Sportarena

Нґоло Канте: домінатор

Sport Arena завершує серію публікацій про номінантів на звання найкращого гравця сезону англійської Прем’єр-ліги розповіддю про лідера півзахисту Лестера Нґоло Канте.

Нґоло Канте: домінатор - Чемпионат Англии

Нґоло Канте, Getty Images

“Не здивуюсь, якщо Нґоло Канте вже встиг перехопити нагороду Асоціації професійних футболістів”, – пожартував журналіст BBC Джон Беннетт одразу після оголошення списку номінантів на визнання гравцем сезону за версією профспілки футболістів. Жоден інший футболіст з п’яти провідних європейських чемпіонатів не виконав у цьому сезоні більше перехоплень м’яча, ніж старанний півзахисник Лестера, тому якщо хтось і міг би впоратися з цим завданням, то це був би він. Той варіант, коли гіпербола влучає просто в ціль. Той варіант, коли клуб влучає в яблучко з трансфером.

Джеймі Карраґер визначає внесок Канте в успіх Лестера в цьому сезоні настільки ж важливим, як внески більш очевидних героїв Ріяда Мареза та Джеймі Варді. Партнер Сіндзі Окадзакі заходить навіть далі, називаючи його найбільш важливим виконавцем у колективі і MVP сезону Прем’єр-ліги. Ріо Фердінанд вважає француза “найкращим гравцем на планеті в тому, що стосується відбору та повернення м’яча”. Поіменно перераховуючи головних героїв історії Лисиць, менеджер несподіваних фаворитів чемпіонату Англії Клаудіо Раньєрі у колонці для видання Players Tribune називає прізвище Канте першим. І справа не в тому, що 25-річний півзахисник був першим трансфером італійського фахівця на Філберт Вей – просто переоцінити його вплив на сезон Лестера не видається можливим.

Майстер розповідей, які треба подавати з ентузіазмом, про Канте Раньєрі пригадує одну історію. На одному з перших тренувальних занять італієць помітив, що його підлеглий не зупиняється для перепочинку ані на мить (“Я подумав, що він заховав у шортах пачку батарейок!”), і порадив йому поберегти сили на матч. Не минуло й десяти секунд, як той знову почав ганяти по полю, руйнуючи таким чином теорію Карло Анчелотті про те, що лише англійські футболісти надто сильно викладаються на тренуваннях. Раньєрі, одначе, подав це навіть більш красномовно: “Одного разу ми побачимо, як Канте виконує подачу і сам потім замикає її головою у штрафному майданчику”.

Нґоло Канте, Getty Images
Нґоло Канте, Getty Images

Невід’ємна складова частина кожної чемпіонської команди, чіпкий і динамічний опорний півзахисник визначає її не менше, ніж пара центральних оборонців чи бомбардир. Замінивши в матчі першого туру нападника Варді з метою заспокоїти веселий матч проти Сандерленда, Канте миттєво справив враження на публіку, яка досі сумувала за ветераном Естебаном Камбіассо. Відтоді, як висловився б Браян Клаф, навіть плювати на полі Нґоло почав зразково: компактний та міцно збитий, він ідеально поєднує вкрай важливу для Лестера рухливість із умінням руйнувати атаки суперника, забезпечуючи таким чином для лінії оборони гідний порівнянь із вібраніумом щит. До нещодавньої осічки у матчі проти Вест Хема востаннє у цьому сезоні команда Раньєрі втрачала очки в березневій зустрічі з Вест Бромом – єдиному матчі сезону, який пропустив Канте.

У таких випадках зазвичай використовують гучне слово “домінація”, та річ у тім, що чотирнадцятого номера Лестера не назвати панівним півзахисником у традиційному сенсі цього терміну. Арсен Венґер, що стежив за прогресом Канте ще на дитячому рівні, але зрештою втратив можливість його підписати, головною рисою співвітчизника відзначає здатність адаптуватися: “На кожному рівні, у кожній з команд йому вдавалося призвичаюватися до нових вимог. У дев’ять років він почав проявляти себе в Сюрені (передмісті Парижа. – прим. Я.Д.), проте на наступному щаблі кар’єри, в Булоні, його спершу не хотіли підписувати навіть як аматора. Та він завжди доводив свій рівень”.

Адаптуватися до нових вимог Канте довелося і в Лестері, проте копітка пошукова робота головного скаута клубу Стіва Волша, котрий запросив Нґоло до Англії після єдиного сезону на рівні вищого дивізіону, в національної першості Франції, звела складність цього виклику до мінімуму. Зрештою, в особі француза клуб підписував гравця, який і в минулому сезоні був найкращим у Європі за показником вдалих перехоплень м’яча. На Філберт Вей хавбек знайшов свою команду: у новині про підписання контракту з колишнім гравцем Кана на офіційному сайті мідлендців (властиво, в один день і на рівні із захисником Йоаном Беналуаном, що загубився врешті у команді) вказувалось, що в його собі вони підписують “непоступливого” виконавця, і за неповний сезон він зробив надто скромним навіть цей епітет. Невтомність і наполегливість – у Лестері це, як відомо, приживається одразу.

Позначаючи своїми сильними сторонами динамічність та працелюбність, парижанин малійського походження задовольнив всі вимоги стилю гри представників Прем’єр-ліги, що робили ставку на швидкий перехід із оборони в атаку та старанність у центрі поля ще до призначення менеджером італійського фахівця. Про домінацію в центрі поля у такому разі не йдеться, тут насамперед іде мова про те, щоб якомога швидше долати центр поля; власне, про максимально швидкий рух м’яча після його повернення командою. Відібрати м’яч і миттєво віддати вперед, в ідеалі – вертикальною передачею у намаганні відрізати оборонні лінії суперника.

Як прийнято вважати в Прем’єр-лізі, домінувати в середній зоні повинен гравець на кшталт Яя Туре, що широким кроком просувається повз центральне коло і готує продовження атаки на ходу, поспішаючи при цьому, як то кажуть, без зайвого поспіху. Та функції Канте на полі в такі уявлення не вписуються: вигризти м’яч і віддати за можливості партнеру – тут не до індивідуальних проходів на зразок півзахисника Манчестер Сіті. Не обходиться, певна річ, без винятків, адже в цьому сезоні на його рахунку виявилось чотири результативні передачі; можна пригадати і про нещодавній гол Варді у ворота Вест Хема, в якому взяв участь і третій номінований на звання найкращого гравця сезону представник Лисиць Ріяд Марез, – от тільки у цьому випадку алжирець виконав незвичну для себе роль адресата вертикалі, віддавши після цього м’яч Канте, а вже той наскрізною передачею вивів дев’ятого номера у вільний коридор.

З іншого боку, середній відсоток успішності пасів у француза чи не найвищий серед підлеглих Раньєрі саме через те, що перед ризикованими передачами він віддає перевагу більш простим діям. Загалом же, нагадаємо, Лестер має за цим критерієм найгірший показник серед усіх команд АПЛ. До того ж тільки Сандерленд і Вест Бромвич – команди Сема Аллардайса та Тоні П’юліса відповідно – рідше володіють м’ячем.

Нґоло Канте (зліва), Getty Images
Нґоло Канте (зліва), Getty Images

Господарювати в центрі поля, втім, у Канте виходить навіть попри все це. Ми вже згадували про те, що півзахисник збірної Франції (у березні Нґоло дебютував за національну команду і збирається тепер отримати запрошення на домашній чемпіонат Європи) не має рівних у Європі в тому, що стосується перехоплення м’яча. Проте настільки ж вдало, як грати на випередження, вміє він і реагувати на дії суперника – не зрівнятися нікому з представників континентальних топ-клубів з Канте і за загальною кількістю відборів. Здійснюючи в середньому 4,5 перехоплення і понад 3 відбори за матч, він виправдовує реноме найбільш впливового півзахисника Старого Світу.

Цікава деталь: за всіма актуальними для опорного півзахисника критеріями на відстані в чотири тури до закінчення сезону Канте випереджає минулорічні показники Неманьї Матича, визнаного в минулому сезоні домінуючого півзахисника, успіх якого став одним із каталізаторів чемпіонства Челсі. Понад те, за середнім показником перехоплень представник Лестера “робить” Матича рівно вдвічі – дарма, що в цьому сезоні, на тлі загального регресу, серб навіть покращив свої успіхи в цьому компоненті гри.

Рік тому хвилеріз Челсі не увійшов до списку претендентів на звання найкращого гравця сезону (і для цього, насправді, були об’єктивні причини, насамперед його спад форми у другій половині сезону), та цьогоріч Канте має можливість поборотися за нагороду. Єдиний представник орієнтованої на захист позиції у шорт-лісті 2016 року, представник Лестера вважається аутсайдером церемонії, оскільки члени профспілки зазвичай звертають увагу на бомбардирів і плеймейкерів. За останні п’ять років на нагороду, до прикладу, не висунули жодного захисника, і Вес Морган та Тобі Алдервейрелд таким підсумком, певно, неабияк розчарувалися. Визнання ж Канте у такому разі може стати вельми цікавою заявою. А раптом що він і сам її зможе перехопити.

Найкращий гравець англійської Прем’єр-ліги сезону 2015/16 буде оголошений ПФА завтра.


Источник: Sportarena.ua

Или аккаунт Sportarena