Ballon d’Or. Епізод 12. Імператор Чардаша

Чемпіонат світу 1966 року збірна Угорщини розпочала з поразки. У надзвичайно видовищному поєдинку Фортуна була на стороні португальців і замість закономірної нічиєї Лузитани поставили мадярів на край прірви. В другому турі, щоб сподіватися на вихід у чвертьфінал, Угорщині необхідно було лише перемагати. Ще більше головного болю угорцям додавало те, що в тій грі на них чекала збірна Бразилії, яка востаннє програвала на мундіалях ще в далекому 1954 році.

Проте незважаючи на песимістичні для мадярів прогнози, вони одразу взяли в облогу бразильські ворота і вже на другій хвилині поєдинку повели в рахунку. В цьому матчі видав справжній бенефіс Флоріан Альберт, який розпочинав всі атаки команди. Його кинджальні паси шматували оборону селесао. Опустив завісу для бікампеонів третій гол мадярів, який був забитий в бразильському стилі. Альберт отримав м’яч в центрі поля, з легкістю обіграв трьох суперників. Потім віддав ювелірний пас на Бене. Тому навіть не потрібно було обробляти м’яч, він зіграв в один дотик на Фаркаша, який з ходу розстріляв ворота селесао. У цій грі кудесниками м’яча були зовсім не бразильці, а мадяри. Проте навіть на їхньому фоні виділявся Флоріан Альберт, який протягом цілого матчу танцював свій пристрасний чардаш.

Симпатії англійської публіки на початку поєдинку були на стороні бразильців, адже за них грали Гаррінча, Жерсон, Тостао. Проте острів’яни недовго підтримували латиноамериканців, вони завжди прекрасно розбиралися в футболі, а тому незабаром угорці відчували себе на Гудісон Парку немов вдома. Матч закінчувався скандуванням «Альберт! Альберт!». Флоріан став настільки популярним серед англійських фанатів, що один з них заявив: «Якщо б я прийшов додому і там застав би Альберта в ліжку з моєю дружиною, то я б одразу побіг на кухню, тільки зовсім не за ножем, а щоб подати йому каву в ліжко».

«Нас буквально трусило напередодні гри з бразильцями. Ми вважали, що незаслужено влетіли португальцям через їхню жорстку гру, яка інколи переходила в грубість, на яку арбітр відверто закривав очі. В нашій роздягальні панувала особлива атмосфера. І на полі в бразильців не було жодних шансів, вони попали нам під гарячу руку. Так, не грав Пеле, але я запевняю вас, що ми їх обіграли б навіть з Пеле. Після гри я відчував неймовірну ейфорію. І ви мабуть не повірите, але я і зараз досконало пам’ятаю перипетії того матчу», – розповідав Альберт в інтерв’ю 2000 року.

Флоріан народився в 1941 році в Богом забутому селі Ґерцеґшанто, за декілька кілометрів від кордону з СФРЮ. Англійська Вікіпедія, описуючи цей населений пункт, обмежилася чотирьома реченнями. Одне з яких: «Ґерцеґшанто відоме, як місце народження Флоріана Альберта». Цікавим є те, що Флоріан наполовину хорват, оскільки його мати належала до шокчі – етнічної групи хорватів, які проживали на території Угорщини. Згодом сім’я переїхала в Будапешт. З Альберта міг би вийти непоганий легкоатлет. В школі в стрибках в довжину він летів майже на 6 метрів. Проте Флоріан навіть не задумувався про союз з королевою спорту, його цікавив лише король Футбол.

У 12-ти річному віці він зв’язав свою долю з Ференцварошем і показав себе дивовижним однолюбом. Альберт ніколи не зрадив рідному клубу не лише протягом власної кар’єри, а й після того, як повісив бутси на цвях. Флоріан бачив себе в атаці, адже тоді кожен угорський хлопчик хотів бути схожим на Пушкаша, Кочиша, Цибора, Хидегкуті. Кумиром Альберта був саме легендарний блукаючий форвард. Він говорив тренерам, що зробить все від нього залежне, щоб бути схожим на Хидегкуті. На початках кар’єри відносини Альберта з наставниками не дуже складалися. Вони бачили в ньому захисника, який зможе досягти висот Орта, Піфера, Патакі. Ще однією причиною, через яку Флоріану неодноразово діставалося від тренерів, було те, що він не нагадував японця, а тому йому не загрожувала смерть від трудоголізму. «Так, я ніколи не ліз зі шкіри під час тренувань. А ось в грі я завжди розвертався на повну», – зізнавався Альберт.

Впертість Флоріана була обернено пропорційна до його бажання викладатися на повну під час тренувань, а тому досить швидко він довів тренерам, що він – форвард. До того ж навики цербера неабияк допомогли йому в подальшій кар’єрі, адже він прекрасно знав арсенал беків, а тому був попереджений, а отже – озброєний.

Середина 50-х років – золота епоха в історії угорського футболу. Легендарна команда двічі познущалася над родоначальниками футболу, перетворивши грізних левів на безпорадних кошенят. Статистика Араньчапат вражає: за 50 матчів, проведених з 1950 по 1956 роки, вона лише одного разу покидала поле на щиті. На жаль, ця поразка припала на фінал чемпіонату світу. Однак, незважаючи на це, видавалося, що через чотири роки угорці візьмуть своє на наступному мундіалі. Проте мадярська мрія була роздушена в 1956 році гусеницями радянських танків. А кращі футболісти країни почали тікати по іншу сторону залізної завіси. Деякі угорські історики стверджують, що з 1956 по 1958 роки країну покинули 12 тисяч гравців.

В ці важкі часи країна як ніколи потребувала нового героя. І скоро він з’явився. Гра Альберта стала світлом в кінці тунелю. Він сам збирав цілі стадіони. В Угорщині розпочалася справжня Альбертоманія. На полі він вмів робити практично все. Альберт мав бездоганний контроль м’яча, який видавався приклеєним до його ноги, він миттєво прискорювався, так само швидко приймав рішення та з вправністю шахового гросмейстера прораховував кожен наступний хід як своїх партнерів, так і суперників. Флоріан настільки легко давав собі раду із захисниками, ніби він був гірськолижником, а оборонці – статичними воротами. Незважаючи на усі їхні зусилля, вони швидко залишалися в нього за спиною, а Флоріан віддавав чудовий пас, або ж завдавав разючого удару зі своєї «коронної» правої чи лівої ноги.

Після чемпіонату світу 1958 року Нандор Хидегкуті попрощався зі збірною. Легенда угорського футболу не турбувалася з приводу того, що тепер атака команди осиротіє без нього. Він бачив наскільки унікальним талантом наділив Бог Альберта, який не загубився б навіть у великій Араньчапат. Вже в своєму третьому матчі за збірну Флоріан зробив хет-трик. До того ж він відзначився не в поєдинку з футбольним карликом, а з надзвичайно потужною Югославією. Потім більше. В 1959 році мадяри змогли частково помститися німцям за бернські рани – перемога з рахунком 4:3, а колишній честолюбний дублер виглядав в цьому матчі так само чудово, як і Лайош Тіхі.

На Олімпіаді в Римі Альберт прикрасив свою шию бронзовою олімпійською медаллю. Особливо вражаючим став його перформанс в поєдинку з французами. Тоді мадяри обскубали галльських півнів, забивши в їхні ворота 7 м’ячів, до шести з яких приклав ногу Флоріан. На чемпіонат світу 1962 року Альберт вже їхав в статусі справжньої зірки світового футболу. І він на відмінно здав чилійський екзамен. Гол Альберта приніс мадярам перемогу над збірною Англії. Проте він і не думав на цьому зупинятися. В наступному матчі хет-трик Альберта поховав Болгарію. На жаль, у чвертьфіналі Флоріан не зміг підібрати відмичок до надійного чехословацького замка. Мадяри поступилися 0:1 та змушені були пакувати чемодани. Хоча угорці бачать в цій своїй поразці руку Москви. Радянський Союз нібито вирішив вкотре «допомогти» мадярам, а тому суддя Микола Латишев не зарахував чистий гол Альберта, придумавши неіснуючий офсайд. Гіркий присмак поразки Флоріану дещо підсолодив приз, який він отримав як кращий молодий гравець турніру.

Завдяки грі Флоріана Ференцварош став домінуючою силою в угорському футболі. В період з 1963 по 1968 роки команда чотири рази вигравала титул чемпіона країни. Фраді ставало вже тісно в рідному чемпіонаті, вони були голодними до європейських перемог. І в 1965 році Ференцварош тріумфував в Кубку Ярмарок. По дорозі до фіналу Фраді зняли скальпи з римських Вовків, баскських Левів та Червоних дияволів. У вирішальному матчі на перемогу угорської команди ніхто не ставив навіть нещасного пенні. Дійсно, ну як Ференцварош міг тягатися зі самою Старою синьйорою, яка до того ж грала в рідних стінах? Однак у футболі завжди є місце диву. Андердог в надзвичайно напруженому поєдинку здолав фаворита з рахунком 1:0.

«Перед вирішальним голом Феньвеши мене збив гравець Ювентуса. Я впав і почав сильно кричати, не розуміючи чому суддя не свиснув штрафний. Проте арбітр підбіг до мене та показав на м’яч, який вже тріпотів у воротах туринців. Після цього я неодноразово переглядав момент з голом Феньвеши, і хоча його забив не я, але я зберігаю пам’ять про цей м’яч, як про один з найкрасивіших в моєму житті», – згадував Флоріан туринський тріумф.

Популярність Альберта в Угорщині не знала меж. В один з днів 1963 року в Будапешті довелося зупинити трамвайний та автомобільний рух. На щастя, цього разу причиною цього стали не радянські «визволителі». Справа в тому, що транспортні засоби просто не могли проїхати по центру міста, оскільки видавалося, що весь Будапешт зібрався біля собору, в якому вінчався Флоріан Альберт та акторка Ірен Барсоньї. Деякі з друзів Флоріана були щиро здивовані коли взнали, що в нього роман з такою красунею: «Ти ж не п’єш, не куриш, увесь час не вилазиш з бази. І коли ти встиг розтопити серце такої снігової королеви?» Як показав час Альберт встигав усюди. Скоро Ірен завагітніла.

Після того, що Альберт зробив з бразильцями на чемпіонаті світу, вони запропонували йому підмахнути контакт з Фламенгу. Проте той відмовився зі словами: «Мій перехід в закордонний клуб суперечить соціалістичній моралі». Бразильці, мабуть, довго шукали в словниках, що означає та «соціалістична мораль».

День 12 грудня 1967 року Флоріан запам’ятав на усе життя. Зранку лелека приніс йому Флоріана-молодшого, а через декілька годин з Франції прийшла звістка, що Альберта визнали кращим гравцем Європи. В голосуванні Альберт набрав 68 очок зі 120 можливих та привіз «срібному» Боббі Чарльтону 28 пунктів. Флоріан стверджував, що для нього ця нагорода є по-справжньому особливою, оскільки це єдиний м’яч, який в нього не зможе відібрати жоден із захисників.

Альберт ще міг би довго тішити шанувальників своєю грою, але 15 червня 1969 року стало чорним днем в його кар’єрі. В результаті зіткнення з воротарем збірної Данії Кнудом Енгедалем він зламав ногу. Альберт цілий рік зализував бойові рани. Коли Флоріан зрештою повернувся на поле, він вже був лише тінню того видатного футболіста, якого вболівальники називали Імператором.

Навіть після того, коли Альберт пішов на пенсію, прихильники продовжували засипати його листами. Він навіть інколи на них відповідав: «Чи я відписую своїм шанувальникам? Так. Я відповідаю лише тоді, коли мені задають розумні питання. На жаль, це трапляється дуже рідко».

27 жовтня 2011 року Флоріану зробили операцію коронарної артерії. Ескулапи заявили, що вона пройшла успішно і скоро заслужений ветеран знову стане на ноги. Проте зранку 31 жовтня життєвий пісок Альберта повністю пересипався з верхньої половини в нижню.

Флоріана поховали 6 листопада 2011 року на цвинтарі Обуди. Того ж дня Ференцварош приймав Пакш. Перед початком матчу на стадіоні вимкнули світло, проте поле не поглинув морок. Стадіон освічувався свічками, з якими прийшли вболівальники Ференцвароша для того, щоб віддати останню шану своїй легенді. Гравці Фраді вийшли на цей матч у спеціальній чорній формі, а на трибунах виділявся величезний банер з написом: «Бог завжди буде з тобою, Імператор».

Однією з візитівок Угорщини є танець чардаш, родзинкою якого є постійна імпровізація. Протягом усієї своєї кар’єри Флоріан Альберт творив на полі. Його оригінальні ідеї часто пошивали в дурні навіть найкращих захисників світу. Їхній лід нічого не міг поробити з вогненним чардашем, який танцював Флоріан.

І на завершення хочеться привести ще одну цитату, яку можна вважати футбольним кредо імператора Флоріана. «За всю свою кар’єру я здобув безліч всіляких титулів. Але я набагато щасливіший через те, що дарував радість вболівальникам, показуючи видовищний футбол».