Ще не так давно Арсен Венгер був новатором, який змінив англійський футбол. В кінці 90-х років його методи тренувань та підхід до побудови гри, вважається, змінив усе. Сьогодні, як і на кожну літню людину, на Венгера дивляться, немов на кумедного дідуся, який зайвий у сучасному світі.
У 2008 році Клінт Іствуд зняв фільм «Гран Торіно» з собою у ролі злого дідугана Волта Ковальського. Найцікавіша особливість фільму не у тому, чи вписується головний герой в сучасний світ, а порівняння самого Клінта Іствуда у ролі діда з тим класичним Клінтом Іствудом із спагетті-вестернів та часів Брудного Гаррі. Не головний герой виглядав чужим у сучасному Детройті, а актор був уже не тим.
Над Венгером насміхаються усі – від Жозе Моурінью до вболівальників власної команди. Арсенал давно не був чемпіоном. Клуб продовжує жити по якихось дивних правилах, які не відповідають сучасному світу.
Дивовижно, але смішним вважається бажання Венгера без розбору купувати зіркових гравців за шалені гроші. А потім повторювати це наступного літа. Який дивний спосіб вибрав Арсенал для свого розвитку: брати тих виконавців, які ще мають можливості для прогресу. Хто так тепер робить взагалі?
Манчестер Юнайтед б’є трансферний рекорд світу. Манчестер Сіті купує новий стартовий склад. Але жодна з цих команд не перебуває під тиском. Ці півмільярда фунтів на двох не мають ніякого значення через те, що і у Ман Юнайтед, і Ман Сіті ці кошти є. Парадокс у тому, що Арсенал відчуває цю іронічну неприязнь, бо не хоче витрачати. Клуб має гроші, трансфери Месута Озіла та Алексиса Санчеса говорять, що до Арсеналу можуть переходити гравці з найбільших клубів Європи, проте купувати усіх підряд Венгер не хоче.
Його критикують за те, що він смітить грошима. Дивина.
Ось у цьому аспекті Арсенал з його методом Венгера виглядає застарілим та чужим сучасному світу англійського футболу. «Це не мої гроші, щоб я ними так вільно розпоряджався».
Звинувачувати Арсена Венгера в тому, що він не купує гравців не варто. Навпаки, усі свої найкращі команди француз будував, запрошуючи виконавців з усього світу. Але на відміну від інших тренерів Венгер не тільки купує новачків, він ще вміє та любить їх розвивати. Це ще одна чеснота для тренера, яку забувають у сучасному англійському футболі з його гонкою важких грошових озброєнь та задач тільки перемагати.
Навіщо займатись вирощуванням гравця, якщо завжди можна купити готового? І це ніяка не критика – просто констатація факту.
Арсен Венгер й досі вважає, що гравців варто розвивати. Граніт Джака та Шкодран Мустафі далеко не за копійки перейшли в Арсенал. Проте в оцінюванні трансферної суми цих гравців завжди треба мати на увазі перспективу. Яким би сильним не був гравець до потрапляння під крило Венгеру, він завжди має шанс вирости ще більше.
Це стосується не тільки Лорана Косельни, який мав лише один рік досвіду гри у вищому французькому дивізіоні до переходу у Арсенал, а навіть того ж Озіла. Він грав у Реалі та був зіркою збірної Німеччини, але на Ашбертон Гроув зумів досягти прогресу.
Насправді Венгер тримається з останніх сил, аби не пустись берега разом з іншими. Тиск з боку громадськості та, мабуть, ще й побажання керівництва клубу зробили свою справу. Буквально за один день Арсенал домовився про два трансфери – того ж Мустафі та Лукаса Переса. Поспішність у вирішенні питань з цими трансферами видає той факт, що Венгер просто зламався.
Ваші гроші – витрачайте їх на ваш розсуд.
Аби рішення приймав Венгер, то він навряд би залишив у спокої не тільки Лукаса, але й Мустафі. Збоку це має вигляд того, що до менеджера прийшли з керівництва та сказали, мовляв, забудь свої принципи, ми дамо тобі грошей – купи цих бісових захисника та нападника. Нехай по Мустафі довго вели переговори та не могли домовитись раніше, але швидка покупка Лукаса має вигляд саме такого спонтанного рішення.
«Купуй форварда. Є хто на прикметі?» Але готового рішення не було, тому довелося брати 28-річного форварда, який хоч і переживає найкращі роки у своїй кар’єрі, проте взагалі не вписується в Арсенал. Хіба на роль дублера-конкурента для Олів’є Жиру.
На останній прес-конференції Венгер дуже нервував та відповідав на запитання журналістів власними запитаннями та образами. Він завжди намагався жити за своїми власними правилами, а тут все частіше доводиться перебудовуватись під сучасний світ.
Настане день і колись він, немов Волт Ковальські, беззбройним кине виклик системі, аби героїчно загинути та показати, наскільки ця система гнила.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться