 16 26
9 Ипсвич Таун 16 25
10 Шеффилд Уэнсдей 17 24
11 Ноттингем Форест 17 24
12 Норвич 17 23
13 Брентфорд 17 22
14 Престон Норд Энд 17 22
15 КПР 17 21
16 Барнсли 16 20
17 Фулхэм 17 20
18 Миллуолл 17 18
19 Рэдинг 16 18
20 Халл Сити 17 17
21 Бирмингем Сити 17 15
22 Бертон Альбион 17 13
23 Болтон 17 12
24 Сандерленд 17 11

 



Источник: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться