Кай Хаверц. Фото - Getty Images
Аудио-версия
[soundcloud src=’https://w.soundcloud.com/player/?url=https://api.soundcloud.com/tracks/583268100&color=#ff1f00&auto_play=true&hide_related=false&show_comments=true&show_user=true&show_reposts=false&show_teaser=true’]
Перемога Дортмунда у головному матчі минулого туру не лише повернула Боруссії відрив у турнірній таблиці, а разом із ним і надію всім бундесоптимістам. Те, як це відбулося, підкреслило позитивні зміни у ширшому плані, із прицілом на довгострокову перспективу. В Бундеслізі, незважаючи на меншу кількість команд, гравці віком до 21 отримали більше ігрового часу ніж в будь-якому з топ-чемпіонатів цього сезону. Результативними діями на Вестфалленштадіоні відзначились 18-річний Джейдон Санчо, 19-річний Дан-Аксель Загаду і 20-річний Ашраф Хакімі, по 22 Абду Діалло і Юліану Брандту, а Йонатану Та лиш нещодавно виповнилось 23. На їх фоні капітани команд у свої 26 років виглядали вже передпенсійними стариганами. Кевіну Фолланду, коли той зрівнював рахунок у першому таймі, асистував черговий «золотий хлопчик» німецького футболу — це було 35 очко за системою гол+пас у кар’єрі Кая Хаверца, чим не може похвалитись жоден з його однолітків на континенті.
«Я провів вже три сезони, точніше цей — мій третій, і кожен може чітко бачити, що молодь насправді отримує свій шанс у Бундеслізі. Я вірю що ця практика продовжиться і дозволить юним гравцям зрання брати на себе відповідальність. З цієї точки зору мене, мабуть, можна розглядати як приклад», — по-дорослому оцінює 19-річний Кай роль організації у своїх успіхах. Чесно кажучи, пишатись було чим — за два роки до цього він дебютував у Лізі Чемпіонів на Вемблі, встановив клубні рекорди за віком виходу на поле і автора забитого м’яча. У 30-му турі минулого сезону Хаверц став наймолодшим футболістом, котрий провів 50 матчів у німецькому чемпіонаті. До нього це досягнення належало Юліану Дракслеру, Тімо Вернеру та Юліану Брандту — сумнівів у тому, що у Леверкузені виростили гравця мрії, не лишалось вже ні у кого.
Пророкуючи йому велике майбутнє, преса одразу ж почала порівнювати молодика із видатними півзахисниками аптекарів: від Шнайдера і Рамелова до Баллака та Крооса. Ці аналогії головним чином покликані полоскотати ностальгію сентиментальних вболівальників, адже вони не враховують трьох важливих відмінностей Кая: він власний вихованець Байера (перейшов з академії Алеманнії Аахен у 11років), його ігрові характеристики можна було б описати чимось середнім від усіх попередників, і жоден з них не проявив себе настільки рано. У цьому віці Міхаель Баллак ще навіть не дебютував у Бундеслізі, а Тоні Кроос провів на дорослому рівні у 4.5 рази менше часу і зробив у 9 разів менше результативних дій. Єдиним з німців із подібною ефективністю, якщо не досвідом, у юнацькому віці згадується Томас Мюллер.
На диво, саме на баварця Кай схожий найбільше. Високий та на перший погляд незграбний хлопчина на тонких ногах і з власною неповторною ходою, скуйовджений чуб, підлітковий висип і спокійна зосередженість — десять років тому Мюллер виглядав точнісінько як Хаверц нині. Але головне — футбольна всебічність: удар з обох ніг, майстерна гра головою і простий, еле ефективний дриблінг. Широкий крок, інтуітивна, майже баскетбольна гра корпусом і вміння будь-якої миті перекласти м’яч на дальню від опонента ногу дозволяє таким гравцям знайти і використати простір під носом у захисників.
У своєму першому сезоні Хаверц віддав 5 гольових передач перш ніж зміг відзначитися самотужки. Після цього пошук зон між лініями і в напівпозиціях у його виконанні почав комбінуватись із ривками у зону перед воротами і вже фірмовими стіночками, а асисти доповнились голами. Тактична грамотність і навички відбору (входить у топ-двадцятку ліги за їх кількістю) дозволяють Каю грати на позиціях шістки, вісімки і десятки, проте саме позиція між вінгерами дозволяє використовувати якості півзахисника найкращим чином.
Цього сезону він лідер команди за ігровим хронометражем і єдиний, хто починав всі матчі чемпіонату. «Кай володіє винятковими здібностями і обдарований футбольною зрілістю, яка відрізняє його від решти гравців», — пояснює Руді Фьоллер логіку побудови команди навколо вчорашнього школяра. Індивідуально сильні футболісти типово тяжіють до атаки і юний аахенець не виключення: «Перед сезоном я вирішив бути більш небезпечним перед воротами. Думаю мені цього бракувало. Я завжди намагаюсь забити або віддати асист, дуже радію якщо вдається взяти участь у голі».
Дев’ять забитих на даний момент Каєм м’ячів — це вже більше ніж за два попередні чемпіонаті в сумі. Разом із швидкими крайками він особливо небезпечний під час контр-атак, адже 1826 його прискорень — це п’ятий результат у лізі. Завдяки цьому проти хлопця порушували правила на 21 раз більше ніж фолив він (краща різниця лише у дриблерів Аміна Харіта та Макса Арнольда). У останньому матчі Боруссія побоюючись швидких атак навіть віддала фармацевтам володіння м’ячем, а в зоні Хаверца постійно діяли Вітсель, Геррейру і Діалло, котрі зробили 15 з 26 командних відборів. Така увага з боку лідерів серйозно ускладнила 29-му номеру Байера життя, проте не завадила подвійною стіночкою вивести Фолланда не позицію для результативного удару і показати 97% (!) точність передач (40% з них вперед). «Я ще ніколи не бачив такого досконалого гравця у його віці», — хвалить партнера Ларс Бендер. Показово що сам Ларс свого часу отримав золоту медаль ім. Фріца Вальтера найкращому молодому гравцю Німеччини, а в команді такою володіють ще Юліан Брандт, Йонатан Та і… Кай Хаверц.
Особливою звучить похвала від Маттіаса Заммера, людини котра значною мірою причетна до розробки у нульових методик підготовки молоді у Німецькому Футбольному Союзі. У тринадцятому турі в Нюрнберзі під час страшної зливи Хаверц не лише опинився сам на позиції перед воротами, він за мить оцінив рух захисників, які стелились під удар, і втрату швидкості м’яча на залитому водою газоні, після чого черпачком закинув його у дальній кут понад головами суперників. «Світовий рівень. Неймовірний гравець. Будь-хто здатний знаходити такі рішення — особливий, і він без сумніву особливий!» — твердить володар Золотого М’яча-96.
Парадоксально, але Байер, цей «Неверкузен» і «Баварія для бідних», цілком заслужено розраховує мати в команді головну німецьку зірку й стати базовою командою для збірної. Лідери чемпіонської команди Льова або вже перетнули 30-річний рубіж і вже більше мучаться, ніж грають (Хедіра та Озіл), або наближаються до нього і переживають серйозний ігровий спад (Кроос і Мюллер). Кай Хаверц вже має два матчі за Бундестім і саме він претендує на роль наступника Мюллера і людини, котра буде грати між нападником і півзахисниками у оновленій збірній. Зрозуміло що за такого футбоілста Руді Фьоллер триматиметься навіть вусами — згадаймо хоча б історію із переходом Відаля у Ювентус. Спортивний директор аптекарів Сімон Рольфес, котрий попередив шлях Хаверца з Аахена в Леверкузен, скромно запевняє: «Ми вже зробили багато кроків у правильному напрямку і плануємо продовжити співпрацю. Наші очікування полягають у продовженні контракту Кая після закінчення сезону».
Навіть після поразки у Дортмунді аптекарі відстають від зони єврокубків лише на одне очко, і мають шанси поборотися за місце в Лізі Чемпіонів. Повернення у головний клубний турнір і молода зірка у складі — що ще може бути кращим для позбавлення від ностальгії? І якщо гегемонія Баварії не перерветься цьогоріч, комусь треба буде її припинити у наступному сезоні.
Источник: Sportarena.ua
