Ми всі знаємо цей сюжет.

За загадкових обставин герой непритомніє/засинає/впадає в кому, і врешті прокидається у світі, який за час його відсутності встиг суттєво змінитися. Назвімо це “Феноменом Майка Ферріса” або, якщо завгодно, “Принципом Ріка Ґраймса”. Та незабаром до цього асоціативного ланцюжка, схоже, можна буде додати і нападника Арсенала та збірної Англії Данні Велбека.

“Прецедент Велбека” має не так багато спільного з екзистенціальною кризою і ще менше розділяє з зомбі-апокаліпсисом, але майже річна реабілітація після травми, насправді, може бути не менш складним випробуванням. Легендарний нападник Арсенала Іан Райт у нещодавній колонці для Бі-бі-сі називає процес відновлення після серйозного ушкодження “жахіттям, у якому ти живеш кожної миті”, звертаючи увагу на вразливість спортсмена, що раптово втрачає можливість займатися улюбленою справою. У розповіді про свою проблему Данні підкреслює слово “розчарування”.

Отримавши ушкодження коліна наприкінці квітня, Велбек, за словами Арсена Венґера, повинен був відновитися від нього за лічені дні, проте повернутися до гри він не може ось вже десятий місяць. 25-річного нападника турбує набряк: наприкінці минулого сезону медичний штаб Арсенала вирішив лікувати коліно без хірургічного втручання і серйозно з цим прогадав. Улітку Данні пропустив передсезонні збори та азійське турне команди і врешті-решт був змушений лягти під ніж.

Через операцію форвард втратив час, а тренерський штаб Гармашів – довіру вболівальників. Венґера звинуватили в тому, що він приховав ступінь серйозності травми підлеглого і не подбав при цьому про посилення складу. У сезон Арсенал увійшов як єдина команда з п’яти провідних європейських чемпіонатів, що не підписала влітку жодного польового гравця. Понад те, розпочали футбольний рік лондонці з номінальним вінгером Тео Волкоттом у ролі основного нападника. Зрештою вималювався консенсус: прудкий Волкотт дозволяв команді розхитувати неповоротких захисників суперника, Олів’є Жиру ж створював більш пряму загрозу. Принаймні так здавалося до того, як Тео отримав чергове ушкодження, а Жиру втратив гольову форму.

“Я не знайду на ринку кращого форварда, ніж Данні”, – запевняв у січні Венґер. Після тривалої відсутності двадцять третього номера менеджер сприймає, як нове підписання, відповідно й форсувати процес його підготовки наміру він не має. “[Велбек] був поза грою десять місяців, тому ми повинні проявити терпіння, – розповів французький спеціаліст у п’ятницю. – Гадаю, що у стрій він повернеться у межах наступних трьох тижнів”. У нещодавній грі молодіжного складу Пушкарів проти Брайтона форвард відіграв годину ігрового часу і не скаржився потому на своє самопочуття, але Венґер наполягає, що для відновлення не стільки кондицій, скільки ігрового тонусу йому знадобиться ще кілька матчів на цьому рівні.

Утім, навіть за умови, що Венґер не буде поспішати з поверненням Велбека до стартового складу, англійцеві неодмінно доведеться звикати до нового становища в команді.

Коли вихованець Манчестер Юнайтед востаннє з’являвся на полі, він виходив на газон для того, щоб виривати для Арсенала перемогу у матчі проти Челсі. Домашню для Гармашів зустріч, проте, команда Жозе Моурінью відстояла і врешті пройшла увесь шлях до титулу. Та навіть більше, ніж драматичне падіння чемпіонської команди, за цей рік Велбека повинна було здивувати зміна його ролі. Він забив переможний м’яч у ворота МЮ в шостому раунді Кубка Англії, але не зміг допомогти своїй команді в фіналі. Крім Волкотта, Алексіса Санчеса та Алекса Окслейда-Чемберлена в особі Джоеля Кемпбелла він отримав ще одного гідного конкурента, почав отримувати можливості проявити себе у першій команді й Алекс Івобі. Понад те, повернення Аарона Ремзі в центр поля перекроїло більшість ігрових напрацювань Арсенала зразка минулого сезону.

Велбеку доведеться починати з початку.

Заново все розпочинати форварду доведеться й у складі збірної Англії. Велбек заявляє, що не ставить собі за мету потрапити до заявки Роя Ходжсона на французький чемпіонат Європи, натомість зосереджуючись на поверненні до основного складу Арсенала. Та як гравець з двома міжнародними турнірами за плечима Данні, ясна річ, повинен хвилюватися про те, як багато він втратив за майже рік відсутності.

Свого часу Футбольна Асоціація наважувалась на сміливий крок, надаючи можливість Велбеку дебютувати в футболці з Трьома левами у матчі проти національної команди Гани, – країни, яка серйозно претендувала на можливість залучення талановитого гравця. Гол у ворота збірної Швеції в київському матчі Євро-2012 став очевидним піком, однак і після того тренерський штаб Ходжсона не обділяв нападника довірою. Велбек виходив у стартовому складі в обох іграх англійців, що мали значення на бразильскому чемпіонаті світу. У першій же зустрічі відбіркового етапу до Євро-2016, у якій англійці, власне кажучи, й вирішили питання виходу з групи, дубль у ворота збірної Швейцарії оформив саме Данні.

Холодна реальність, яку досі молодий футболіст зустріне після повноцінного повернення на поле, не готує для нього жодних подарунків. Більше, ніж Велбеку Ходжсон свого часу симпатизував хіба що Андросу Таунсенду, але нещодавно він розставив очевидний акцент: збірна не збирається брати на Євро імена, а орієнтується тільки на форму і самопочуття окремих виконавців.

Ще більш сумною новиною для нападника Арсенала є те, що менеджер національної команди мимохіть згадує про нього під одним знаменником із украй травматичним Даніелом Старріджем: “У Данні ситуація вельми схожа на [ситуацію Старріджа]. Вони завжди залишаються в моїх планах, тому що вони обоє є дуже хорошими гравцями і довели це своїми виступами у складі збірної. Проте я надаю перевагу говорити про футболістів , які можуть допомогти нам уже зараз”. Ходжсон має на увазі те, що ушкодження тезок відкрили дорогу на Вемблі гравцям на кшталт Гаррі Кейна та Джеймі Варді, які разом із капітаном Вейном Руні повинні отримати гарантоване місце в підсумковій заявці.

Та визнаючи те, що і в Арсеналі, і у складі збірної ближче за Велбека до основи знаходяться понад три гравці, варто зазначити, що зі Старріджем вони мають не так багато спільного. Річ у тім, що для манчестерця ушкодження коліна стало першою серйозною травмою в кар’єрі, і настільки драматичною його історія зараз здається насамперед тому, що досвід реабілітації є для нього новим. І там, де той же форвард Ліверпуля останнім часом бачить виключно проблему, Велбек повинен помічати шанс.

Розплющивши очі, він може здивуватися не лише від того, що він знову представляє претендента на чемпіонство, а й через те, що нинішнє становище Арсенала потребує в лінії нападу свіжої крові. Пушкарі не розряджали свої гармати у трьох матчах Прем’єр-ліги поспіль, що є найгіршою сухою серією команди за сім років, а за сумарною кількістю забитих голів лондонців випереджають одразу чотири команди, включно з Вест Гемом. І хоча вболівальники Арсенала нагадають, що в списку з п’яти найкращих виступів голкіперів у цьому сезоні три прийшлися на ігри проти їхньої команди (Фрейзер Форстер і Джек Батланд у зустрічах з Гармашами здійснили по десять сейвів, Тім Крул же в серпні спромігся на дев’ять), Венґер не приховує: “Наразі наша реалізація моментів перебуває на дуже поганому рівні”.

В академії Манчестер Юнайтед Велбек отримував персональні уроки від Рууда ван Ністелроя, проте як можливість цю ситуацію він повинен сприймати не через видатні бомбардирські показники. Наполегливий і працьовитий, Данні завжди визначав своїм пріоритетом роботу на колектив. Тому як футболіста його завжди виокремлювала схильність значно більш впевнено почувати себе поза штрафним майданчиком, ніж у його межах. Справжня знахідка для тренера – сумлінно виконувати інструкції у нього завжди виходило значно краще, ніж імпровізувати. Не дивно, що він вважався улюбленцем Ходжсона, а сер Алекс Ферґюсон свого часу довіряв йому у двох останніх матчах Ліги чемпіонів своєї кар’єри. До слова, за рахунок Руні – кардинально протилежного до Данні за стилем гравця, котрий сподівається, перш за все, на інстинкти.

Чому ж у такому разі Арсенал повинен сподіватися на вирішення проблеми з реалізацією моментів за допомогою форварда, який за шість повноцінних сезонів на високому рівні не забив і півсотні голів? Власне, тому, що Велбек здатен запропонувати команді щось нове. Алексіс продовжує відновлювати взаєморозуміння з Месутом Єзілом, Волкотт намагається компенсувати брак інстинкту вбивці швидкістю, а Жиру, за твердженням Тьєррі Анрі, не здатен принести Гармашам титули – усе це вже відомо. Двадцять третій номер, своєю чергою, пропонує приховану загрозу, яка дозволить внести певний порядок у переважно хаотичні рухи команди в атакувальній фазі.

Сьогоднішній матч проти Борнмута колишній гравець Арсенала Пол Мерсон називає “кубковим фіналом”. Важливість виїзду на Дін Корт для Пушкарів підкреслюється тим, що вона дає можливість команді Венґера перервати серію з чотирьох ігор без перемог, а успіх, відповідно, дозволить їм обійти Манчестер Сіті і вийти на третю сходинку в турнірній таблиці. Велбек навряд чи потрапить до заявки команди на зустріч, не кажучи вже про те, щоб допомогти своїй команді на полі, та як ситуація з “Прецедентом Велбека” буде розвиватися далі – цього сюжету ми вже не знаємо.

Ярослав Друзюк, Sport Arena