Хороший тренер

У нещодавньому інтерв’ю виданню Sueddeutsche Zeitung голова тренерських курсів у Академії Хеннеса Вайсвайлера (відповідальна за видачу тренерських ліцензій для роботи на найвищому рівні в Німеччині) Франк Вормут відповідав на запитання, чи часто хороші студенти не досягають успіху на практиці і навпаки. “Що таке успіх? Чи можна вважати Маркуса Вайнцирля (тренер німецького клубу Аугсбург) поганим тренером, тому що команда займає низьке місце у турнірній таблиці? Чи може Крістіан Штрайх (тренер Фрайбурга) – поганий тренер, тому що його команда вилетіла у другу лігу? Тут потрібно бути обережним з оцінками”.

Вормут недарма згадав Штрайха, адже й справді, попри пониження його команди в класі у минулому сезоні, навряд чи хтось у Німеччині назве його поганим спеціалістом. Власне, він настільки популярний, що уболівальники деяких клубів, що залишились у Бундеслізі, були би не проти, якби він працював з їх командою. І на це є ряд причин.

По-перше, він уміє виводити клуби зі складних положень саме у той спосіб, який багато хто в Німеччині вважає оптимальним.

Штрайха призначили головним тренером Фрайбурга радше з безвиході. Типова ситуація: головного тренера Маркуса Зорга звільняють посеред сезону, і за відсутності альтернатив на його місце призначають помічника. Трапилось це під час зимової паузи сезону 2011/12, коли команда впевнено займала останнє місце у турнірній таблиці. До того ж Фрайбург щойно втратив свого кращого гравця: Папіса Сіссе саме продали Ньюкаслу.

Сенегальский нападник став сенсацією попереднього сезону, коли його показник у 22 забиті м’ячі зміг перевершити лише форвард Баварії Маріо Гомес. З дев’ятьма вдалими пострілами на рахунку він став кращим бомбардиром баденців і в сезоні, про який йде мова, незважаючи на те, що провів за Фрайбург лише половину чемпіонату. Це була значна втрата.

Новому тренеру не лишалось нічого, як вдатись до того самого оптимального варіанту – поповнення і посилення за рахунок гравців молодіжної команди. До цього Крістіан Штрайх ніде не працював головним тренером, але попередні шістнадцять років він провів у якості тренера місцевої молодіжки, і це, очевидно, стало йому в неабиякій нагоді. Штрайх перевів у першу команду ряд талановитих молодих хлопців, найпомітнішим з яких є нинішній захисник-універсал дортмундської Боруссії Маттіас Гінтер.

Гінтера очікував ідеальний дебют. Він вийшов на заміну у другому таймі першого ж матчу Фрайбурга під керівництвом Штрайха, і забив переможний гол на 88-й хвилині гри. За два дні до того йому виповнилось 18 років – Маттіас став наймолодшим футболістом, який забивав за баденців у матчі Бундесліги. Той матч і цей конкретний епізод також дав змогу відчути характер тренера-новачка. Коли м’яч після удару Гінтера опинився у сітці воріт, стадіон вибухнув радощами; запасні, медики та асистенти підірвались з лави та казились навколо Штрайха, у той час як сам тренер якусь мить стояв непорушно, після чого з розгніваним обличчям кинувся заспокоювати своїх гравців і кричати, щоб вони якнайшвидше повертались на свою половину.

Коли баденці обіграли Баварію у матчі переодстаннього туру минулого сезону, він дивувався поздоровленням від журналістів: “Це лише три очки, не більше і не менше, і вони не будуть нічого варті, якщо ми через тиждень вилетимо з Бундесліги”. Крістіан Штрайх якимось чином поєднує у собі скромність та приземленість із амбіційністю і перфекціонізмом. За його власними словами, гра на результат – це коли граєш на межі своїх можливостей заради максимально хорошого результату.

Дебютна гра проти Аугсбурга стала першою у серії добротних виступів Фрайбурга у другому колі. Не зважаючи на те, що у наступних п’яти турах баденці набрали всього два очка, за ними слідувала серія із десяти матчів без поразок, в яких підопічні Штрайха набрали 22 пункти із 30-ти можливих, і гарантували собі участь у наступному сезоні Бундесліги за два тури до кінця чемпіонату.

Сезон 2012/13 став справжнім проривом для команди і тренера – вони посіли п’яте місце і дійшли до півфіналу у Кубку Німеччини – найвище досягнення для баденців у цьому турнірі. Фрайбург навіть мав шанс кваліфікуватися до участі у Лізі чемпіонів, але упустив нагоду, поступившись у матчі останнього туру Шальке – прямому конкурентові за четверту сходинку. Попри це Штрайха було визнано кращим тренером сезону за результатами голосування серед граців Бундесліги. Закономірно, йому запропонували новий довгостроковий контракт, який він підписав.

Окрім вищезгаданого Гінтера, у тому сезоні чудово себе проявили молоді захисники Олівер Зорг та Крістіан Гюнтер – вихованці Штрайха з молодіжки. Голкіпер Олівер Бауманн був серед кращих у своєму амплуа в чемпіонаті, немало блискучих виступів провів нинішній півзахисник Даніель Каліджурі, але зіркою команди був, безперечно, Макс Крузе, чий контракт попереднього літа викупили всього за 750 тисяч євро у Санкт-Паулі.

Крузе мав репутацію проблемного гравця, але під керівництвом Штрайха перетворився у дисциплінованого профессіонала. На його рахунку були сім асистів та одинадцять голів, два з яких він провів у ворота гладбаської Боруссії, позбавивши її шансів на фініш в зоні єврокубків, хоча на той момент він уже підписав з Жеребцями попередній контракт.

П’ятеро ключових гравців, на рахунку яких були 24 із 44-х забитих баденцями у тому сезоні Бундесліги голів, покинули Фрайбург у міжсезоння. Всі вони поповнили ряди команд, що фінішували у чемпіонаті нижче від команди Штрайха. Промахи тодішнього спортивного менеджера клубу Дірка Дуфнера не дозволили заробити на гравцях достатньо, щоби адекватно компенсувати втрати. Про можливі наслідки цього та додаткового навантаження у вигляді єврокубкових матчів Штрайх попереджав ще перед початком сезону 2013/14, в якому його команда, незважаючи на ряд хороших матчів і загалом пристойну гру, боролась за виживання. Це випробування команда пройшла успішно – команда уникнула вильоту.

Та нове літо принесло нові кадрові втрати – воротар Олівер Бауманн перейшов у Хоффенхайм, а лідера команди Гінтера переманила дортмундська Боруссія. Незважаючи на те, що Бауманна більш ніж гідно замінив Роман Бюркі, а у півзахист було придбано перспективного чеського півзахисника Владіміра Даріду, більшу частину чемпіонату команда “шукала себе”, а Штрайху доводилось вдаватись до ротації, пробуючи в основі то одного, то другого дебютанта з молодіжки. Кращі гравці попереднього сезону – атакуючі півзахисники Мехмеді та Шмід – лише під кінець кампанії вийшли на свій звичний рівень гри. Не раз команда втрачала очки в кінцівці матчу, чи навіть у компенсований арбітром час.

Незважаючи на міні-подвиг у вигляді перемоги над Баварією, Фрайбург внаслідок прикрого автоголу поступився в останньому турі, і мусив прощатись із Бундеслігою. Сам Штрайх не міг приховати свого розпачу на післяматчевій пресс-конференції, задихався від хвилювання, та врешті мусив покинути залу. В сезоні, у якому багато хто (навіть деякі власні фанати) бажав вильоту жахливо гравшим Гамбургу та Штутгарту, жертвою запеклої боротьби за виживання стали баденці, яким симпатизували багато нейтральних уболівальників. Не в останню чергу через тренера, адже друга причина його популярності – неабияка харизма.

Його пресс-конференції ЗМІ розбирають на цитати. Минулого вересня на одній із передматчевих пресс-конференцій журналіст поцікавився думкою тренера щодо масової міграції сирійських біженців. За цим слідувала емоційна, але цілком врівноважена промова, яка не зіпсувала би, скажімо, нараду ООН. “Не вийшло нам сьогодні поговорити про футбол, еге ж? Але в житті є і більш важливі речі”, — завершив він свій виступ. Він завжди здається щирим у своїх словах, і намагається уникати напускного пафосу. Ви не побачите його у смокінгу. Це навіть не Клоппо-Тухелевський драйвово-агресивний тип. Джинси і футболка, нічого зайвого.

Нещодавно Фрайбургу довелося грати проти Падерборна, який під керівництвом нового тренера Штефана Еффенберга провів ряд вдалих матчів. Хтось із журналістів на пресс-конференції запитав, чи важко буде протистояти Еффе, який випромінює авторитет і мужність. “Штефан Еффенберг – мужчина. Але ми ніби теж мужчини. Могли би бути жінками, але поки що ми мужчини”. Ці афоризми часто невимушно злітають з його вуст, але ніхто не вважає його “клоуном”, адже вони завжди звучать хоч кумедно, але доречно. Йому вдається бути скромним, але при цьому не прибіднятися. Цей характер передається і підопічним. За словами Штрайха, його команда завжди налаштовується на суперника, але ніколи не підлаштовується під нього.

Він також старається налагодити хороші відносини з гравцями, і показати, що його цікавлять не лише їх показники на футбольному полі. Коли ти тренуєш у клубі-вихователі, який постійно втрачає гравців та мусить награвати нових, важливо вміти знаходити правильний підхід до людей, “вести” молодих, бути для них наставником. Це він вміє, не в останню чергу завдяки своїй педагогічній освіті. Тому не дивно, що під його керівництвом зміг розкрити свій потенціал той же Адмір Мехмеді та взявся за голову Макс Крузе, який врешті виріс у гравця збірної Німеччини.

Одна з його можливих вад – надмірна емоційність. Мало хто в Німеччині так часто критикує рішення і роботу арбітрів, як тренер Фрайбурга, але він знаходить у собі мужність визнавати свою неправоту. Нинішнього сезону після домашньої поразки від Бохума Штрайх був незадоволений рішеннями судді, який вилучив одного із захисників Фрайбурга. Але наступного для він зв’язався з кореспондентом kicker для того, щоби визнати правоту рішення арбітра.

Причина емоційності – в пристрасті до гри. Своїй роботі Штрайх віддається повністю, і він не раз заслуговував похвалу від Йоахіма Льова та Хосепа Гвардіоли. Тому незважаючи на невдалий минулий сезон, ніхто в керівництві й не думав про те, щоби звільнити тренера. Так само як напевне би не звільнили у випадку вильоту Маркуса Вайнцирля з Аугсбурга, так само як ніхто не збирався розставатись із Юргеном Клоппом у Майнці в 2006-му чи в Дортмунді рік тому. Коли ти вкладаєш свою довіру і підтримку у підходящу людину, є велика гарантія що це спрацює і дасть хорошу віддачу.

Наразі команда Штрайха знову повна молодих гравців, грає у цікавий атакувальний футбол, забиває більше всіх у другій лізі, і поступилась лідерством Ляйпцігу лише наприкінці першого кола. Фрайбург має хороші шанси повернутись в Бундеслігу уже в наступному сезоні.

Андрій Курдаєв, Sport Arena