Ось уже протягом 25-ти сезонів поспіль Бундесліга є найрезультативнішим турніром так званої європейської топ-п’ятірки чемпіонатів за кількістю голів, забитих в середньому за гру. Та, незважаючи на це, німецький вищий дивізіон ось уже сорок років не може похизуватись нападником, якому вдалось би подолати відмітку у 30 забитих за сезон голів. У той же час у решті “топ-чемпіонатів” комусь це неодмінно вдавалось хоча б одного разу за останнє десятиліття.
В італійській Серії А Лука Тоні провів 31 м’яч за Фіорентину в сезоні 2005/06, Златан Ібрагімовіч тридцятьма влучними ударами допоміг ПСЖ здобути третє в історії клубу чемпіонство у 2013-му. Навряд чи хтось вже встиг забути бомбардирські подвиги Луїса Суареса в складі Ліверпуля дворічної давнини. В іспанській Прімері Дієго Форлан, Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду протягом семи років дбали про те, щоби щосезону трофей Пічічі діставався автору щонайменше 30-ти голів.
Можна послатись на те, що німці щосезону грають на чотири матчі чемпіонату менше, ніж англійці, іспанці, італійці та французи, та не забуваймо, що ми говоримо про найрезультативніший з цих чемпіонатів. Тим не менше жоден нападник Бундесліги не міг похвалитись 30-ма забитими м’ячами від сезону 1976/77, коли Дітер Мюллер 34 рази вразив ворота суперників Кьольна.
Впродовж наступних сорока років було кілька гравців, які наближались до заповітної тридцятки. Нападникам Баварії та Шальке Карл-Хайнцу Румменігге у 1981-му та Клаас-Яну Хунтелаару у 2012-му не вистачило лише одного влучного удару, хоча обидва наблизились до такого показника завдяки хорошому фінішному спурту. Румменігге відзначився сім разів в останніх трьох турах, Хунтелаар – п’ять. Це стосується і двох нападників, які не так давно забивали 28 голів – Графіте (2009) та Маріо Гомеса (2011).
Тому мабуть найкращий шанс подолати цей гольовий бар’єр мав бразилець Айлтон в чемпіонському сезоні Вердера дванадцять років тому. У квітні 2004-го після 27-ми турів на його рахунку були 25 голів і здавалося, що у підопічного Томаса Шаафа є ще купа часу, щоб додати інших п’ять. Та Айлтон несподівано пригальмував на фініші, та в підсумку зупинився на позначці 28.
Всього з моменту заснування Бундесліги у 1963-му лише четверо нападників забивали за сезон три десятки м’ячів. Один з них – це вищезгаданий Дітер Мюллер, решта – Лотар Еммеріх (Боруссія Д), Юпп Хайнкес (Боруссія М) та, звісно, Герд Мюллер (Баварія). Власне “Бомберу” це вдавалося не один, а цілих п’ять разів. Румменігге навіть якось сказав, що без голів Герда трофейне полювання 1970-х було би неможливим, а відтак і становлення Баварії в її нинішньому вигляді взагалі. У сезоні 1971/72 Мюллер провів 40 голів в 34-х турах, встановивши діючий рекорд чемпіонату.
Важко уявити, щоби хтось зміг повторити цей результат нині. Лідер списку бомбардирів Бундесліги цього сезону Роберт Левандовські в інтерв’ю цієї осені сказав, що нападаючому “портібно забивати по два-три м’ячі майже в кожному матчі”, щоби можна було хоча би оцінювати шанси на повторення рекорду. Наразі відразу двоє гравців претендують якщо не на показники Герда Мюллера, то хоча би на досягнення відмітки в 30 забитих за сезон голів. Окрім Левандовські, це ще форвард дортмундської Боруссії П’єр-Емерік Обамеянг.
Якщо у минулому турі Роберт провів 25-тий дубль у своїй кар’єрі в Бундеслізі (до цього ще три хет-трики та один пента-трик), заслуживши від головного німецького футбольного видання kicker звання гравця туру, то Обамеянг мусив спостерігати за грою Боруссії проти Ганновера з трибун – габонець пропускав гру через пошкодження. Це підводить нас до однієї з причин тривалої недосяжності 30-гольового бар’єру – травм. Відносно нещодавно, у дебютному сезоні Хоффенхайма в Бундеслізі Селюки завершили першу половину чемпіонату на першій позиції, а на рахунку їх кращого бомбардира Ведада Ібішевича було 18 голів в 17 матчах. Однак під час зимової перерви боснієць порвав хрестоподібні зв’язки коліна у контрольному матчі, та вибув з гри на сім місяців.
Подібні невдачі траплялися з форвардами і набагато раніше, навіть у до-мюллерівський час. В середині 1960-х нападник Боруссії М Петер Майер провів шалену першу половину чемпіонату, забивши 19 голів в 15-ти перших іграх. Тоді взимку під час тренування він отримав перелом ноги, який поставив хрест на його кар’єрі. Так ніколи як слід і не відновившись від травми, Майер після цього провів лише один матч у Бундеслізі. Звичайно, часом бомбардирські подвиги не трапляються і з менш драматичних причин. Гольові серії просто закінчуються, і гравець який нещодавно забивав у ледь не у кожному матчі, видає тривалу “суху” серію. В сезоні Бундесліги 1975/76 подібне трапилося із нападником Герти Еріхом Беером. 15 голів в перших 13 турах чемпіонату, а окрім того п’ять голів в перших двох раундах кубку та дубль за збірну Німеччини у товариському матчі – Беер однозначно був в ударі. Та потім він просто повернувся до своє звичної швидкострільності, і завершив сезон з 23-ма голами.
Нинішній сезон чемпіонату Німеччини, на відміну від минулого (кращим голеадором чемпіонату став півзахисник Айнтрахта Ф Александер Майер – 19 голів), видається по-справжньому бомбардирським. Навіть без урахування верхівки списку кращих “штюрмерів”, чудові показники демонструють Томас Мюллер (15 голів у 20-ти матчах) та Хав’єр Ернандес (13 у 17-ти). У тих же 18-ти матчах Алекс Майер провів 12 голів, тримаючи нестабільних Орлів на плаву. Ну і звісно, є ще двійко парубків зі статистикою в гол за гру. Власне, дубль у ворота Аугсбурга дозволив Левандовські не лише обійти у гонці бомбардирів Обамеянга (20/20), а й у черговий раз за сезон подолати відношення 1/1 (21 гол у 20 зіграних матчах).
Лише один раз в історії Бундесліги відразу двом нападникам підкорявся показник у 30 голів – рівно по стільки забивали Герд Мюллер та Юпп Хайнкес в знаковому для німецького футболу сезоні 1973/74, який завершився для обох участю та перемогою на чемпіонаті світу. Було ще кілька непоганих спроб подібного подвійного виступу. В сезоні 1965/66 Фрідхельм Конєтцка (Мюнхен 1860) та Лотар Еммеріх (БД) забили по 13 м’ячів в перших 13-ти матчах, та до кінця сезону “Тімо” пригальмував, записавши у свій актив всього 26 голів, в той час як “Емма” провів 31. Восени 1977-го Дітер та Герд Мюллери мали відповідно 15 та 13 забитих м’ячів після 13-ти турів, але врешті жоден з них не досягнув 30-гольової позначки.
Пошкодження, слабкий початок сезону або млява кінцівка – щось завжди ставало на шляху забивайл із Бундесліги в останні сорок років, однак цього сезону високими як ніколи раніше є шанси не лише на те, що хтось досягне заповітного показника, але й на те, що планку, поставлену Мюллером та Хайнкесом у 74-му, буде піднято. І Обамеянг, і Левандовські уже встигли продемонструвати, що за зимову перерву не втратили форму. На наступних вихідних, коли Баварія прийматиме Дармштадт, а Дортмунд гостюватиме в Леверкузені, обидвоє очікуються на полі з перших хвилин, і бомбардирська гонка колишніх партнерів продовжиться.
Андрій Курдаєв, Sport Arena
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться