Непереможний Київ-Баскет, Інтерхім на стадії будівництва та інші. Підсумки половини сезону в жіночій Суперлізі

І швець, і жнець, і Віта Горобець. Репортаж з жіночого баскетболу

Варто розпочати з головного: все стало набагато гірше. В минулому сезоні в Україні було три більш-менш сильних команди: Авангард, ТІМ-СКУФ та Інтерхім. Вони всі приймали участь в міжнародних змаганнях, а перші двоє влаштували дуже цікаву битву фіналі Кубка України та плей-оф Суперліги. Проте ще в перші дні міжсезоння стало відомо, що ні Авангарда, ні ТІМ-СКУФ більше не буде, а їм на заміну буде створено іншу київську команду Київ-Баскет. Очолив її головний тренер збірної України (на той момент) Володимир Холопов, а до складу увійшли багато сильних гравців обох лідерів минулого сезону. Вільні місця зайняли декілька сильних баскетболісток з інших команд.

Чи варто дивуватись, що Київ-Баскет був на голову сильнішим за інших?

Дивно, але клуб вирішив не заявлятись на жоден єврокубковий турнір, навіть на Балтійську лігу. В одному з інтерв’ю Холопов говорив, що його команді не вистачає сильних гравців через те, що Ольга Яцковець та Вікторія Кондусь, на яких він розраховував, поїхали грати у закордонні команди. Тому усі сили Київ-Баскет залишав на Суперлігу, хоча, насправді, мав вигравати навіть складом без першої п’ятіркі.

Усі сили чи перша п’ятірка — це, наприклад, гравці збірної України Анна Ольховик та Віта Горобець чи міцні кандидати до національної команди Ольга Краєвська, Наталія Скорбатюк та Тетяна Юркевічус. Їх перевага над іншими командами була просто надвеликою.

За усі 14 ігор лише одного разу у Київ-Баскета були якісь проблеми. На початку листопада Динамо-НПУ сильно провело другу половину гру, зберігши та скоротивши навіть трохи відрив. Тоді єдиний раз за увесь сезон Холопов насправді нервував, у гравців були погані рішення та невдачі, а все залишилось всього, так всього «+21» на користь фаворита. Нехай це звучить дуже по-дурному, але це був успіх суперника.

Перевага над іншими була настільки великою, що ніякої боротьби ніколи не виникало. Наприклад, Інтерхім, який виграв усі матчі окрім ігор з лідером, Київ-Баскет двічі переміг 100:55 та 87:59. Так що ніякої боротьби за титул очікувати не варто.

Кілька років тому одеська команда була лідером українського баскетболу, але з реальним поверненням гри до Києва багато чого змінилось. Сам Інтерхім також зробив велику ставку на власну молодь, й лише зараз вона починає дозрівати.

Кістяк Інтерхіму складають три баскетболістки 20-річна Юлія Мусієнко, 19-річні Крістіна Карп та Єлизавета Мітіна. За допомогою кількох досвідчених гравців вони вже вийшли на рівень другої найсильнішої команди чемпіонату, проте не можуть змагатись з лідером. Зважаючи на те, що у Київ-Баскет велика ротація складу, саме молоде тріо одеситок лідирує по індивідуальній статистиці. Особливо варто відзначати Карп, яка займає перше місце за підбираннями, а також друге за очками та передачами: 19,1 очок, 14 підбирань та 5,3 передач. У Мусієнко 14,3 очок та 6,6 передач (1-е місце в лізі). Проте цього не вистачає, аби боротись за більше.

Завдання Інтерхіма розвиватись та прогресувати. З таким тріо, розвитком інших молодих баскетболісток та продовженням кар’єри досвідченими Інтерхім через декілька років може перетворитись на дуже цікаву команду. Але для цього потрібне ще й стабільне фінансування. Без нього ніяк.

Як і Київ-Баскет, перший сезон в Суперлізі проводить Рівне у своєму теперішньому вигляді. Минулорічне Сузір’я не було претендентом на місце в трійці чи може навіть на те, щоб боротись з Інтерхімом. У складі команди вистачає молоді, але є й досвідчені баскетболістки. Наскільки серйозний підхід у нового клубу можна буде зрозуміти тільки в наступному сезоні. Поки що команда В’ячеслава Ковалевського виступає не надто стабільно, але цілком може вже поборотись за третє місце.

Це якраз найцікавіше з того, що буде в сезоні, адже окрім Рівного є Чайка, Вінницькі Блискавки, Динамо та ХАІ — усі вони мають приблизно однакові шанси зайняти 3-7 місця, і тільки Таврійська Зірка позаду.

Основу решти команд Суперліги окрім Київ-Баскета складають два типи гравців: зовсім молоді дівчатка та ті, що вже поїздили та повернулись.

Майже в кожній команді є цікаві, навіть зіркові баскетболістки. Наприклад, за Чайку часто грає Олександра Радуловіч (в дівоцтві Горбунова), яка лідирує за очками в Суперлізі та при нагоді завжди показує свою велику майстерність. В 31 рік у неї немає величезної спортивної мотивації, проте допомогти молодим партнеркам по команді вона завжди готова.

За харківську команду грає Олександра Чек, за рівненську — Вікторія Касаткіна. Це настільки відомі гравці у порівнянні з Радуловіч, проте досить непоганого рівня, аби ліга трималась на плаву.

Проте рушійною силою всієї жіночої Суперліги є талановита молодь. Взагалі, 80% усіх гравців — молодь, а десь половина взагалі юніорки. Вище згадувались одеситки з Інтерхіма, але навіть у тому ж Києв-Баскеті провідні гравці далеко не всі ветерани: Скорбатюк та Юркевічус по 22 роки, Горобець — 21. Краєвська в 23 є однією з найстарших в команді. Деякі молоді баскетболістки, наприклад, Вікторія Любінець (18 років), Владислава Волошина, Яна Рабчук (по — 17) цілком могли б грати у інших командах ліги на провідних ролях.

В інших командах ситуація здебільшого така ж сама. Головним зіркам Динамо Олені Бойко та Наталії Цюбик ще немає 20 років, але й це ще нічого: 19-річна Аліна Лах лідер ХАІ, 17-річна Анжеліка Ляшко показує гарну результативність за Чайку, ще одна 17-річна Тетяна Гаврильчик дає статистику 15,1 очок + 11,9 підборів в матчах за Рівне.

Зважаючи на те, що борьби немає і не буде, то саме прослідковування прогресу молоді з проекцією на майбутнє та можливі переходи до європейських клубів — основа жіночої Суперліги. Незважаючи на те, що було зроблено крок назад у порівнянні з минулим сезоном, далі можуть бути кроки вперед. Принаймні перспективи для подальшого зростання є відразу у кількох команд, адже ще у вищій лізі є кілька перспективних клубів: відроджена Козачка, Франківськ сильного тренера Юрія Процюка, Львів.

Зараз Суперліга виглядає сумно, але досить перспективно. Якщо.. Звісно якщо.