У спеціальній рубриці Sport Arena розповідатиме про досягнення українських спортсменів у 2017 році, їх великі здобутки. А після виходу останнього матеріалу відбудеться опитування поміж вболівальниками, журналістами та іншими зацікавленими людьми у виборi одного найкращого спортсмена року.
І хоча переможець повинен бути лише один (кому як не спортсменам про це знати найкраще), проте далеко не один заслуговує на цю нагороду. У нашому шорт-листі 12 імен, про кожного буде розповідь найближчими тижнями. Особисто для редакції Sport Arena важливо відзначити досягнення усіх, а не вибрати найкращого. Нехай це буде тим олімпійським принципом, про який усі так люблять говорити.
Розпочинаємо цикл текстів про успіхи в 2017 році з боксера Олександра Усика.
Рік без зайвих розмов Олександра Усика
Олександр Усик ніколи не приховував бажання битися. Особливо, після того як став чемпіоном світу в вересні 2016 року. Ще раніше команда українця часто говорила про необхідність об’єднання чемпіонських поясів, але відтоді як Усик став одним з чотирьох володарів поясiв у важкій вазі – кількість цих розмов зросла у геометричній прогресії.
Наприкінці 2016 року Олександр провів свій перший захист чемпіонського титулу, а заодно вперше виступив в США, здолавши у прагматичному стилі Табісо Мчуну. Той бій мав відкрити новий ринок для Усика, але моментально стати улюбленцем американців боксеру не вдалося: не той був рівень суперника, та й українець відверто кажучи не показав чогось незвичайного.
На початку 2017 року Олександр Усик здійснив ще одну спробу підкорити американський ринок, але й вона не стала надто успішною. Головною зіркою українського боксерського вечора в Мериленді в квітні був Василь Ломаченко, а Усик виконував роль одного з другорядних персонажів. У той вечір Олександр здобув свою 12-ту перемогу на професійному ринзi, але тоді ж він побачив, наскільки далеко відірвався у розвитку його друг: Василь став не тільки боксером, але й медійною персоною, що вплинуло на його популярність в США.
Ломаченко влаштовує сутички з можливими суперниками в твіттері, перебуває на короткій нозі з пресою – він створює інфоприводи, навіть коли навколо нічого не відбувається. До того ж «No Mas Chenko» чудово володіє англійською, що необхідно для активного боксерського життя в США.
Усик же так легко комунікувати з пресою чи суперниками поки не навчився. Так, він може станцювати гопак в ринзі або ще якось здивувати публіку, але цього недостатньо для створення повноцінного образу. Олександр куди краще почуває себе в ринзi – там він легко компенсує усе те, що не може сказати.
Створення Всесвітньої боксерської суперсерії стало справжньою панацеєю для Усика: якщо раніше хтось з суперників відмовлявся боксувати з ним, то після підписання контракту на участь в турнірі такої можливості уже не було. Олександр отримав шанс об’єднати усі чотири чемпіонські титули в своїх руках, прикладаючи до цього тільки боксерські зусилля.
Пошук суперників, організація боїв, суми гонорарів – усе це відійшло на другий план. Олександр Усик отримав першого суперника і почав готуватися до чвертьфінального бою. Бою проти Марко Хука, який мав стати одним з найважчих у його кар’єрі. Принаймні, найбільш рейтинговим – усе-таки Хук упродовж кар’єри створив собі ім’я і статус, якого не було ні в Мчуну, ні в Хантера.
«Думаю, що він буде найбільш досвідченим, найбільш іменитим суперником, з яким я коли-небудь бився», – підтверджував думку Усик в інтерв’ю Sport Arena за три тижні до бою.
І хоча українець віддавав належне супернику, було чітко помітно, що він не сумнівається у власній готовності і налаштовується, ймовірно, на дострокову перемогу.
Так і вийшло. Нокаут в 10-му раунді – Олександр Усик захистив титул WBO та вийшов у півфінал Суперсерії.
Власне, нокаутувавши Хука в Берліні українець здійснив програму-мінімум: він захистив титул і довів, що є одним з найкращих в своїй ваговій категорії. Тепер перед ним з’явилася можливість виконати програму-максимум: зібрати усі чемпіонські титули і стати Королем важкої ваги.
І тільки за умови успішної реалізації цього завдання, можна буде повертатися до інших: завоювання американського ринку, перехід у суперважку вагу. Але поки усе це відкладено на другий план для Олександра Усика. Зараз є тільки бокс, без жодних зайвих розмов і прогнозів.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться